Уряд схвалив чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань
Уряд схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, які Україна має ухвалити в межах домовленостей із міжнародними партнерами. Від цих рішень, зокрема, залежить отримання €1,45 млрд макрофінансової допомоги, а також подальше залучення зовнішнього фінансування.
Кабінет Міністрів схвалив чотири законопроєкти та передав їх на розгляд Верховної Ради. Документи потрібні для виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом і Міжнародним валютним фондом. За його словами, ухвалення цих законопроєктів є однією з умов для отримання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС на €1,45 млрд. «Сьогодні уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов'язань та залучення зовнішнього фінансування. Це частина зобов'язань України перед ЄС та МВФ та умова для отримання третього траншу макрофінансової допомоги €1,45 млрд», — зазначив Мельничук.
Що змінять для ФОПів
Один із законопроєктів стосується адміністрування податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. Уряд пропонує спростити окремі правила роботи з ПДВ для ФОПів. Мета таких змін — зробити адміністрування податку зрозумілішим і привести його до вимог, які Україна взяла на себе в межах міжнародних домовленостей.
Також пропонується збільшити поріг для позапланових перевірок, пов’язаних із бюджетним відшкодуванням та від’ємним значенням ПДВ. Зараз цей поріг становить 100 тисяч гривень. Уряд пропонує підняти його до 1 млн грн.
Правила для великих компаній
Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення. Це правила, за якими держава контролює операції між пов’язаними компаніями, зокрема коли вони працюють у різних країнах. Такі правила потрібні, щоб компанії не могли штучно переносити прибуток у юрисдикції з нижчими податками та таким чином зменшувати податкові платежі.
Уряд пропонує привести українські правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР та Європейського Союзу. Фактично йдеться про подальше наближення української податкової системи до правил, які діють у країнах ЄС та розвинених економіках.
Зміни для ринку капіталу
Третій законопроєкт стосується українського ринку капіталу. Уряд пропонує об’єднати ключові державні інституції цього сектору в одну холдингову структуру. Також планують дозволити залучити до неї міжнародного стратегічного інвестора.
Його хочуть обрати через відкритий конкурс. За задумом уряду, це має допомогти зробити український ринок капіталу більш ефективним та зрозумілим для міжнародних інвесторів. Залучення іноземного стратегічного партнера також має посилити управління відповідними установами та створити умови для подальшого розвитку фінансового сектору.
Що змінять у роботі ВАКС
Четвертий законопроєкт стосується роботи Вищого антикорупційного суду. Уряд хоче підвищити ефективність розгляду окремих справ у ВАКС. Для цього пропонується запровадити одноосібний розгляд деяких цивільних та адміністративних справ.
Зокрема, йдеться про справи щодо визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Також це стосується адміністративних справ про застосування санкцій. Тобто в окремих категоріях справ замість колегіального розгляду рішення зможе ухвалювати один суддя. Уряд вважає, що це дозволить швидше розглядати такі справи та зробити роботу суду ефективнішою.
Від законів залежить міжнародне фінансування
У Кабміні наголошують, що ці законопроєкти мають значення не лише для внутрішніх реформ. Їхнє ухвалення пов’язане з виконанням домовленостей України з міжнародними партнерами та отриманням фінансової підтримки. «Від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд від міжнародних партнерів», — наголосив Тарас Мельничук.
За його словами, уряд розраховує, що Верховна Рада підтримає ці законопроєкти. «Розраховуємо на підтримку Верховною Радою урядових законопроєктів, необхідних для фінансової стійкості держави та забезпечення потреб оборони», — заявив представник уряду.
Тепер документи має розглянути парламент. Якщо депутати їх ухвалять і законопроєкти пройдуть усі необхідні процедури, Україна зможе виконати відповідні міжнародні зобов’язання та розраховувати на подальше фінансування від партнерів. Один із найближчих фінансових результатів, на який розраховує уряд, — третій транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі €1,45 млрд. Про це повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Президент Володимир Зеленський заявив про звільнення заступників керівників СБУ та ГУР після конфлікту між співробітниками двох силових структур у Києві. Під час інциденту застосували вогнепальну зброю, а двом його учасникам уже повідомили про підозру.
