Вже з 1 квітня 2026 року в Україні набирає чинності низка змін, що зачепить соціальну сферу, військовий облік та вартість окремих товарів. Уряд запланував низку автоматичних виплат, оновлення підходів до пенсійного забезпечення, посилення цифрового контролю за мобілізаційними процесами, додаткове оподаткування окремих товарних позицій, тощо.
Якими ж будуть головні новації і про що варто знати? Видання UA.News зібрало всі ключові нововведення та зміни. Детальніше — в нашому матеріалі.
Автоматичний перерахунок пенсій для працюючих громадян
З 1 квітня Пенсійний фонд розпочинає беззаявний перерахунок виплат для пенсіонерів, які продовжують працювати. Це означає, що громадянам більше не потрібно особисто відвідувати органи ПФУ. Його фахівці проведуть оновлення даних самостійно.
Право на коригування розміру пенсії отримають ті, хто станом на березень поточного року має як мінімум 24 місяці страхового стажу після останнього призначення або попереднього перерахунку виплат. Для цієї категорії осіб спеціалісти оберуть найбільш вигідний варіант збільшення виплат — або виключно за рахунок стажу, або з урахуванням оновленої заробітної плати.
Автоматичний перерахунок також стосуватиметься пенсіонерів, у яких після останнього перерахунку не минуло два роки, отримувачів спеціальних пенсій (військовослужбовців, суддів, прокурорів, держслужбовців, тощо), і осіб, які вийшли на заслужений відпочинок за вислугою років, але ще не досягли загального пенсійного віку.
Разова допомога у квітні: хто отримає 1500 гривень
У квітні 2026 року близько 13 мільйонів українців отримають одноразову грошову допомогу в розмірі 1500 гривень. Як зазначив міністр соціальної політики Денис Улютін, нарахування відбуватимуться автоматично, без подання заяв чи додаткових звернень до державних установ.
Кошти надійдуть на ті ж рахунки чи через ті ж відділення «Укрпошти», де громадяни зазвичай отримують свої пенсії або іншу соціальну допомогу. Ця виплата, зокрема, передбачена для пенсіонерів, чия пенсія не перевищує 25 950 гривень (тобто майже всім). Водночас учасники бойових дій та ліквідатори аварії на ЧАЕС отримають допомогу незалежно від суми своєї пенсії.
Крім того, 1500 гривень буде нараховано отримувачам допомоги по інвалідності, малозабезпеченим родинам, внутрішньо переміщеним особам (ВПО), які є отримувачами соціальної допомоги, а також сім’ям з дітьми та іншим категоріям, що отримують базову соціальну підтримку.
Важливий момент: пенсіонери, які проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали за кордон, мають до 1 квітня підтвердити в Пенсійному фонді факт неотримання соціальних виплат від РФ. Зробити це можна дистанційно: через інтернет-портал, відеозв’язок або поштовим відправленням. У разі відсутності підтвердження виплату української пенсії може бути призупинено.
Паливний кешбек: як заощадити до 1 травня
З 20 березня в Україні діє програма компенсації вартості пального (тобто кешбек), яка триватиме до 1 травня. Ініціатива спрямована на стримування зростання цін на АЗС через коливання на світовому ринку енергоносіїв внаслідок війни на Близькому Сході.
Учасники програми «Національний кешбек» можуть повернути частину витрачених коштів. З них 15% — за дизельне пальне, 10% — за бензин і 5% за автогаз. У перерахунку на літр це дозволяє економити до 11 гривень.
Для тих, хто вже є учасником програми, нарахування відбуваються автоматично. Новим же користувачам потрібно відкрити спеціальну картку в банку-партнері та розраховуватися нею на заправках. Максимальна сума компенсації саме за пальне становить 1000 гривень на місяць. Загальний ліміт виплат за всіма категоріями товарів у межах «Національного кешбеку» залишається на тому ж самому рівні, що й раніше: 3000 гривень.
Мобілізація з 1 квітня: цифровізація та посилення контролю
Від 1 квітня в Україні стартує новий етап цифровізації військового обліку, що передбачає посилення перевірок та синхронізацію даних між різними державними реєстрами. Електронний військовий облік стає ще більш пріоритетним: держава поступово переводить документи та сповіщення у цифровий формат. Паперові повістки, втім, все одно не скасовуються.
Зміни торкаються й процедури оформлення відстрочок. Хоча подати документи тепер можна дистанційно, без візиту до ТЦК, держава значно посилила перевірку обґрунтованості підстав для звільнення від призову. Запроваджено централізовану систему верифікації всіх звернень, і особливу увагу приділяють випадкам, які можуть свідчити про ухилення. Зокрема, через фіктивне оформлення догляду за родичами, формальне навчання у ВНЗ без фактичного відвідування пар, неправдиві медичні дані, тощо.
Таким чином, спрощення процедури подання супроводжується жорсткішим підходом до підтвердження права на відстрочку.
Також посилено контроль за підприємствами, які мають статус критично важливих та здійснюють бронювання персоналу. Держава ретельніше перевіряє відповідність компаній встановленим критеріям, а дані про заброньованих співробітників звіряються з реєстрами податкової служби та Пенсійного фонду. Введено суворіші вимоги до рівня заробітної плати та фінансової звітності підприємств, щоб унеможливити випадки фіктивного працевлаштування. Термін бронювання залишається незмінним — до півроку з подальшою необхідністю поновлення.
