Від журналістських викриттів до вироків: як медіа допомагають НАБУ карати топчиновників
Синергія між розслідуваннями медіа та роботою правоохоронних органів стала ключовим інструментом у боротьбі з корупцією в Україні.
Про це пише Радіо Свобода.
Хоча журналістські матеріали не замінюють офіційного слідства, вони часто стають фундаментом для відкриття кримінальних проваджень, проведення обшуків та оголошення підозр недоброчесним посадовцям. Бувають і зворотні випадки, коли журналісти знаходять нові активи та зв’язки вже після того, як НАБУ і САП викривають злочинну схему. Нижче наведено найбільш резонансні кейси останніх років, де співпраця громадянського суспільства та антикорупційників принесла реальні результати.
Справа Ростислава Шурми та «сонячних» виплат в окупації почалася з розслідування Bihus.Info у серпні 2023 року. Журналісти з’ясували, що після початку великої війни десятки електростанцій на півдні країни, які належали оточенню тодішнього заступника голови Офісу президента, продовжували отримувати сотні мільйонів гривень за «зеленим тарифом», попри втрату зв’язку з енергосистемою України. У січні 2026 року НАБУ і САП оголосили підозри дев’яти учасникам цієї схеми, оцінивши збитки державі у 141,3 млн гривень. 13 лютого 2026 року самого Шурму, який виїхав за кордон після звільнення, було оголошено у міжнародний розшук.
Матеріали проєкту «Схеми» Радіо Свобода про статки голови АМКУ Павла Кириленка стали підставою для гучного розслідування у березні 2024 року. Журналісти виявили у родичів посадовця нерухомість та авто на 70 млн гривень, походження яких намагалися пояснити вигідним продажем акцій заводу в 90-ті роки. У серпні 2024 року суд призначив Кириленку заставу у 30 млн грн, а 5 червня 2026 року йому повідомили про нову підозру у недекларуванні майна. Його дружина Алла також отримала підозру у пособництві, і вже у жовтні 2026 року справу було передано до суду.
Розслідування hromadske у липні 2025 року про родину полковника поліції Олексія Єлхіна викрило користування маєтком за 750 тисяч доларів та елітним автопарком. Попри мільйонні доходи дружини, журналісти не знайшли реального бізнесу, який би їх генерував. Це призвело до офіційного провадження НАБУ та обшуків у листопаді 2025 року з метою перевірки законності походження цих активів.
Кейс бригадного генерала СБУ Іллі Вітюка набув розголосу завдяки «Слідству.Інфо», яке знайшло у його дружини квартиру вартістю 21,5 млн гривень. Після спроб тиску на журналіста та звільнення Вітюка президентом Зеленським, у вересні 2025 року НАБУ і САП вручили генералу підозру у незаконному збагаченні. У лютому 2026 року розслідування щодо Вітюка було офіційно завершене, попри заяви СБУ про нібито «помсту» з боку детективів.
Ще одним прикладом стала справа ексзаступника керівника ОП Андрія Смирнова, яку у лютому 2026 року передали до суду. Поштовхом стала публікація «Української правди» про майно його брата, придбане за заниженими цінами. Слідство встановило різницю між активами та доходами чиновника у 15,7 млн грн, а також викрило факт прийняття пропозиції хабара у розмірі 100 тисяч доларів за сприяння у тендері.
Усі ці справи демонструють, що намагання приховати статки від громадськості в умовах війни з рф стають дедалі складнішими завдяки професійній роботі розслідувачів
Тим часом досі триває справа щодо ймовірного незаконного збагачення колишнього заступника Генерального прокурора Дмитра Вербицького, про якого якого вийшло журналістське розслідування Інформаційного агентства UA.News. У результаті співробітникам UA.NEWS розпочали надходити телефонні
дзвінки невідомих осіб з погрозами, а поліція розпочала досудове розслідування щодо цих фактів перешкоджання законній діяльності журналістів.
Нагадаємо, що проти Вербицького з минулого року здійснюється розслідування відносно незаконного збагачення. НАБУ виявило ознаки збагачення на 30,27 млн грн та недостовірні дані ще на 2,38 млн грн. Нерухомість у Туреччині, Одесі та Києві оформлювали на ексдружину, племінника та інших осіб, але кошти на купівлю всього цього майна надходили від самого Вербицького, як вважають викривачі.
Скоро же два роки, як 7 травня 2024 року розслідування «Радіо Свобода» та програми «Схеми» виявило незадекларовані статки та сумнівні придбання нерухомості у заступника генерального прокурора України Дмитра Вербицького. Оприлюднені факти викликали широкий суспільний резонанс і запустили ланцюг подій, кульмінацією яких стало звільнення високопосадовця та відкриття кримінального провадження.
