Від чого залежить отримання Києвом фінансової підтримки від МВФ, яке місце в цьому процесі відведено «Приватбанку», що очікує «Північний потік-2» і як проходить розведення на Донбасі - в огляді провідних західних медіа.
Транш МВФ залежить від ситуації з «Приватбанком»
У короткій новині від 5 листопада агентство Reuters повідомляє про те, що Україна незабаром підпише нову програму з Міжнародним Валютним Фондом, посилаючись на заяву міністра фінансів Оксани Маркарової:
Оптимізму української влади не поділяють у The Wall Street Journal, спираючись на обізнані джерела. У колонці Ukraine Corruption Concerns Stall IMF Bailout ( «Українська корупція причетна до призупинення допомоги МВФ») автори пишуть про те, що МВФ стурбований сумнівами щодо здатності президента Зеленського повернути гроші, виведені з українських банків. Зокрема, мова про «Приватбанк».
Посилаючись на свої джерела, обізнані про переговори між Україною і Фондом, видання називає Ігоря Коломойського важливою перешкодою на шляху отримання Києвом наступного траншу фінансової допомоги.
МВФ уважно спостерігає за розвитком ситуації і відносинами між Зеленським та Коломойським. У коментарі від НБУ прозвучали запевнення в тому, що центробанк України зробить все, щоб усунути сумніви МВФ.
Автори вважають, що доля «ПриватБанку» стала перевіркою готовності президента Володимира Зеленського протистояти могутнім олігархам України.
Ален Піллоу, віце-президент Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, давнього українського кредитора, який планує інвестувати до 1,2 млрд євро у поточному році в Україну, вважає, що уряд має зайняти однозначну позицію щодо відновлення активів і повернення грошей, які були вилучені обманним шляхом.
Bloomberg також пише про те, що Міжнародний валютний фонд відклав рішення про надання Україні нового кредиту у зв'язку із побоюваннями з приводу майбутнього «Приватбанку» і незалежності НБУ.
Кредиторам хотілося б розуміти, які дії зробить держава, якщо суд відкладе націоналізацію. «Який план?», запитує видання.
Майбутнє «Північного потоку-2» і його ціна для Європи та України
Після рішення Данії видати ліцензію на прокладку «Північного потоку-2» у своїх територіальних водах, провідні медіа присвятили свої полоси майбутньому проекту і наслідкам для України.
Politico у статті Nord Stream 2 clears final hurdle – but delays loom («Nord Stream 2 долає останню перешкоду – але будівництво затримується») ділиться припущеннями щодо термінів затримки трубопроводу і можливого впливу санкцій з боку США.
Автори нагадують, що Європейська комісія разом з країнами Центральної та Східної Європи, які категорично проти цього проекту, визнавали, що у них немає ніяких юридичних підстав для припинення будівництва Nord Stream 2.
Перемогу Газпрому та європейських компаній, зацікавлених у трубі, затьмарює затримка завершення газопроводу, в тому числі і через настання зимових холодів.
Після завершення датської ділянки прокладені трубопроводи необхідно з'єднати з німецькими ділянками за допомогою спеціальної процедури. Це може статися тільки між серединою травня і кінцем жовтня, згідно з дозволом німецької влади, через екологічні питання.
Автори посилаються на експертну думку щодо тиску США на газпромівський трубопровід. Передбачається, що американські санкції в перспективі можуть не тільки затримати фіналізацію трубопроводу, а й заморозити проект. Однак, з причини імпічменту Трампа, чи захоче Конгрес в цьому брати участь, залишається відкритим:
New York Times в колонці Denmark Approves Route for a Controversial Russia-German Pipeline («Данія погодила маршрут для скандального російсько-німецького трубопроводу») аналізують ціну цього проекту з точки зору геополітики і нагадують про ризики «Північного потоку-2» для Європи. Також розмірковують про те, що американські санкції вже не вплинуть на завершення газопроводу.
Цікава думка про те, що збільшення потреб європейців у російському газі буде означати продовження співпраці з Україною щодо транзиту.
Автори посилаються на експертів, які вважають, що санкції США вже ні на що не вплинуть, тому що проект знаходиться на завершальній стадії. Америка тисне на те, що компанії, зацікавлені в будівництві і запуску трубопроводу, допомагають Росії фінансувати свою оборону. Американська риторика пояснюється бажанням експортувати зріджений газ до ЄС.
Розведення сил на Донбасі в огляді Заходу
Після того, як Україна офіційно оголосила про розведення військ на одній із ділянок на Донбасі, світова преса сфокусувалася на цій проблематиці в режимі новин.
ВВС подали короткий сюжет щодо домовленості між Україною і проросійськими сепаратистами про відведення військ, Ukraine conflict: Front-line troops begin pullout (Український конфлікт: стартувало відведення військ на лінії зіткнення):
Президент України Володимир Зеленський вважає встановлення миру на сході країни вищим пріоритетом. Успішними заходами в цьому напрямку були розведення у Станиці Луганській та обмін полоненими у вересні. Щоб продовжити врегулювання, офіційний Київ розраховує на переговори з Путіним в рамках Нормандського формату в листопаді, що стане можливим у разі успішного розведення сил в селищах Золотому і Петрівському, відзначає видання.
Медіа наводить слова міністра закордонних справ України Вадима Пристайка про те, що уряд відводить війська з лінії зіткнення в Золотому і надалі буде діяти в напрямку аналогічного виведення військ з міста Петрівське.
З боку Кремля прозвучали наміри зустрітися з Україною після успішного відведення в Золотому і Петрівському в рамках Нормандської групи. У Києва і Москви все ще залишаються принципові розбіжності щодо впровадження «формули Штайнмайєра» на Донбасі, зазначає автор статті: