Колишній генпрокурор Андрій Костін відтепер працюватиме послом України в Нідерландах і за сумісництвом постійним представником при Організації із заборони хімічної зброї. Два відповідні укази підписав президент України Володимир Зеленський.
Хоча ще торік восени глава держави сам направив до Верховної Ради подання про звільнення Костіна з посади через скандал із фіктивними інвалідностями регіональних прокурорів.
UA.News зібрало кілька дивних призначень керівників українських дипломатичних представництв за останні роки.
Андрій Костін
Чим запам’ятався. Костін очолював Генпрокуратуру з липня 2022 до жовтня 2024 року.
У 2015-2018 роках він бував у Криму після російської анексії. Костін пояснив, що їздив туди разом із родичами до сімейного лікаря.
У 2019-2020 роках новий посол України у Нідерландах не вказав у декларації, що продав дві квартири в Одесі та приховав дохід у 1,2 млн грн.
На посаді генпрокурора Костіна також осоромила скандальною заявою донька. У серпні 2023-го Анастасія Костіна заявила в Instagram, що їй набридло життя у «Шотландії Фінляндії» та поскаржилася, що хоче «додому в Монако». Пізніше вона вибачилася і пояснила — то був жарт.
Головний скандал. У жовтні 2024 року головний редактор «Цензор.Нет» Юрій Бутусов звернув увагу на те, що одразу 49 прокурорів Хмельницької області оформили інвалідність, ймовірно, фіктивну. І до цього можуть бути причетні екскерівниця МСЕК Тетяна Крупа та її син Олександр Крупа, який очолював Пенсійний фонд у Хмельницькій області. Тоді напередодні правоохоронці вилучили у Крупи $6 млн готівкою, прикраси, автівки та нерухомість.
У відповідь Андрій Костін оголосив про масштабне службове розслідування по всій Україні, включно з головним Офісом. Під час розслідування виявили десятки зловживань прокурорів з інвалідністю та пенсіями. Президент наголосив — відповідальність за таку ситуацію має нести і генпрокурор.
На тлі розслідування, 22 жовтня 2024 року, генпрокурор Андрій Костін заявив, що йде з посади. А вже 29 жовтня Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав відставку Костіна з посади генпрокурора України.
Ірина Венедіктова
Чим запам’яталася. Колишня очільниця Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова у листопаді 2022 року, за указом президента Зеленського, стала послом України в Швейцарії. За чотири місяці до цього глава держави відсторонив Венедіктову від обов’язків генерального прокурора. Вона обіймала посаду з березня 2020 року. Зеленський заявив, що у правоохоронних органах виявили численні випадки державної зради.
Головний скандал. Ірина Венедіктова не помічала в органах прокуратури масштабної співпраці зі спецслужбами рф. За даними Офісу президента, у 2022 році зареєстровано 651 кримінальне провадження щодо держзради та колаборації працівників прокуратури та інших правоохоронних органів. Понад 60 співробітників прокуратури і СБУ залишилися на окупованій території та служили у російських структурах.
За словами Зеленського, такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та зв’язки, які зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами росії, ставлять дуже серйозні запитання до відповідних керівників, кожне з таких питань отримає належну відповідь.
У липні 2022 року Верховна Рада припинила повноваження Ірини Венедіктової на посаді генерального прокурора України.
Павло Рябікін
Чим запам’ятався. У квітні 2023 року президент Зеленський призначив на посаду посла України у Китаї Павла Рябікіна. З листопада 2021 до березня 2023 року він очолював Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Ще раніше був головою Державної митниці, а також керував аеропортом «Бориспіль».
Обіймаючи ці посади, Рябікін фігурував у скандалах. Так, у липні 2017 року аеропорт «Бориспіль» не погодив співпрацю з компанією Ryanair. Рябікін аргументував це тим, що кілька вимог перевізника не відповідали українському законодавству. Ірландський лоукостер змушений був відтермінувати запланований вихід на український ринок.
А ЗМІ припустили, що тодішній керівник аеропорту Рябікін діяв в інтересах авіакомпанії МАУ, що належала олігарху Ігорю Коломойському.
