Відкриті дані та національна безпека: як війна вплинула на прозорість держави

Україна - лідер із відкритих даних у Європі. Однак унаслідок повномасштабної війни та кібератак на держресурси влада була змушена закрити частину даних у реєстрах, а також не публікувати інформацію, яка може стати у нагоді ворогу. 

У нашій публікації, оцінюємо, як на відкритість даних в Україні вплинули виклики війни, де баланс між правом громадян на інформацію та національною безпекою, а також які державні органи стали найбільшими порушниками законодавства про інформацію. 

Через російське широкомасштабне вторгнення були закриті, зокрема, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, диний державний реєстр судових рішень та інші. Тоді громадяни не могли здійснювати операції з нерухомістю, створювати та реєструвати юридичні особи, ФОПи та громадські об’єднання,  вчиняти нотаріальні дії, проводити публічні закупівлі та перевіряти інформацію про учасників публічних закупівель та інше. 

У березні 2022 року доступ до реєстру відкритих даних було призупинено, оскільки інформація  в ньому становила загрозу нацбезпеці і могла бути використана ворогом. Після ретельного аналізу у серпні 2022 року доступ було відновлено і фахівцями Мінцифри було надано роз’яснення щодо роботи реєстрі. Реєстри почали відкривати (не одразу і не для широкого кола осіб). А органи влади були зобов’язані відновити публікацію даних.  

 

Які держоргани порушували права українців щодо доступу до інформації

Попри скасування обмежень у галузі відкритих даних, низка держорганів порушували право громадян на доступ до інформації. Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини провів моніторинг прав на інформацію, зокрема, оприлюднення публічної інформації у відкритих ресурсах. 

“За результатами моніторингу встановили, що деякі органи центральної виконавчої влади  і юрособи, які мали наповнювати реєстр відкритих даних, виставляти набори даних, цього не робили або робили не в тій мірі. За результатами реагуваня нами було підготовлено впродовж грудня-квітня і направлено 6 подань до омбудсмена щодо виявлених порушень і з вимогою проведення у відповідність до закону цієї інформації”.

Моніторинг виявив 6 порушників в Україні у сфері відкритих даних:

• Національна служба здоров’я України (НСЗУ) не публікувала інформацію про медикаменти, про закупівлю, про надання медпослуг, що вкрай важливо в умовах воєнного стану.


• Міністерство юстиції закрило реєстри, які теж були суспільно необхідні.


• Держагентство лісового господарства


• Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку


• Державне агентство України з питань кіно

Загадані вище порушники уже усунули виявлені порушення і опублікували відкриті дані. Одна податкова служба (ймовірно, через відсутність керівника) не врахувала вимоги, тож було складено протокол про адмінвідповідальність щодо в.о керівника і скеровано його до суду. 

Закритість держреєстрів та відсутність доступу до суспільно важливих даних призводить до корупції, відсутності підзвітності та відповідальності, а також втрати довіри до державних інституцій - що особливо небезпечно під час війни. 

У березні 2023 року громадські активісти і журналісти звернулись до влади з проханням відкрити такі реєстри та бази:

1. декларування для контролю доходів політиків та чиновників й співставлення їхнього рівня життя з отриманими коштами;


2. звітування для партій за отримане державне фінансування;


3. повноту інформації про роботу народних депутатів на сайті ВРУ та про діяльність парламентських комітетів


4. доступ до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та інших реєстрів Міністерства юстиції України з урахуванням законних обмежень та обґрунтуванням неможливості оприлюднення


5. посилити  контроль за дотриманням Закону "Про доступ до публічної інформації", оскільки низка органів влади та органів місцевого самоврядування зловживають воєнним станом і не надають інформацію громадянам;


6. відновити доступ до тієї частини інформації у судовому реєстрі, яка була прихована всупереч Закону "Про доступ до судових рішень";


7. реєстр арештованих активів, що адмініструється АРМА;


8. аукціони на Prozorro та оприлюднення угод закупівель. 


9. розпочати роботу з оприлюднення розпорядниками публічної інформації у формі відкритих даних згідно з Постановою #835, а у випадку неможливості оприлюднення даних, оприлюднювати результати трискладового тесту з обґрунтуванням неможливості оприлюднювати дані.

 

Які обмеження діють щодо відкритих даних під час війни

Однак в умовах війни неможливо забезпечити повну відкритість. Адже низку українських даних у своїй діяльності може використовувати ворог. 

У серпні 2022 року Мінцифра відновила роботу Єдиного порталу відкритих даних із певними обмеженнями, нагадує Михайло Корнєєв, керівник експертної групи з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації. Але області, території яких знаходились повністю або під частковою окупацією, були звільнені від обов’язку публікувати відкриті дані на порталі, а вже опублікована інформація була прихована із загального доступу. 

Досі закритий Єдиний державний реєстр ЄДР, розпорядником якого є Мін’юст, але ведеться робота щодо виокремлення фізичних і юридичних осіб які залучені до виконання оборонного замовлені і захисту інфраструктури і нацбезпеки. Цих осіб планують виокремити із реєстру та надати громадськості доступ до безпосередньо чистого бізнес реєстру.

“Ми розробили рекомендації для розпорядників інформації щодо публікації тих чи інших реєстрів на період воєнного стану. Вони були погоджені із силовим блоком, зокрема, з вищим військово-політичним керівництвом держави. Відповідно до кожного конкретного набору даних і реєстру ми підходимо окремо, аналізуємо інформацію і потім надаємо рекомендації, чи можна публікувати, чи ця інформація може бути використана ворогом”

У Мінцифри наголосили, що з серпня минулого року більшість наборів даних із 835 постанови уряду уже доступна українцям. Однак відомство рекомендувало прибрати  з публічного доступу інформацію, яка містить, наприклад, точне розташування об’єктів критичної інфраструктури або інших об’єктів, які можуть бути використані у воєнних цілях. Також обмеження стосувалось інформації, яка може бути використана ворогом під час OSINT розвідки.

“Якої інформації українське суспільство потребу? Це - реєстр пошкодженого і зруйнованого майна. Це Єдиний державний реєстр в тому чи іншому вигляді - можливо, без об’єктів критичної інфраструктури та осіб, які залучені до оборони і критичної інфраструктури. Це ті набори даних, розпорядником яких є Державна податкова служба (відомості про наявність податкового боргу, про сплату екологічних податків та інших, ліцензійні податки). Залишається важливим поновлення декларування для державних службовців  і посадових осіб самоврядування, відкриття доступу до реєстру декларацій і реєстру корупціонерів. Ми працюємо із НАЗК і партнерами, щоб відновити доступ до цих даних в якійсь мірі.”

Відновлення декларування для чиновників залежить від волі народних депутатів. Водночас слід пам’ятати, що відкритий реєстр декларацій використовувався російськими окупантами під час фільтраційних заходів, зокрема і щодо родичів та близьких чиновників. Але зараз усе залежить від Верховної Ради, каже Михайло Корнєєв із Мінцифри. 

Анастас Бойко,  керівник напряму електронних сервісів і відкритих даних USAID/UK aid Проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS, додав, що з квітня вже публікуються вже відкриті дані щодо будівництва, але із певними обмеженнями щодо тих об'єктів, які можуть становити інтерес для агресора.  

Законодавство про доступ до публічної інформації передбачає трискладовий тест - механізм, який не дозволяє засекретити важливу інформацію. USAID/UK aid підтримує розробку чіткої методології, щоб дати розпорядникам інформації інструмент, аби провести якісно і однозначно цей тест. І щоб щодо публікації цих даних пояснити це рішення силовому блоку і громадськості і зробити це прозоро.