В Україні у 2025 році закрилося більше ФОП, ніж відкрилося

В Україні цього року було зареєстровано понад 137 тисяч нових фізичних осіб-підприємців (ФОП). Водночас більше ніж 157 тисяч підприємців припинили свою діяльність. 

Про це повідомляє платформа Опендатабот.   

 

Зазначається, що через технічні проблеми з роботою реєстрів та введення нових податків у першому кварталі 2025 року стався сплеск закриттів фопів. Закрилось майже 120 тисяч фопів.   

Втім вже у другому кварталі ситуація стабілізувалася: відкриття майже зрівнялись із показниками минулого року, а закриттів навіть поменшало. Так, з квітня по червень відкрилось 73 799 фопів, що лише на 3% менше, ніж за такий самий період торік. Ще 51 830 підприємців припинили свою роботу, що на 27% менше, ніж за той самий період торік.

Водночас більшає підприємців, які існують не довше двох тижнів (так званих ФОПів-одноденок). Цьогоріч таких бізнесів зафіксовано вже 5 323. До порівняння, у 2021 році їх нараховувалось лише 96. 

Згідно з даними, більшість нових підприємств у цьому році зареєстрували жінки - 61% від усіх відкритих ФОПів (83,7 тис.). На чоловіків припадає 39% або 53,8 тис. нових справ.

Найчастіше підприємці обирають торгівлю - як роздрібну (39,5 тис. новостворених ФОПів), так і оптову (10,7 тис). Також серед популярних напрямків: ІТ, інформаційні послуги та надання інших індивідуальних послуг. Втім ці ж галузі й найбільше втрачають: лише у сфері роздрібної торгівлі за пів року закрилися понад 48 тисяч ФОПів, а в ІТ - 18 тисяч. 

Найбільше нових бізнесів відкрили в Києві - 18,8 тисячі. Ще 13 тисяч на Дніпропетровщині та 10,4 тисячі - на Львівщині. Однак і за кількістю припинень столиця також лідер: тут закрилися 20,6 тисячі. Далі йде Харківщина - 13,6 тисячі та Дніпропетровщина - 13,6 тисячі. 

Нагадаємо, що з 11 липня 2025 року ФОП, мобілізовані або контрактники, звільняються від сплати податків та подання звітності на період служби.

У понад 3 тис. мобілізованих ФОП є податковий борг майже 30 млн гривень, хоча вони мають право на звільнення від сплати податків. Але на практиці реалізувати це право дуже складно.

Тим часом у Раді запропонували повернути до законодавства норму про збереження середньої заробітної плати за місцем роботи мобілізованим на військову службу працівникам, та запровадити механізм державної компенсації витрат на оплату праці таких працівників на час призову.