В Україні почала діяти оновлена угода про торгівлю з ЄС
Про це повідомляє Державна митна служба України.
Рішення №3/2025, ухвалене в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає скасування або значне зменшення ставок ввізного мита та збільшення обсягів тарифних квот для українських товарів при експорті їх до ЄС.
«Це створює нові можливості для українських експортерів. Менші ставки ввізного мита та збільшені обсяги квот стимулюватимуть експорт і допомагатимуть українській продукції виходити на нові ринки. Для України це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції до ЄС, який підвищує інвестиційну привабливість та зміцнює конкурентоспроможність українських виробників», - пояснили у відомстві.
Так, розмір квот збільшено: мед збільшено на 583,3% від 2021 року; цукор - 500%; оброблений крохмаль - 500%; ячмінна січка та крупа; зернові, оброблені іншим чином - 435,8%; висівки, лузга та залишки - 386%; сухе молоко - 308%; яйця - 300%; солод - 250%; оброблені томати – 250%; перероблені цукрові продукти - 250%; крохмалі - 244%; вершкове масло - 233,3%; овес - 192,5%; кукурудза - 153%; молоко, вершки, згущене молоко - 150%; часник - 150%; інші цукри - 150%; сік яблучний - 150%; продукти з обробленого вершкового масла - 150%; цукрова кукурудза - 150%; манітол-сорбітол - 150%; перероблені зернові продукти - 150%; цукрові сиропи – 135%; м’ясо птиці – 133,3%; пшениця - 130%; етанол - 125%; ячмінь - 122,2%.
Інформація про оновлені обсяги тарифних квот на 2025 рік вже розміщена на Єдиному державному інформаційному веб-порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”, доступно за посиланням.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зазначив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі - 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще у 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 року.
Він додав, що український агроекспорт забезпечує кормову базу для тваринництва ЄС, тоді як Європейський Союз постачає Україні необхідні ресурси, зокрема паливо й засоби захисту рослин, що є взаємовигідним.
Так, станом на 1 жовтня 2025 року Україна експортувала сільськогосподарську продукцію на суму 15 млрд євро, що на 1,57 млрд євро менше, ніж за аналогічний період торік. Основні причини скорочення вітчизняного експорту Качка пов’язує із питанням щодо європейського ринку, зокрема відсутністю передбачуваності та стабільності в торгівлі з ЄС.
Серед інших труднощів віцепрем’єр-міністр назвав логістичні проблеми, зокрема високі витрати на страхування та нестачу контейнерів і рефрижераторів, що доходять до портів Великої Одеси. Попри це Україна змогла поставити 44 млн тонн сільгосппродукції через одеські порти, на які припадає 90% усіх агроекспортних поставок.
Водночас, Україна є не лише експортером, але й імпортером європейських продуктів. Станом на жовтень 2025 року Україна імпортувала з ЄС продукцію для сільського господарства на суму 3,1 млрд євро, а також агропродовольчі товари на 2,9 млрд євро.
«Торговельна статистика доводить, що український агроекспорт є кормовою базою тваринництва ЄС, ЄС – технологічною базою сільського господарства України – паливо, курячі яйця, засоби захисту рослин. Ми взаємозалежні. Кожна курка, народжена в Україні, має ЄС-івську ДНК, переважно німецьку та польську. Дотримуючись виробничих стандартів ЄС та ведучи переговори про вступ, ми можемо досягти європейської стратегічної автономії у сфері продуктів харчування, білків та агроенергетичних продуктів», - пояснив Качка.
Завдяки співпраці Україна може зміцнити свою агропродовольчу безпеку, розвивати відновлювані джерела енергії та підвищити енергоефективність у сільському господарстві, зауважив він. Крім того, Україна має потенціал стати платформою для переробки агропродовольчої сировини з Азії та інших регіонів, що дозволить ЄС диверсифікувати свої торгові ланцюги і знизити геополітичні ризики.
Нагадаємо, політика Дональда Трампа увійде в історію своїм торговельним протекціонізмом. З приходом до влади президента Дональда Трампа, США запроваджують більш жорстку політику щодо своїх міжнародних партнерів.