Верховна Рада підтримала законопроєкт про захист бізнесу від правоохоронців, але є ризики

25 лютого Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження №12439. За – 249 голосів.

Про це повідомили в Судово-юридичній газеті.

Законопроєкт має на меті захистити бізнес від свавільних дій правоохоронців. Ним пропонується увести норми щодо строку дії ухвали про арешт майна, скасування арешту майна, доповнити перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановити чіткий строк на повернення майна після скасування арешту тощо.

Низка бізнес-об’єднань України закликали народних депутатів та Комітет підтримати цей законопроект 12439. До спільної заяви долучилися Федерація роботодавців України, Спілка українських підприємців, Маніфест-42, Торгово-промислова палата України (Ukrainian CCI), Український союз промисловців і підприємців (УСПП), Асоціація підприємців-ветеранів АТО, Об'єднання організацій роботодавців України, Diia.City United, Board.

Що міститься в переліку?

• уточнено правовий статус потерпілого у кримінальному провадженні, шляхом надання йому права отримувати письмову інформацію про сутність підозри та обвинувачення, збирати докази, а також негайно отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанову про початок досудового розслідування (зміни до статей 56, 96 КПК);


• конкретизовано процесуальний порядок визнання матеріального об’єкта речовим доказом, уточнено строки для винесення відповідної постанови (зміни до статті 98 КПК);


• чітко визначено додатки до протоколу, зокрема ними можуть бути опис речей і оригіналів або копій документів, що були вилучені в ході тимчасового доступу до речей і документів чи обшуку (зміни до статті 105 КПК);


• уточнено спосіб фіксування ходу та результатів проведення обшуку шляхом доповнення положеннями, згідно з якими право безперешкодного фіксування ходу та результатів проведення обшуку за допомогою аудіо-, відеозапису надається захиснику, потерпілому, його представнику чи законному представнику всіма доступними засобами (зміни до статті 107 КПК);


• удосконалено загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження:


• деталізується право слідчого судді, суду під час розгляду клопотання про застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою допитати підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, експерта чи дослідити будь-які речі або документи, що мають значення для вирішення клопотання;


• передбачається неможливість повторного розгляду такого клопотання у разі відмови в його задоволенні без нових обставин та доказів, які не розглядалися слідчим суддею, судом;


• визначається, що у разі неприбуття в судове засідання без поважних причин слідчого, дізнавача, прокурора, які звернулися з клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, слідчий суддя або суд постановляє ухвалу про залишення такого клопотання без розгляду (зміни до статті 132 КПК);


• розширено перелік відомостей, що повинні зазначатись у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів, а також конкретизовано порядок розгляду такого клопотання (зміни до статті 160 КПК);


• деталізовано порядок виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, яким встановлюється, що за результатами доступу до речей і документів відповідним учасником кримінального провадження складається протокол, до якого додається опис вилучених копій документів і залишається володільцю копії протоколу та опису документів, що були вилучені на виконання ухвали (зміни до статті 165 КПК);


• уточнено підстави припинення тимчасового вилучення майна та повернення тимчасово вилученого майна (зміни до статті 169 КПК);


• доповнено перелік документів, що повинні бути додані до клопотання про арешт майна, зокрема документи, які підтверджують надання/відправлення копії клопотання про арешт майна підозрюваному, обвинуваченому, іншому власнику чи володільцю майна або його захиснику, законному представнику, представнику, цивільному позивачу (зміни до статті 171 КПК);


• встановлено, що неприбуття слідчого, дізнавача, прокурора в судове засідання без поважних причин є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а неприбуття інших осіб у судове засідання не перешкоджає його розгляду (зміни до статті 172 КПК);


• передбачено, що арешт майна здійснюється на підставі рішення слідчого судді, суду на строк не більше двох місяців. Строк арешту майна на стадії досудового розслідування може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, а на стадії судового розгляду – в межах строку судового розгляду (зміни до статей 174 і 315 КПК);


• визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику (зміни до статті 214 КПК);


