Міжнародна комісія з розгляду претензій для України має стати спеціальним органом, що буде створений під егідою Ради Європи.
Її головним завданням стане розгляд, оцінка та ухвалення рішень щодо позовів про відшкодування збитків, завданих міжнародно-протиправними діями російської федерації на території України або проти неї. Комісія покликана забезпечити справедливий механізм встановлення обсягів шкоди та визначення розміру компенсацій, які підлягатимуть виплаті постраждалим. Комісія має стати ключовим інструментом у системі міжнародного правосуддя, спрямованої на документування й відшкодування завданих агресією втрат.
Історія створення та переговори
Створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України є результатом багаторівневого процесу переговорів і рішень на міжнародному рівні. Робота над її заснуванням розпочалася ще у 2024 році, коли Генеральний секретар Ради Європи запропонував сформувати Комісію в межах організації на основі відкритої конвенції та з урахуванням напрацювань Реєстру збитків. У 2025 році Королівство Нідерландів та Україна, за підтримки Ради Європи, ініціювали офіційні переговори, в яких взяли участь понад 50 держав і Європейський Союз.
У липні 2025 року країни-учасниці погодилися з пропозицією Генерального секретаря, що стало основою для створення Спеціального комітету CAHEC, відповідального за підготовку проекту Конвенції. Уже 12 вересня 2025 року роботу над проектом було завершено, а невдовзі документ передано до Парламентської асамблеї Ради Європи, яка надала свій висновок 1 жовтня.
Очікується, що остаточне схвалення відбудеться у жовтні 2025 року, а 15–16 грудня в Гаазі відбудеться дипломатична конференція, на якій Конвенція буде відкрита для підписання. Її чинність розпочнеться після ратифікації щонайменше 25 державами, що одночасно повинні взяти на себе фінансові зобов’язання, достатні для забезпечення початкової роботи Комісії.
Етапи запуску та початкова діяльність
Робота Міжнародної комісії з розгляду претензій розпочнеться після того, як проект Конвенції буде підписаний і ратифікований необхідною кількістю держав, а також виконані технічні умови її запуску. Одним із ключових кроків стане передача функцій та матеріалів від Реєстру збитків до новоствореної Комісії, а її секретаріат буде сформований на основі нинішнього секретаріату Реєстру.
На початковому етапі діяльність Комісії буде організована у форматі трьох панелей, проте за потреби сторони Конвенції зможуть ухвалювати рішення про створення додаткових панелей для підвищення ефективності. Отже, темпи, з якими Комісія набуде повної спроможності, значною мірою залежатимуть від політичної волі та організаційних кроків держав-учасниць. Передбачається, що Комісія матиме постійне місце розташування на території однієї з країн, що приєднаються до Конвенції.
Структура та функції Комісії
Комісія матиме своє місце на території однієї з держав-учасниць, а її статус і діяльність регулюватимуться окремими угодами з приймаючою країною. Передбачено також створення офісу в Україні, який надаватиме допомогу у виконанні функцій Асамблеї, Ради та робочих груп, а за рішенням Асамблеї офіси можуть відкриватися і в інших державах.
Комісія розглядатиме претензії, що стосуються шкоди, збитків чи травм, завданих міжнароднопротиправними діями рф, зокрема її агресією проти України у порушення Статуту ООН, а також порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Йдеться про події, що відбулися з 24 лютого 2022 року або пізніше, на території України в межах міжнародно визнаних кордонів, у її виключній економічній зоні та на континентальному шельфі, а також у повітряних і морських судах під українською юрисдикцією. Подавати претензії зможуть як фізичні та юридичні особи, так і держава Україна разом із її органами влади та державними чи контрольованими підприємствами.
Мандат Комісії чітко окреслює її основне завдання: розглядати, оцінювати та ухвалювати рішення щодо поданих претензій, визначаючи суму компенсації, яку належить виплатити в кожному конкретному випадку. У цьому процесі Комісія матиме повноваження розглядати всі аспекти, що стосуються вирішення претензій — від адміністративних і фінансових до юридичних та політичних.
Ключовим принципом її діяльності є вихідне положення про те, що росія несе міжнародно-правову відповідальність за всі збитки, втрати та шкоду, завдані її протиправними діями проти України. Вироки та рішення Комісії, зокрема ті, що стосуються розмірів компенсації, мають остаточний характер і не підлягають оскарженню. При цьому оцінка шкоди має ґрунтуватися на принципах справедливості та об’єктивного визначення вартості претензій. Рішення Комісії розглядатимуться її членами як остаточне вирішення усіх фактичних і правових питань, пов’язаних з відповідною справою.
Правові підстави: міжнародне право та резолюції ООН
Необхідність створення Міжнародної комісії з розгляду претензій ґрунтується на базових принципах міжнародного права, яке зобов’язує державу-правопорушника повністю відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями. У випадку України йдеться про масштабні втрати, спричинені агресією рф. Репарація є не лише юридичним обов’язком, а й моральною необхідністю: жертви мають отримати справедливість і можливість подолати наслідки пережитого.
У резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2022 року, присвяченій засобам правового захисту та відшкодування агресії проти України, було чітко визначено, що росія повинна нести відповідальність за усі порушення міжнародного права в Україні чи проти неї. Ця відповідальність включає і відшкодування шкоди, завданої протиправними діями. Саме Генеральна Асамблея наголосила на необхідності створення міжнародного механізму, який би забезпечив компенсацію збитків, втрат і травм.
Рада Європи взяла на себе ключову роль у розробці такого механізму. Його концепція була підтверджена у Декларації саміту в Рейк’явіку 2023 року та передбачає три послідовні елементи: вже створений Реєстр збитків для України, що вже отримав понад 60 тисяч заяв; майбутню роботу Міжнародної комісії з розгляду претензій як компенсаційного органу; а також формування спеціального компенсаційного фонду, який стане фінансовою основою для відшкодування.
