Обшуки у будинку колишнього «ефективного менеджера» та заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, який спочатку виїхав до Німеччини, а потім переїхав до Австрії, спричинив черговий скандал із корупцією в оточенні Володимира Зеленського.
Попри те, що справи про розкрадання та хабарництво звільнених топ-чиновників у більшості випадків вдалося «поховати» або поставити на паузу, нові подробиці розслідування проти Шурми та вилучений у нього телефон із записами, зрештою, можуть спричинити відчутні політичні ризики для самого Зеленського.
UA.News розповідає про найбільш одіозних керівників Офісу президента часів Зеленського, їхні корупційні «здобутки» та «забуті» справи.
Андрій Богдан, екскерівник Офісу президента (2019—2020)
Колишнього голову Офісу президента та близького соратника Володимира Зеленського Андрія Богдана ЗМІ називали «Зе-комбінатором» та «куратором» від олігарха Ігоря Коломойського. Раніше посадовець вів справи групи «Приват», був особистим помічником загиблого нардепа Андрія Портнова.
Найбільш «безвинними» на адресу Богдана були звинувачення у сумісництві. Бувши на високих державних посадах, він продовжував надавати послуги адвоката і вести бізнес. Це суперечить закону про державну службу та антикорупційному законодавству.
Богдан також неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях, зокрема як учасник судових процесів з ознаками шахрайства на сотні мільйонів гривень. Наприклад, Фонд гарантування вкладів у 2016-му році виявив кредитну аферу із залученням офшорної компанії «Айдельберг ресорсіс ІНК» (Idelberg resources INC.), на підставі чого відкрили кримінальне провадження. Розслідувачі Bihus.Info з’ясували, що Андрій Богдан був представником цієї компанії за довіреністю.
Після звільнення з ОП Богдан дав кілька гучних інтерв’ю, де звинуватив владу у непрофесійності, і зник з інформаційного поля. Пізніше блогер Ігор Лаченков написав у своєму ТГ, що колишній глава ОП намагається якось бути дотичним до політики з-за кордону: «Втік з країни після 2022, де намагався створити образ топ волонтера, а зараз не повертається, бо боїться отримати підозру. Але із-за кордону інвестує в проруснявих дурачків, які хочуть в політику».
Кирило Тимошенко, заступник керівника ОП (2019—2024)
У 2019-му Кирило Тимошенко прийшов на Банкову разом з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Богданом. Відповідав за «Велике будівництво», координував обладміністрації та проєкти з гуманітарної допомоги в регіонах.
У вересні 2022-го позаштатний співробітник НАБУ заявив про масштабне розкрадання та перепродаж у супермаркетах гумдопомоги в Запоріжжі та області. Розкрадання сягали 322 млн грн. Серед учасників схеми назвали посадовців Офісу президента. Тимошенко тоді заперечив свою причетність. Проте майже через місяць його викрили у користуванні позашляховиком Chevrolet Tahoe, який американська компанія надала Україні для евакуації людей із зони бойових дій.
Крім того, пов’язані із Тимошенком компанії, за даними проєкту «Наші гроші», лише у 2023 році отримали понад 100 млн грн на загальнонаціональний телемарафон.
У червні 2024 до Кирила Тимошенка з обшуками прийшли детективи Національного антикорупційного бюро у рамках розслідування витоків інформації НАБУ. Йшлося про нібито про передачу журналістам деталей справ проти високопосадовців.
Андрій Смирнов, колишній заступник керівника ОП (2019 — 2024)
У травні 2024-го НАБУ та САП вручили Андрію Смирнову підозру у незаконному збагаченні. Справа тягнулася з березня 2023 року, коли САП відкрила проти нього кримінальне провадження за заявою ГО «Антикорупційна правозахисна рада».
За даними слідчих, упродовж 2020–2022 років високопосадовець, не маючи заощаджень, накупив майна на більш ніж 17 млн грн. Смирнову висловили підозру у легалізації незаконних доходів та отриманні хабаря в особливо великому розмірі. Мовилося про те, що у 2022 році представник будівельного бізнесу запропонував Смирнову $100 тис., щоб вплинути на рішення Антимонопольного комітету та перемогти у тендері на побудову рекреаційної зони. За даними НАБУ та САП, чиновник незаконно отримав гроші, і вирішив побудувати котеджі, загальною площею на понад 300 кв.м у рекреаційній зоні Одеської області.
