В понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Документ вже переданий на обговорення у Верховну Раду. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко у своєму Telegram.
За словами очільниці уряду, бюджет на наступний рік збалансований. Він включає в себе як видатки на оборону та підтримку військових, так і серйозне збільшення соціальних виплат. Такий фінансовий план «гарантує стабільність України», впевнена прем'єрка.
На оборону в 2026 році дійсно планують витратити рекордні суми, та й загалом витрати будуть суттєво більшими, ніж у 2025-му. Окрім цього, привертає до себе увагу план збільшити видатки на соціальну сферу, зокрема на пенсії, мінімалку та підвищення заробітних плат вчителів. Однак виникає питання, хто оплатить «бенкет», адже навіть за планом дефіцит бюджету очікується на рівні 18% ВВП.
Яким же є бюджет на 2026 рік і де взяти на нього гроші? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Бюджет на 2026: ключова інформація
Витрати бюджету складуть 4,8 трильйони гривень — це на 415 мільярдів більше, ніж у поточному році. Разом із тим, очікується і зростання дохідної частини. Так, дохід планується на рівні 2,8 трильйони гривень. Ріст — на 446,8 мільярдів гривень, або ж на 18,8%. Однак при цьому дефіцит все одно очікується на рівні до 18,4% ВВП.
Ніяк не вийде обійтися без зовнішнього фінансування. Від партнерів на наступний рік потрібно не менше ніж 2,79 трильйони гривень, або ж $66 мільярдів по актуальному курсу. Виходить, що зовнішня допомога необхідна у майже такому ж об'ємі, скільки буде внутрішніх доходів.
Як і всі роки повномасштабної війни, головний пріоритет бюджету на 2026-й — це все, що пов'язане з війною та обороною. На ці цілі направлять по суті всю дохідну частину: 2,8 трильйона гривень. або ж 27,2% ВВП України. Це абсолютний світовий рекорд. Також ця суме буде більшою, ніж торік, на понад 168 мільярдів гривень. Окремо гроші виділяються на виробництво зброї: 44,3 мільярди гривень.
Цікаво, що на наступний рік планують серйозно підняти видатки на соціальні цілі. Зокрема, на освітянську сферу хочуть виділити 265,4 мільярди гривень. Ключова новина в цьому кейсі: уряд обіцяє підняти зарплату вчителям та педагогічним працівникам загалом аж на 50%. Це відбуватиметься впродовж року у два етапи.
Трохи менше, але співпідставно отримає і сфера охорони здоров'я — 258 мільярдів гривень. Обіцяють підняти заробітні плати для лікарів першої ланки та екстреної допомоги: до 35 тисяч гривень на місяць.
1,27 трильйона гривень закладуть на пенсійне забезпечення. Це на 123,4 мільярди більше, ніж торік. Очікується також індексація пенсій. На 234 гривні зросте розмір мінімальної пенсії у 2026-му. Таким чином найменша пенсія в Україні становитиме 2595 гривень.
Також у проєкті бюджету є плани по збільшенню мінімальної місячної зарплати. Вона зросте на 647 гривень — з 8 тисяч до 8647 гривень відповідно.
Курс долара напряму не прописаний, однак нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк запевняє, що середній курс Кабмін заклав у розмірі 45,6 гривень за долар. За словами політика, це легко порахувати по заявлених планах залучення міжнародної допомоги.
При цьому варто зазначити, що реальний курс залежатиме якраз від обсягів цієї самої допомоги. Тобто якщо він буде меншим за той об'єм, що його планує уряд, то стане можливим і відчутне знецінення гривні.
«Є в уряду традиція давати назву бюджетам. Так, у нас був в різні роки «Бюджет розвитку», «Бюджет відбудови», «Бюджет пандемії», «Бюджет супротиву» і навіть «Бюджет Перемоги»… Так ось, дивлячись на цифри та текст проєкту бюджету на 2026 рік, від збільшення соціалки, до неадекватного фінансування ДБР та телемарафону, я знаю, яку назву дати документу в цьому році: «Бюджет виборів», або «збереження рейтингу за рахунок безкоштовної роздачі слонів», якщо вам треба більше деталей», — так Ярослав Железняк прокоментував проєкт бюджету на 2026 рік.
