Українська енергосистема після масованих ракетних атак росіян зруйнована майже наполовину. Енергетики щодня працюють над її відновленням та тим, щоб українці мали регулярно доступ до електроенергії. Проте експерти вже прогнозують аварійні відключення світла в осінньо-зимовий сезон.
Який стан української енергосистеми зараз та як її відбудовують - розповів для UA.NEWS Іван Григорук, віцепрезидент Energy Club.
Іван Григорук: На жаль, за цей час було зруйновано понад 50% енергосистеми. На сьогодні задокументовано понад 270 влучань в об"єкти енергетики. Якщо говорити про оцінку збитків в грошовому еквіваленті, то це орієнтовно 11 млрд доларів США за версією Світового банку, але ми розуміємо, що це не остаточні показники.
Як відновлюється українська енергосистема?
Іван Григорук: Географія відновлення є значно широкою від сходу до заходу, тому можна сказати, що це вся Україна. Темпи відновлення всюди різні, це залежить і від локації, і від характеру пошкоджень та інтенсивності обстрілів, і від наявності обладнання. Треба сказати велике спасибі міжнародним партнерам, які значно допомагають Україні в цій справі.
Ще слід зауважити, що завдяки героїзму фахівців енергетичної галузі, а саме диспетчерів, ремонтних бригад, служб експлуатації, проєктно-інжинірингових компаній та інших, запас стійкості енергосистеми не буде піддаватись критичній небезпеці. В результаті взаємодії операторів систем передачі та розподілу електроенергії разом з місцевою владою заходи з управління попитом електричною енергією вже відпрацьовуються. Це й стосується заходів для зменшення добових пікових навантажень шляхом зміни графіків роботи виробничих підприємств на інший час доби та ін.
Графіки аварійних відключень вже погоджені, диспетчери знають, як працювати в таких режимах. У разі настання значних системних аварій можуть відбуватися відключення і з живлячих підстанцій. У таких випадках є узгоджені протоколи реагування відповідних служб на виникнення позаштатних ситуацій, аварій чи руйнувань інфраструктури з місцевою владою, службами ДСНС та військовою адміністрацією.
Одночасно зараз проводиться масштабна ремонтна кампанія. Отже, робиться все, щоб бути максимально готовими до осінньо - зимового максимуму.
На жаль, через дефіцит потужності в енергосистемі, віялових відключень цієї зими не уникнути.
Чи готові обласні центри, райони чи міста та організації муніципальних служб до нових руйнувань внаслідок обстрілів та осінньо - зимового періоду?
Іван Григорук: Зараз розроблена методична інструкція для обласних, районних та територіальних адміністрацій, виходячи зі специфіки регіонів, по першочергових заходах у випадках позаштатних ситуацій, тобто у випадках руйнування критичної інфраструктури, завдяки яким можливо оперативно відновити тимчасовий зв'язок, електромережу, систему водо- та теплопостачання, формуються склади відповідного обладнання.
Майже всюди узгоджено базові протоколи реагування на позаштатні ситуації, розробляють рекомендації до графіків використання електрообладнання в будинках, особливо це стосується старих багатоповерхових будинків, які мають зношену електропроводку, задля запобігання її займання. Окрім того, мешканці населених пунктів в рамках будинків чи під’їздів, самі чи разом з ОСББ, можуть відпрацювати свій комплекс першочергових заходів, пройти відповідний інструктаж чи навчання та не допустити замерзання будинкової системи теплопостачання, руйнування електропроводки при виникненні аварійної ситуації.
Місцева влада у випадку руйнувань житлових будинків повинна забезпечити постраждалих місцем обігріву та отримання гуманітарної та медичної допомоги, надати їм тимчасовий прихисток.
Важливо знати, що першочергові комплекси заходів з подолання наслідків на випадок аварій чи руйнування інфраструктури на всіх підприємствах, починаючи з усіх електромереж, генеруючих підприємств, Нафтогазу, теплокомуненерго, водоканалів, очисної каналізації та інших, розроблені, тому не потрібно панікувати.
Скільки потрібно часу, щоб відновити ті пошкодження енергосистеми, які є вже зараз?
Іван Григорук: По-перше, варто розповісти про поточні реанімаційно-відновлювальні заходи в ОЕС України.
Сьогодні, в час війни, немає необхідності повністю відновлювати обʼєднану енергетичну систему, бо відбулася масова релокація виробничих підприємств і структура споживання електроенергії теж змінилася. Зараз основна мета - забепечити надійне живлення для споживачів і з цим завданням енергетики добре справляються.
Другий етап відновлення - це повоєнне нове будівництво ОЕС України як повноцінного члена Європейського союзу, і, на мою думку, цей процес триватиме протягом 15 - 20 років.
Проаргументую: нещодавно вивчав декілька прогнозів дуже авторитетних світових агентств стосовно розвитку глобальної економіки та світової енергетики в контексті розвитку провідних економік світу та окремо ЄС. Виходячи з результату цих прогнозів, провідні країни світу, включаючи ЄС, вже станом на сьогодні почали розробляти сценарії змін національних програм економічного розвитку на період від 2023 по 2030 роки.
Особлива увага звертається на необхідність упровадження стабілізаційних заходів в питанні розвитку промисловості задля збереження її конкурентоспроможності на світових ринках. Звичайно, разом з цим розвʼязують проблему оптимізації логістики і вартості енергетичних ресурсів як основи собівартості продукції, що виготовляється в ЄС.