5 травня 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалив арешт експосадовця з можливістю внесення застави у 18 млн грн. А вже 6 травня за Смирнова внесли необхідну суму і випустили з-під варти.
Ростислав Шурма, заступник керівника ОП (2021—2024)
В Офісі президента Ростислав Шурма відповідав за економіку та енергетику. У політичних колах його звільнення у 2024 році пояснювали побоюваннями, що США вже готові були ввести проти нього санкції за незаконний тиск на галузі української економіки.
Зокрема, йшлося про інтеграцію корупційних механізмів у реформи. Як приклад — містобудівна реформа, ініційована Шурмою. У 2022 році Асоціація міст виступила проти цієї реформи, оскільки вона має корупційну складову на користь забудовників. У НАЗК повідомляли, що законопроєкт суперечить антикорупційній стратегії на 2021-2025 роки. Проте «Слуги народу» його ухвалили. Громадськість направила президенту петицію з вимогою ветувати закон. Зеленський зробив паузу, а в червні 2023 сказав, що вже не може його ветувати, бо пройшли терміни.
Але найгучнішим стало розслідування НАБУ та САП після матеріалу Бігус.Інфо про те, як держава платила за електроенергію сонячним станціям брата Шурми, які залишалися на тимчасово окупованих територіях. Виявили, що з липня 2022 по липень 2023 року компанії отримали понад 320 млн грн за електроенергію за «зеленим тарифом» від держпідприємства «Гарантований покупець».
Після звільнення з Офісу президента Ростислав Шурма, маючи трьох неповнолітніх дітей, виїхав до Німеччини та оселився з родиною у передмісті Мюнхена. Щоправда, про Шурму, як з’ясувалося, не забули антикорупційні органи. НАБУ продовжувало проти нього кримінальне провадження, а у липні 2025 року у будинку колишнього топ-посадовця детективи Бюро та німецькі правоохоронці провели обшуки і вилучили телефон.
Після обшуків за запитом НАБУ Ростислав Шурма, за даними ЗМІ, переїхав з Німеччини до Австрії, яка не екстрадує підозрюваних у корупції.
Олег Татаров, заступник керівника ОП з серпня 2020 року
Медіа називають Олега Татарова одним із головних «токсичних активів» у команді Зеленського. Після призначення на Банкову в серпні 2020 року він зміг створити власну «силову вертикаль» для контролю за майже всіма правоохоронними відомствами. Особливо його вплив на силовиків зріс після звільнення з посад колишнього глави СБУ Івана Баканова та генпрокурора Ірини Венедиктової.
Один із гучних епізодів його досьє — обвинувачення у сприянні масштабному хабарництву у справі корпорації «УкрБуд». У грудні 2020 року, слідчі НАБУ приходили з обшуком в Офіс президента з підозрою для силового заступника керівника ОП. Слідство вважало, що Татаров за часів роботи в «УкрБуді» міг бути причетним до хабарництва задля отримання фейкової експертизи. Що допомогла керівництву корпорації уникнути проблем з правоохоронцями. У 2021 році, за рішенням генпрокурора, справу передали в СБУ і закрили.
Андрій Єрмак, керівник ОП з лютого 2020 року
Одразу після призначення Андрія Єрмака главою ОП навесні 2020 року вибухнув скандал із «торгівлею державними посадами». Нардеп від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував відеозаписи, на яких чоловік, схожий на брата керівника ОП Дениса Єрмака, проводить переговори про працевлаштування на певні посади в органах влади. Але той епізод виявився не таким значним, як подальші справи, які напряму чи опосередковано пов’язували із главою Офіса президента.
Зокрема, підконтрольною Єрмаку вважають «вертикаль силовиків», яку курує його заступник Татаров. У цьому контексті проєкт «Наші гроші» згадує втечу за кордон колишнього депутата Київської міськради Дениса Комарницького, який перебував в розшуку за підозрою в корупції, але зміг виїхати з України за допомогою правоохоронців. Розслідувачі вказують, що Комарницький почав свою «діяльність» після посилення впливу Андрія Єрмака в команді Зеленського.
Але головне — Андрія Єрмака, якого медіа називають «зеленим кардиналом», громадські активісти звинувачують у спробах встановити тотальний контроль над всіма антикорупційними органами.
