Українська влада готує оновлене законодавство про регулювання віртуальних активів, зокрема оподаткування операцій з криптовалютою. Чому далі не можна зволікати із ухваленням чіткого та якісного закону, як він вплине на зростання національної економіки та на добробут кожного українця – агентству UA.News у кулуарах Форуму "Жити на відсотки" розповів Михайло Пацан, інвестор та підприємець, експерт з питань міжнародних фінансових ринків і криптовалют, засновник Web3-університету професій майбутнього “Learn to Earn Global”.
Як зараз виглядає ринок криптоактивів і наскільки він дотичний до традиційних активів?
Михайло Пацан: Є два види активів – централізовані і децентралізовані. Якщо ще пару років тому ми говорили тільки про централізовані активи – акції, облігації, нерухомість. То зараз у наше життя приходять ще децентралізовані активи – це криптовалюти і токени. І це дві різні речі.
Зараз у нашому інвестиційному портфелі обов'язково мають бути і децентралізовані активи. Тому що економіка децентралізованих активів вона у 2-3 рази буде більша, ніж економіка централізованих активів. Порядок зростання з $1,2 трлн. до майже $1000 трлн. Як бачимо, масштаб зростання – величезний. Це не станеться завтра чи післязавтра. Зростання буде протягом наступних 20-30-ти років. Але ринок все одно швидко зростатиме.
Основні драйвери зростання. Перше - люди зараз не живуть на одному місці. Ми маємо війну, бачимо, як всі переїжджають, живуть по всьому світу. Ми вже стаємо громадянами світу. Відповідно, друге – потрібні транзакції по всьому світу. І третє – це розвиток штучного інтелекту. Скоро у кожного з нас буде свій персональний асистент, який буде виконувати певні функції і за це треба буде платити. Тому банкам доведеться трансформуватися.
І відповідно, щоб все це пішло треба, щоб ми як учасники цього ринку криптовалютного і децентралізованого домовилися з держвами. Все це називається регуляція. Коли буде суспільний договір між державою, учасниками і бізнесом – тоді ринок активно почне зростати. Я думаю у найближчі два роки це відбудеться. А поки що найголовніше – це навчання. Треба завжди вчитися, бо зараз ми ще на рівні beginner, навіть не elementary.
Які децентралізовані інструменти можуть використовувати інвестори, щоб заробляти?
Михайло Пацан: Перше – Bitcoin. Він виступає у ролі цифрового золота. Я знаю, що мене за це багато хейтять, але так, я вважаю, що Bitcoin – цифрове золото. Далі Ethereum – блокчейн для бізнесу, LSD - Liquid Staking Derivatives. Тобто, ми можемо Ethereum делегувати в stETH і отримати токени. І це буде те саме, що ми купили облігацію у реальному світі. Механіка та сама. І ви фактично отримуєте ліквідний stETH , ви фактично маєте дохід у відсотках. У будь-який момент ви можете його продати і вивести у долари, якщо хочете, у гривню чи у будь-яку валюту. Тобто ці два активи – основні.
Далі до них можна добавити, щоб розширити, Lina – це такий блокчейн, що використовується для токенізації реальних активів. Суть у тому, що використовуючи цей токен можна токенізувати нерухомість, інтелектуальні права і це теж буде наступним етапом. І для децентралізованого зберігання Filkoin. Це - теж цікавий актив. Тому що треба зберігати інформацію десь. А щоб її десь зберігати мають бути сервера. І для цього використовується блокчейн Filkoin. Це основні активи.
Які основні ризики цього ринку?
Михайло Пацан: Щодо ризиків – це окремий обвал у фіатній валюті. Другий ризик – це кібербезпека.
Що по дохідності?
Михайло Пацан: По дохідності треба розділяти. Є дохідність дивідендна, можна її так назвати. Є дохідність від зростання ціни. Дивідендна дохідність може бути від 7 до 25%. Плюс ще зростання капіталу, як я казав – з $ 1,2 трлн. до $1000 трлн. Є масштаб – буде зростати. Якщо реально, то децентралізована Web3 економіка має потенціал зростання в 25 разів тільки в наступні 5-7 років.
Як функціонує запрограмована економіка?Михайло Пацан: Якщо ми говоримо про цифрову економіку, то основним її учасником є людина, яка спілкується з машиною, або машина, яка спілкується з машиною. Тобто, штучний інтелект. Web3 - це Backend для програмування економіки штучного інтелекту. Щоб він міг "аля" відкрити банківський рахунок у крипті, обмінюватися інформацією з іншим штучним інтелектом. Продавати свої знання.