Взаємозв’язок із Реєстром збитків
Зв’язок між Міжнародною комісією з розгляду претензій та Реєстром збитків є органічним і визначальним для створення повноцінного механізму компенсації. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2022 року саме Реєстр був окреслений як перший крок — інструмент документального фіксування доказів і претензій щодо збитків, завданих агресією рф проти України. Його головна мета — збір, систематизація та збереження інформації від усіх зацікавлених сторін: фізичних і юридичних осіб, а також державних інституцій України.
Реєстр було створено у рамках Ради Європи після саміту в Рейк’явіку 2023 року, і на сьогодні він уже функціонує повною мірою. До нього приєдналися 44 держави та Європейський Союз, з яких 41 виступає повноправними учасниками, а чотири — асоційованими членами. Реєстр приймає та зберігає заяви, підтверджувальні докази, проводить класифікацію і категоризацію вимог. Водночас він не розглядає сутність претензій і не визначає їхню вартість — ці функції належать до майбутньої компетенції Міжнародної комісії з розгляду претензій.
Після створення Комісії весь масив роботи Реєстру буде передано до її структури. Це означає, що Комісія отримає вже сформовану базу даних, яка стане фундаментом для подальшого оцінювання, визначення розміру компенсацій і винесення остаточних рішень відповідно до положень Конвенції. Таким чином, Реєстр і Комісія становлять два взаємопов’язані етапи єдиного процесу — від збору доказів до їх юридичного опрацювання і винесення рішень щодо компенсацій.
Міжнародна комісія з розгляду претензій буде створена в межах Ради Європи на основі відкритої конвенції. Хоча вона формуватиметься в інституційних рамках Ради Європи, Комісія матиме статус незалежного органу, що забезпечує її автономність у прийнятті рішень та виконанні своїх завдань. Такий підхід дозволяє поєднати інституційну підтримку європейської організації з гарантіями незалежності та неупередженості у роботі.
Особливістю майбутньої Конвенції є її відкритий характер. Це означає, що вона не обмежується лише державами-членами Ради Європи. До неї зможуть приєднатися будь-які інші держави, Європейський Союз, а також регіональні інтеграційні організації. Проект Конвенції передбачає можливість підписання документа всіма державами-членами Ради Європи, учасниками дипломатичної конференції, а також державами, які голосували за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року щодо відшкодування за агресію проти України.
Росія формально не виключена з участі в Конвенції, однак її членство можливе лише за спеціально передбачених умов. Проєкт документа допускає, що рф зможе звернутися з проханням приєднатися як сторона Конвенції або набути статусу спостерігача. Водночас очевидно, що така перспектива буде залежати від політичних реалій, зокрема від зміни поведінки самої рф та її ставлення до міжнародного права.
Склад Комісії та принципи добору комісарів
Претензії розглядатимуть групи незалежних комісарів — експертів з міжнародного права, вирішення спорів, оцінки збитків та суміжних сфер, які працюватимуть у своїй особистій якості з дотриманням найвищих стандартів незалежності, неупередженості та справедливості. Вони формуватимуть рекомендації щодо компенсацій. Комісари призначатимуться на інклюзивній основі з урахуванням професійної експертизи, морального авторитету, географічного та гендерного балансу. Кандидати зможуть подавати заявки самостійно або за номінацією держав-членів, а Секретаріат перевірятиме їх і формуватиме список для затвердження Асамблеєю Сторін.
Фінансування та компенсаційний фонд
Комісія з розгляду претензій визначатиме та присуджуватиме суми компенсацій, однак їх виплата залежатиме від створення компенсаційного фонду, який ще обговорюється, зокрема щодо джерел фінансування. Попередні розрахунки вказують, що витрати на роботу Комісії будуть нижчими, ніж у подібних міжнародних органів, завдяки використанню цифрових технологій. Фінансування здійснюватиметься за рахунок щорічних внесків держав-учасниць і добровільних внесків, а у випадку приєднання рф нестиме фінансову відповідальність за покриття витрат Комісії.
Роль Європейського Союзу
Європейський Союз від початку був одним із ключових політичних рушіїв створення Міжнародної комісії з розгляду претензій: він координував підтримку серед держав-членів, активно долучався до переговорів та співпрацював із секретаріатом Ради Європи. ЄС має можливість стати повноправним учасником Конвенції та членом Комісії. Водночас у проєкті передбачено механізми узгодження роботи Комісії з міжнародними судами, зокрема Європейським судом з прав людини, щоб уникати подвійних виплат і враховувати вже ухвалені рішення. Завдяки інституційним зв’язкам із Радою Європи Комісія зможе ефективно співпрацювати з ЄСПЛ, що вже підтверджено у рішенні Суду у справі Україна та Нідерланди проти рф від 9 липня 2025 року.
Ініціатива створення міжнародного компенсаційного механізму належала передусім Україні, яка першою порушила питання про необхідність справедливого відшкодування завданих війною збитків. Її підтримали провідні юристи, правозахисники та уряди, що вилилося у резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 2022 року та подальші кроки Ради Європи.
Важливу роль у просуванні ідеї відіграли Нідерланди, які не лише надали політичну підтримку, а й запропонували Гаагу як центр дискусій і роботи майбутньої Комісії.
Таким чином, створення Міжнародної комісії з розгляду претензій стало результатом поєднання української ініціативи, широкої міжнародної солідарності та конкретних кроків європейських партнерів, що прокладає шлях до справедливості та репарацій.
Олексій Шевчук