Варто зазначити, що в багатьох ЗМІ сьогодні вийшли статті та новини про те, що з 1 квітня мобілізація посилиться. Також багато писали про «реформу ТЦК». Варто зазначити, що офіційно в Міноборони спростовують будь-яке посилення мобілізаційних заходів, а також те, що з 1 квітня мобілізація переходить на оновлений етап адміністрування. Тим не менш, у МО підтверджують сам факт існування таких реформ і задумок на найближче майбутнє.
Зміна вартості тютюнових виробів
З 1 квітня в Україні очікується підвищення цін на сигарети, а також всю відповідну табачну продукцію (наприклад, стіки). Це пов’язано з черговим коригуванням акцизного податку.
У Державній податковій службі пояснили, що через те, що за підсумками 2025 року частка акцизу в ринковій ціні не досягла встановленого рівня 60% (зупинившись на позначці 58,8%), на період з 1 квітня до кінця року для виробників та імпортерів вводиться підвищувальний коефіцієнт 1,1.
Нововведення стосується як сигарет з фільтром, так і без нього. За прогнозами, ціни на товар можуть зрости приблизно на 10%, що в середньому становитиме 155-170 гривень за пачку, хоча кінцева вартість залежатиме від конкретного бренду та виробника.
Думки експертів
Дивлячись новини, може виникнути відчуття, ніби уряд діє в певному сенсі парадоксальним чином. З одного боку, вводиться кешбек на паливо, додаткові соціальні виплати (пенсіонерам, ВПО, тощо) і так далі. Тобто влада демонструє сяку-таку турботу про населення у кризовій ситуації. З іншого боку, вчергове вводяться нові податки та піднімаються акцизи. Виходить дивна картина: з одного боку ми бачимо соціальні та навіть популістичні ініціативи, з іншого — все навпаки.
Чому так трапляється? Економічний експерт Юрій Гаврилечко впевнений: ніякого парадоксу в таких діях немає. Все одночасно і просто, і складно.
«З одного боку уряд намагається використати якісь фантастичні інструменти, щоб трішечки пожвавити попит на внутрішньому ринку і зменшити проблеми, які виникли через зростання цін на пальне. Та за своєю природою кешбек, виплати пенсіонерам, ВПО і так далі — це абсолютно різні речі. Соціальні виплати одразу ж повертаються в обіг. Таким чином дещо покращується ситуація на внутрішньому ринку за рахунок збільшення платоспроможності населення. Така ініціатива — не найкращий варіант, але цілком можливий.
А от, до прикладу, кешбек за пальне — це для мене дивна ситуація. Це ж навіть не зовсім гроші в прямому сенсі. Коштів набагато менше, ніж людей, які можуть скористатися цією програмою. Були заяви, що програмою кешбеку за паливо скористалися 3 мільйони осіб. Кешбек — 1000 грн. Рахуємо до кінця року і виходить 36 мільярдів. При цьому загалом підтримка вітчизняного виробника за всіма програмами складає всього 37 мільярдів. Тому тут або залишити всіх без виплат, або знайти додаткові ресурси. Або витратити ці гроші з кешбеку на облігації внутрішньої позики — можна і так зробити. Правда, доведеться обслуговувати ці борги, але то вже проблема майбутнього», — каже Гаврилечко.
За словами економіста, уряд дійсно намагається вирішити проблему нестачі костів, однак робить це через механізм податкового тиску — а давайте, мовляв, вичавимо ще трохи грошей з і так стагнуючого ринку.
«Тому піднімаються акцизи на цигарки, тому бачимо плани ввести ПДВ для ФОПів, тому обкладають податком ОЛХ і так далі. Це найгірше, що можна зробити в подібній ситуації. І мені дивно, чому Україна не користується європейськими практиками. Польща взагалі знижує ПДВ на пальне з 23% до 8%, встановлюючи мінімальну ціну акцизу, щоб збити ціну. Чому б не зробити так? Пояснити це якось логічно неможливо. Тому що такі дії абсолютно безглузді», — впевнений Юрій Гаврилечко.
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік вважає, що уряд сьогодні діє як такий собі великий Левіафан-Робін Гуд. Тобто держава забирає у деяких, аби віддати багатьом.
«Тому з одного боку дійсно: окремим соціальним групам піднімають податки або планують їх підняти. Однак навіть у найгіршому сценарії це підвищення податків або нові податки для тих самих ФОПів торкнуться декількох мільйонів людей. Так, це найбільш продуктивний клас, це люди, які активно беруть участь в економіці, але це все одно декілька мільйонів. Тоді як уряд весь час намагається придумати якісь регулярні програми, від «ковідної тисячі» до «зимової підтримки». Ці гроші намагаються роздати найбільш вразливим верствам населення. Держава вважає, що таким чином зможе утримати підтримку зі сторони суспільства в цілому, жертвуючи підтримкою раціонально мислячих груп всередині цього суспільства. Тобто уряд обирає «менше зло»: він порігшує свої відносини з продуктивними класами, як той же бізнес, заради збереження відносин із соціально залежними класами шляхом перерозподілу доходів з тих же податків на алкоголь чи тютюн», — пояснив Руслан Бортнік.
