На жаль, один з моїх прогнозів може підтвердитися.
Йдеться про економічний шок для України цієї осені. Ефект низької статистичної бази порівняння поступово вичерпується: номінальний ріст на фоні катастрофічного падіння економіки у 2022 році вже не може приховати провали монетарної та промислової політики. Після рекордного відскоку на ефекті «бази» у другому кварталі 2023 року на +19,3% відбувається тривале, пологе згасання тренду ВВП.
Це ще не пік, але вже стабільний пологий рух вниз, який у четвертому кварталі 2024 року навіть перейшов у негативну зону падіння (-0,1%). А стабільність, як відомо, є ознакою «майстерності».
У першому кварталі 2025 року мінімальний ріст ВВП на 0,9%. У третьому кварталі може бути знову мінус. Що зовсім погано: падає промислове виробництво, яке за підсумками січня-травня 2025 року складає лише 94,5% від рівня аналогічного періоду минулого року, тобто падіння індексу на більше ніж 5 п.п.
Думаю, не варто пояснювати, що падіння промислового виробництва під час війни — це один із найнебезпечніших індикаторів. Поряд з безробіттям на рівні 15%.
Поки всі ключові індикатори, які максимально точно дають діагноз щодо рівня адаптації економіки до умов війни, виглядають досить непривабливо: уповільнення темпів росту ВВП майже до нуля; падіння промислового виробництва; надзвичайно високий рівень безробіття. З індикаторів другого порядку можна назвати падіння експорту в порівнянні з показниками минулого року (на -5 п.п.).
Але тут є хоча б певна динаміка до покращення (на початку року було мінус 12 п.п.). Обвал стався, в основному, за рахунок краху сировинної аграрної моделі — зниження експортного валу зернових. Тут вплинули комплекс факторів, зокрема, погодні умови, зниження врожайності, скорочення площі посівів. В результаті мінус 24% або 3,5 млрд доларів.
Ріст експорту електричних машин у відносних значеннях виглядає красиво (+11%), але в абсолютних величинах суттєво не впливає на загальні показники — плюс мільярд доларів експортної виручки. До речі, за показниками імпорту електротехніки все значно більше — плюс 68,4% або 4,4 млрд доларів (багато йде в енергетику і сектор оборони, але багато могла б виробляти і наша промисловість).
Знижується і такий індикатор як будівництво: спорудження нових промислових, інфраструктурних і оборонних об'єктів поки не може компенсувати в кошторисній вартості робіт падіння житлового будівництва. А це знижує внутрішній попит на метал, цемент тощо.
До речі, дефлятор ВВП у першому кварталі склав 16,4%. Це і є приблизно більш-менш реальний показник інфляції, а не ІПЦ, який, правда, не дуже-то й відстає. В загальному, якщо терміново не вжити стабілізаційних заходів, вже восени нашу економіку чекає досить жорстка посадка. Я вже писав про те, що ріст економіки на 3-5% після падіння на 29% — це прихована рецесія. А якщо вона відбувається на фоні підвищеної інфляції — то це й прихована стагфляція.
Олексій Кущ