Зростання соціалки: влада планує вибори у 2026 році?
І нардеп Железняк, і деякі експерти та ЗМІ акцентували увагу на тому, що проєкт бюджету на 2026 рік виглядає як передвиборчий — хоча при цьому жодних видатків на вибори в ньому не закладається. Втім, зробити це в разі чого досить просто: якщо раптово скасують воєнний стан та оголосять про дату виборів, ЦВК просто внесе до Ради свої пропозиції по корекції бюджету у зв'язку з виборчим процесом.
Однак дійсно: настільки велике зростання запланованих видатків на соціальну сферу (зарплаті, пенсії, витрати на соціалку загалом), а також величезна сума на телемарафон (1,5 мільярди гривень) викликають певні питання.
Як вже зазначалося вище, загалом видатки на соціальну сферу зростають на 45 мільярдів гривень. На освіту виділять на 66 мільярдів гривень більше, ніж торік, на медицину — на 38 мільярдів більше, а на пенсії — на 123 мільярди більше. Сукупний приріст витрат на соціальну сферу навіть більший, ніж зростання видатків на оборону.
Це може свідчити про певні соціальні пріоритети влади на наступний рік — не дивлячись на те, що війна ще далека від завершення. Однак постає ключове питання: де взяти гроші?
На військові цілі Україна й надалі витрачатиме буквально майже все, що може заробити та зібрати сама у вигляді тих же податків. А от зростання соціальних видатків можливе лише за умови, якщо Київ отримає необхідне зовнішнє фінансування від західних партнерів.
Адже наразі у державній скарбниці просто фізично немає грошей на зростання соціальних стандартів. Це буквально «логіка бажань», а не «логіка можливостей».
Відкрите питання: чи готові країни ЄС профінансувати настільки значне та відчутне зростання соціальних видатків України? Особливо враховуючи той факт, що в самій Європі сьогодні активно «ріжуть» щедрі соціальні програми через загальні кризові явища у єврозоні.
Відповіді на це питання поки що немає. Однак якщо ні, то бюджет потрібно буде серйозно коригувати, а всі заплановані та обіцяні кошти на соціалку доведеться скасувати чи перенести кудись на майбутнє. А це, своєю чергою, може негативно відобразитися як на рейтингах уряду, так і на загальній соціально-економічній ситуації в Україні.
Думка експерта
Економіст, директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає ключовою проблемою проєкту бюджету той факт, що не до кінця зрозуміло, де є джерело походження усіх необхідних коштів. Станом на зараз цих грошей немає, впевнений експерт.
«За два дні до представлення бюджету і його затвердження Кабінетом міністрів було інтерв'ю міністра фінансів Марченка, який сказав, що на сьогоднішній момент є непокритими $16 мільярдів макрофінансової допомоги. Вони потрібні на наступний рік для закриття макрофінансових зобов'язань держави. А їх нема. Тож перше найбільше питання — пошук резервів і джерел для покриття дефіциту бюджету. Уявлення, де взяти гроші, на даний момент немає. Є дискусії з партнерами, але це дискусії і все. МВФ також поки що не спішить започатковувати нову програму, а по старій залишилося декілька мільярдів. Тоді як нам на наступний рік від МВ потрібно 8-9 мільярдів як мінімум.
Як поділити гроші — можна легко домовитися. Але гроші ці треба для початку мати. Тож підняття соціальних стандартів — це все дуже тішить, але це обіцянки. Це план. А грошей нема. З потрібних понад 45 мільярдів доларів є лише 30. 15 мільярдів в нас немає. Доларів, я зауважу! А якщо немає $15 мільярдів, то одразу виникає питання: а що буде з обмінним курсом, з іншими показниками. Це надзвичайно сильно пов'язано одне з одним.
Тож питання джерела надходження грошей — це основне. Все інше — другорядні питання», — резюмував Олег Пендзин.
