Угорщина буде використовувати конфлікт довкола своєї нацменшини на Закарпатті для подальшого блокування розвитку відносин України із західними партнерами. Для посилення своїх позицій, Києву слід відмовитися від тактики поступок, ідеї подвійного громадянства і навчитися приховано впливати на громадську думку сусідніх країн. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів заступник директора Українського інституту досліджень екстремізму Богдан Петренко.
На думку експерта, нинішнє загострення протистояння Києва та Будапешта довкола угорської нацменшини на Закарпатті, негативно вплине на розвиток відносин України з НАТО та Європейським союзом. Він нагадав, що з 2017 року Угорщина блокує засідання Комісії Україна-НАТО через незгоду з нормами закону про освіту і готова надалі активно перешкоджати розвитку відносин Києва із західними партнерами.
«Угорщина використає актуальні політичні суперечки і блокуватиме не лише отримання Києвом Плану дій щодо членства, а й чинні програми співпраці з Альянсом. Зокрема, розвиток Програми розширених можливостей НАТО, до якої Україна долучилася у червні 2020 року. Тож Києву не слід розраховувати на отримання ПДЧ вже у наступному році. Україна не матиме технічної переваги наближення до Заходу, доки не владнає найзапекліші суперечки з Угорщиною. Крім того, Будапешт блокуватиме просування України в НАТО чи то в ЄС і буде посилювати пресинг, адже Київ легко іде на поступки. Фактично це те ж саме, що відбувається з боку Росії»
політичний експертЗ огляду на ситуацію, експерт вбачає чотири стратегічних моделі поведінки, які Києву слід застосувати для вирішення проблем як з Угорщиною, так і з іншими державами-сусідами.
По-перше, вважає аналітик, Україні слід відійти від «якихось уявлень про цінності» та концепції невтручання у справи інших країн. Він нагадав, що у сучасному глобалізованому світі кордони фактично перестали існувати, тож Києву обов’язково слід знайти механізми впливу на угорську громадську думку, так само, як і на думку населення усіх сусідніх країн. Адже без просування власних інтересів у сусідніх інформаційних просторах, Україна буде постійно програвати.
«По-друге, Київ має постійно підтримувати опозицію до тієї партії, яка сьогодні підтримує нашого ворога. В даному випадку – демократичну опозицію в Угорщині. Можливо, не так відкрито, як би це хотілося, але тим не менше, ми маємо це робити. По-третє, Україні слід відмовитися від будь-яких спроб запровадити подвійне громадянство. Це поступка, що призводить до ще більших поступок. Проблема подвійного громадянства існує не лише в Україні, а й виникала в усіх сусідніх з Угорщиною країнах. У Словаччині за отримання подвійного громадянства передбачена кримінальна відповідальність і накладається солідний штраф. Подібні норми слід також внести до законодавства України. І не обов’язково проти набуття угорського громадянства, а й громадянства будь-якої іншої держави світу. Бо сьогодні за українським законодавством подвійне громадянство заборонене, але жодних санкцій за це не передбачено. І дуже багато людей вільно отримують іноземні паспорти»
І четвертим напрямком нової політики Києва, Богдан Петренко назвав повну відмову від подальшого відтермінування норм мовної статті Закону про освіту, чого активно добивається Будапешт. Експерт нагадав, що у квітні 2019 року Верховна Рада продовжила до 1 вересня 2023 року можливість здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську. На його думку, ця дата має стати останнім компромісом у суперечці з угорцями. Інакше, за його словами, Україна ризикує повторити епопею із запровадженням закону про ринок землі, що розтягнулася на 20 років.
Нагадаємо, за останні два місяці між Україною та Угорщиною загострилися політичні й дипломатичні відносини.
Все почалося з того, що 9-10 жовтня, державний секретар Угорщини з питань національної політики Янош Арпад Потап відвідав Закарпатську область, де відкрито агітував жителів голосувати на місцевих виборах за КМКС «Партію угорців України». МЗС України висловило стурбованість і назвало це втручанням у внутрішні справи. Натомість офіційний Будапешт не помітив порушень у заявах Арпада Потапа.
25 жовтня, у день місцевих виборів, глава МЗС Угорщини Петер Сіярто закликав жителів Закарпаття голосувати за «Партію угорців України». Також він агітував за кандидата у мери Берегового Золтана Бабяка. МЗС України назвало дії угорського міністра «прямим втручанням» Будапешта в українські вибори та неповагою Угорщини до українського законодавства, що підірвало переговори між країнами.
26 жовтня МЗС України викликало посла Угорщини Іштвана Ійдярто і передало йому ноту протесту через незаконну агітацію угорських посадовців. А наприкінці листопада в Україну не пустили Іштвана Грежі – уповноваженого МЗС Угорщини, що відповідає за співпрацю між округом Саболч-Сатмар-Берег Угорщини та Закарпатською областю.
Загострення протистояння набуло нової сили після того, як 21 листопада глава Сюртівської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті та частина депутатів після складання присяги заспівали гімн Угорщини. За цим фактом, СБУ почало перевірку можливої протизаконної діяльності депутатів.
Натомість Посольство Угорщини в Україні заявило, що депутати Сюртівської тергромади заспівали не національний гімн, а «молитву угорців, якій кілька сотень років». А депутати Європейського парламенту від правлячої партії Угорщини побачили в подіях на Закарпатті ознаки «громадянської війни».
30 листопада СБУ провела обшуки в угорському благодійному фонді та в одного з його лідерів, фактично звинувативши їх у підтримці сепаратизму. Будапешт заявив протест МЗС України та викликав посла України в Угорщині. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто попросив керівника місії ОБСЄ Гента Чакая направити спецмісію на Закарпаття через обшуки у представників угорської нацменшини.
Закарпатська обласна прокуратура готується вручити підозру лідеру «Партії угорців України» Василю Брензовичу.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч з послом Угорщини Іштваном Ійдярто, під час якої закликав угорську сторону уникати кроків та заяв, що не відбивають реальність та створюють деструктивну емоційну напругу в українсько-угорських відносинах.
Водночас, Північноатлантичний альянс не втручатиметься в суперечку між Україною та Угорщиною. Генсек НАТО Єнс Столтенберг закликав держави вирішувати усі конфліктні питання у двосторонньому порядку.