Не обійшлося і без порушень у заповненні декларації. У жовтні 2019 року, за даними НАЗК, Павло Рябікін, який тоді був на посаді голови аеропорту «Бориспіль», не вказав дані про корпоративні права та майно на загальну суму 10,6 млн грн.
Головний скандал стосувався неефективної роботи міністерства під керівництвом Рябікіна, яке не впоралось зі своїми функціями на початку повномасштабного вторгнення рф. Відомство відповідало за такі стратегічні галузі, як ОПК, авіакосмічний комплекс, машинобудування, металургія та хімічна промисловість. Але, за оцінками урядовців та народних депутатів, не допомогло організувати безперервність виробництва та адаптувати ланцюги постачання для випуску критичних товарів. Постало питання реорганізації Мінстратегпрому в агенцію при Міноборони або об’єднання з Мінцифри. Згодом відомство все ж таки залишили, але з іншим очільником.
Верховна Рада відправила Павла Рябікіна у відставку 20 березня 2023 року разом з двома іншими урядовцями — міністром освіти і науки та міністром цифрової трансформації.
Андрій Таран
Чим запам’ятався. Колишній міністр оборони, генерал Андрій Таран у квітні 2022 року був призначений послом України в Словенії (залишив цю посаду у грудні 2024 року). Таран очолював Міноборони до листопада 2021 року, за бездіяльність на цій посаді його неодноразово критикували ЗМІ.
Насамперед ексглаву Міноборони звинувачували у тому, що він ослабив українську армію перед повномасштабним нападом рф, не створив ані воєнної доктрини, ані плану структурних змін у війську. Для української армії не закуплено жодного артилерійського снаряда, жодної пускової установки «Стугна», жодного пікапа, стверджував головний редактор «Цензор. Нет» Юрій Бутусов. За його даними, Таран зірвав виконання держзамовлення 2020-2021 років, зокрема Міноборони не використало понад 10 млрд грн держгарантій на закупівлю озброєння. Ці гроші передали на «Велике будівництво».
Головний скандал. Військові оглядачі вказували, що Таран на посаді міністра оборони намагався гальмувати і навіть згортати інтеграцію з НАТО. А також йшлося про особистий конфлікт ексміністра оборони з тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком — обидва намагалися перетягувати на себе повноваження.
Як варіант виходу з кризи, на Банковій розглядали одночасну відставку голови Генштабу і міністра оборони. Після звільнення Хомчака у липні 2021 року, кількома місяцями пізніше свою посаду залишив і Андрій Таран, якого військові журналісти називали людиною керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Валерій Залужний
Чим запам’ятався. 9 травня 2024 року президент Зеленський призначив колишнього головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного послом України у Великій Британії. Воєначальник прослужив на попередній посаді два роки. Під час його каденції країна втримала оборону у перші місяці широкомасштабного наступу російської армії.
В Офісі президента пояснили звільнення Залужного тим, що треба було переглянути тактику дій та не допустити стагнації по лінії фронту. Сам Зеленський сказав журналістам, що це перезавантаження, перебудова та зміна менеджменту військового командування.
Головний скандал пов’язують із популярністю Залужного в Україні та на Заході, а також з його високим рейтингом підтримки серед населення. Громадськість почала обговорювати перспективи головкома у ролі головного конкурента Зеленського на майбутніх президентських виборах. Українські та міжнародні ЗМІ тоді писали про кризу довіри, яка виникла між військовим та політичним керівництвом країни.
Конфлікт посилився в кінці 2023 року, а вже на початку 2024-го Зеленський викликав головкома та повідомив йому, що планує звільнити.
2 лютого того ж року Залужний встиг опублікувати колонку у CNN, яку назвали «ходом у відповідь» на претензії Зеленського. Перебуваючи на межі відставки, військовий лідер виклав у тексті свій план протистояння ворогу у війні.
Утім, 8 лютого Зеленський офіційно оголосив про звільнення Залужного з посади Головкома ЗСУ і подякував «за два роки захисту». Після цього президент присвоїв Валерію Залужному звання Героя України.