• встановлено право підозрюваного, його захисника, представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, у разі виявлення під час досудового розслідування обставин, що підтверджують порушення підслідності кримінального правопорушення, подати клопотання про зміну підслідності до прокурора вищого рівня (зміни до статті 216 КПК України); - деталізується порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення (зміни до статті 221 КПК);


• передбачено обов’язкову участь спеціалістів у проведенні обшуку, під час якого планується відшукування електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів (зміни до статті 236 КПК);


• доповнено положення щодо наслідків неприбуття сторін кримінального провадження у судове засідання для участі у розгляді слідчим суддею клопотання про проведення експертизи (зміни до статті 244 КПК);


• деталізовано порядок розгляду клопотання про дозвіл на проведення НСРД: участь особи, яка подала клопотання, є обов’язковою; клопотання, подане без додержання законних вимог або з порушенням правил підсудності, повертається особі, яка його подала; у разі нез’явлення у судове засідання слідчого, прокурора, належним чином повідомленого про розгляд клопотання, без поважних причин, або неповідомлення ним про причини неприбуття слідчий суддя постановляє ухвалу про залишення клопотання без розгляду (зміни до статті 248 КПК);


• доповнено перелік рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зокрема рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у порядку статті 221 КПК України (зміни до статті 303 КПК);


• доповнено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зокрема ухвали про відмову у скасуванні арешту майна, відмову у залученні експерта за клопотанням сторони захисту, задоволення клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами та відмова у задоволенні клопотання (зміни до статті 309 КПК);


• додано нову статтю 372-1 щодо окремої ухвали слідчого судді, суду, яка постановляється у випадку порушення процесуальних обов’язків, неналежного їх виконання учасниками кримінального провадження.

А в чому ризик?

Центр протидії корупції зазначив, що є ризикові норми, які можуть стати інструментом для корупціонерів. Зокрема, деякі положення дозволяють підозрюваним уникати арешту майна та знищувати важливі докази у справах.

Арешт майна та потенційні загрози

Однією з ключових змін є перегляд процедури арешту майна. Передбачається, що ще до винесення судового рішення про арешт, про це мають бути повідомлені підозрюваний та власник активів. Це може дати їм можливість вивести кошти або передати власність третім особам. Також проєкт пропонує обмежити термін арешту до двох місяців, після чого його потрібно буде щоразу поновлювати через суд.

За словами заступниці виконавчого директора ЦПК Олени Щербан, такі зміни можуть ускладнити розслідування корупційних справ та унеможливити конфіскацію незаконно набутого майна:

«Ці нововведення ризикують стати механізмом для виведення активів підозрюваними та унеможливлення притягнення їх до відповідальності», - додає Олена.

Ризики втрати доказів

Законопроєкт також містить положення, які можуть призвести до втрати важливих доказів. У разі затримки з продовженням арешту майна прокурором або суддею, активи можуть бути повернуті власникам, що створить ризик знищення речових доказів чи важливих фінансових документів. Наприклад, мобільні телефони з компрометуючим листуванням або великі грошові суми на рахунках можуть зникнути ще до судового розгляду.

Доступ сторони захисту до матеріалів слідства

Одна з найбільш дискусійних норм передбачає можливість захисту отримувати доступ до матеріалів справи ще на стадії досудового розслідування. Це може дати підозрюваним можливість заздалегідь дізнатися про хід слідства та вплинути на його перебіг.

Проте, попри низку ризикованих моментів, законопроєкт також містить корисні ініціативи:

• право потерпілих на розширене оскарження судових рішень;


• встановлення чітких термінів повернення арештованого майна;


• можливість сторони захисту клопотати про зміну підслідності справи.

Хоча законопроєкт №12439 спрямований на захист підприємців від свавілля силовиків, його поточна редакція несе значні корупційні ризики.

«Якщо зміни не доопрацювати, вони можуть перетворитися на механізм для зловживань і безкарності фігурантів корупційних справ», – застерігає Центр протидії корупції .

Фахівці наголошують, що законопроєкт не повинен стати механізмом захисту чиновників, причетних до корупції. В іншому разі він не принесе користі ані бізнесу, ані суспільству.