Для того, щоб, крім репарацій, планів Маршалла чи ленд-лізу, можливо було залучити ще інституціональні інвестиції для фінансування післявоєнного розвитку енергетики як складової економіки України, Уряду необхідно розглядати Національний план повоєнного економічного розвитку України як складову економіки ЄС - країни - потенційного члена ЄС.
Наведу приклад: слід зазначити, що виробництво продукції в промисловості ЄС стає дуже дорогим за собівартістю через значне здорожчання енергоносіїв та екологічних вимог. Модернізація виробничих потужностей на існуючих заводах завжди пов'язана з обмеженням виготовлення продукції або взагалі призупиненням виробництва, що несе за собою ризики значних втрат позицій на конкурентному ринку та фінансових збитків.
Отже, виникає необхідність релокації виробничих потужностей до Республіки Польща, Балканських країн, Румунії чи Угорщини. В мене виникає питання, а чому б не перенести частину промислових потужностей в Україну? Адже в нас є все необхідне для цього: починаючи від інфраструктури, закінчуючи людським капіталом. Якщо буде налагоджена фахова комунікація в контексті Україна - ЄС, тоді знайдуться кошти, які дадуть змогу побудувати нову енергетичну інфраструктуру як складову економіки України і, відповідно, як складову економіки Європейського Союзу.
Тільки в такому контексті після війни почне розвиватись базова генерація АЕС, ГЕС, ГАЕС і ТЕС, забезпечуючи синхронну роботу в енергосистемі.
Які перспективи газової генерації?
Іван Григорук: У енергетичній стратегії ЄС газова генерація залишає за собою основну роль резервних маневрових потужностей, тому ТЕС ще довго залишатимуться в енергетичному балансі України в якості резервних чи маневрових потужностей. Тоді і ВДЕ буде розвиватись прогнозовано, за всіма нормами, правилами технічної експлуатації й вимогами до якості електричної енергії, яка буде видаватись у мережу.
Від якості вироблення електроенергії перейдемо до якості надання послуг передачі і розподілу електричної енергії.
Держава повинна взяти на себе основну роль щодо гарантій впровадження інвестицій та їх повернення за програмами нового будівництва як базової генерації, так магістральних і розподільчих мереж, провести правові заходи стосовно адаптації законодавства та нормативної документації ЄС в Україні та забезпечити відповідність енергосистеми до європейських стандартів.
Щодо магістральних мереж, в основному це відповідність до вимог каталогу, який було узгоджено за програмою інтеграції до ENTSO-E та заходи з переходу на нижчий клас напруги з 750 кВ на 400-220 кВ, хоча подекуди зв'язок 750 кВ залишиться з огляду на технічні особливості.
Стосовно модернізації розподільчих мереж, якщо коротко - мається на увазі перехід на вищий клас напруги з 10 на 20 кВ, але в тих випадках де він є доцільним, впровадження новітніх технологій, нових технічних рішень з автоматизації роботи електромереж, впровадження новітніх систем з диспетчеризації, систем обліку, кібербезпеки, застосування комутаційного обладнання та багатьох інших заходів, які формуються на принципах і філософії Smart grid.
Чи зміниться економічка складова енергетичного ринку України у майбутньому?
Іван Григорук: Повертаюсь до економіки процесу: потрібно обов’язково, не поспішаючи, розробити нові правила роботи ринку, тому що сьогоднішні розроблені «на коліні». Вони не випробовувались в тестовому режимі і за короткий час довели майже до банкрутства ключові енергетичні підприємства, які виконували функції ПСО. Питання виникнення можливості перехресного субсидування треба виключити, як ймовірне, в майбутньому.
Необхідно також обов'язково вирішити питання розв'язання старих боргів між учасниками на всіх сегментах ринку.
Між іншим, Європа теж переглядає свої правила моделі ринку електричної енергії, газу, нафти та нафтопродуктів. Вони зрозуміли, що існуючі правила в сьогоднішніх реаліях не є життєздатними, тому за умов фахової комунікації ми можемо працювати разом з Європейським Союзом.
На завершення скажу про необхідність проведення соціально-економічних заходів: це забезпечення населення і промислового споживача якісними послугами і товаром - газом чи електроенергією. І ця якість повинна відповідати вимогам європейських стандартів. Також потрібно обов'язково розробити життєздатний механізм ПСО задля забезпечення неплатоспроможного населення доступною вартістю електричної енергії та газу, тому що після війни неплатоспроможними воно буде ще досить довгий період, як мінімум десятиріччя, поки ми не вийдемо на якісь більш-менш нормальні компенсаторні інструменти, які працюють в ЄС.
Авторка: Надія Кибукевич
Читайте також:
За 500 днів великої війни від російських обстрілів постраждала половина всієї енергетики України, наразі верифіковано 271 влучання в енергетичні обʼєкти. Про це повідомив Міністр енергетики Герман Галущенко.
6 липня у Києві відбувся Форум енергетичної безпеки громад. Це ключова подія для тих, хто цікавиться енергоефективністю, місцевими енергетичними ресурсами, відновлюваною енергетикою, розподіленою генерацією та захистом критичної інфраструктури громад. На заході обговорили перспективи розподіленої генерації та енергетичної спроможності громад.