Ось, наприклад, зараз запустили свою GPT-модель, можемо зробити її, наприклад, класним фінансовим радником і продавати цю послугу, але вже як штучний інтелект. І щоб він продавав ці послуги, нам потрібна крипта. Тому що так буде простіше обмінюватися та інтегруватися.
Оскільки у нас точно у кожного буде свій персональний штучний інтелект, ми практично створимо ще одну цифрову, віртуальну економіку, де машина буде співпрацювати з іншою машиною. Це перший момент. Другий момент – це токенізація реальних активів. Тобто, ми можемо за крипту купляти нерухомість, матеріальні права, все що пов'язане з матеріальними правами. Наприклад, ви купили навчання, пройшли-не пройшли, а воно у вас лежить. Ви можете виставити це навчання на продаж. Та сама історія з нерухомістю - ви можете швидко її обмінювати, продавати.
Ключове – що все це дає можливість дешево провести будь-яку транзакцію.
Зараз для того, щоб у банку провели транзакцію , вони за SWIFT-перекази беруть $50 в середньому плюс відсотки. Щоб зробити переказ на найдорожчому Bitcoin - до $20. А взагалі це коштує декілька центів навіть менше, щоб провести транзакцію, передати гроші. У цьому якраз ключова суть Web3.
Ви оперували цифрами, але це глобальна аналітика. А чи є якісь цифри по Україні?
Михайло Пацан: В Україні приблизно 20% користувачів мають криптовалютний гаманець. Їхній середній вік - від 18 до 24 років. Старші також мають, але не так активно. Більше за все концентрація саме серед молодої аудиторії. Тобто через кілька років молодь, яка користувалася криптовалютою не буде розуміти, як зайти у банк, щоб відкрити рахунок, а потім ще чекати два дні, щоб переказ прийшов.
Україна ще на початку цього року входила у топ-3 по обороту. У цифрах складно сказати бо це у мільярдах – в день йшов оборот $1,3 млрд у день. Це було до лютого. У лютому ухвалили закон ( про віртуальні активи – ред.) і все накрилося. Ця цифра упала, нових просто даних немає. По Україні так.
Що буде з ринком далі?
Михайло Пацан: Наступний рік буде важкий. Наступний рік буде регуляція, будуть постійні колотнечі, ліцензування. А вже у 2025-2026 – це вже буде масова опція, тоді у кожного з нас буде криптовалютний гаманець. Так само як зараз Приватбанк. До речі, банківськими картками раніше теж боялися користуватися, але зараз всі користуються.
Щодо регуляції та нового законодавства, яке очікується. Чи реагує влада на пропозиції чи зауваження від криптоспільноти?
Михайло Пацан: Представники влади дуже активно на все реагують, дуже активно з ними проводимо бесіди, різні зустрічі, панельні дискусії, інтерв'ю на ютюбі.
Ви з Федоровим спілкуєтеся?
Михайло Пацан: Так, з регуляторами: з Мінцифри, але основне – з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку щодо інвестиційних активів. Вони дуже відкриті, дуже хочуть це все реалізувати, імплементувати. Оскільки ми йдемо у Європу, є бажання зробити ті самі норми, як у ЄС, щоб потім не переписувати. Але з певним спрощенням для українців, оскільки ми поки що не в ЄС. Тому є певні нюанси, які можна ще пару років не реалізовувати.
Зараз буде така пісочниця, в Україні, тут можна буде реалізовувати класні проекти, принаймні, це нам обіцяє Мінцифри.
Тобто, на Вашу думку, є шанс трансформувати нашу економіку?
Михайло Пацан: Всі вже хочуть це зробити. Але одні бояться, інші – не знають як, а треті - не хочуть. Коли буде регуляція, коли буде чітко зрозуміло, що можна робити – все зрушить. Наведу приклад. На заправках ОККО після того як запустили Binance Pay - близько 10-15% оплачували криптою! Це багато для певного обороту. Це велика сума.
Ви згадали про Євросоюз, до якого ми рухаємося. А яка там ситуація з регулюванням криптоактивів?
Михайло Пацан: Там є регуляція, Рада міністрів ЄС затвердила регламент МІСА (правила регулювання крипторинку), зараз їх починають імплементувати. До речі, Естонія та Польща мають можливість оперувати цифровими активами. Тому зараз багато підприємців, які хочуть приймати крипту або сплачувати криптою, відкривають компанії саме в Польщі та Естонії. Наприклад, в Естонії чому краще – там немає податку, там є тільки податок на виведення капіталу. Якщо таке запровадять у нас - з нормальними податками, то українці будуть відкривати рахунки в Україні і залишатимуться тут працювати.