Вступ України до ЄС: чи відповідає країна 7 критеріям і що може стати перепоною для євроінтеграції

Питання про вступ України до ЄС стає все більш актуальним як у нашій країні, так і на міжнародній арені. Менше, ніж за місяць Європейська комісія планує рекомендувати розпочати переговори про членство України в Європейському Союзі.

Продовжує свою підготовку до цих перемовин і Україна. Як зазначає прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, наша країна вже виконала всі сім умов, висунутих Єврокомісією в червні 2022 року, щоб перейти до наступного етапу процесу вступу. Останньою була нещодавно ухвалена Кабміном постанова щодо визнання прав національних меншин.

Але чи дійсно Україна виконала всі вимоги і хто може виступити проти вступу до ЄС – читайте у нашому матеріалі.

 

Чи все настільки позитивно, як ми можемо думати?

Протягом вересня низка європейських ЗМІ повідомляла про позитивний настрій у Єврокомісії щодо членства України в ЄС. 

Проте, як зазначав Bloomberg з посиланням на власні джерела, у комісії також наполягатимуть на досягненні прогресу у розв'язанні проблем в деяких пріоритетних сферах, включаючи боротьбу з корупцією.

Не менш важливим є те, що остаточне рішення про вступ України до ЄС ухвалюватиме не Єврокомісія та подібні їй інституції, а країни-члени Євросоюзу. І, як відомо, частина з них не надто підтримує таке рішення. 

Україна і сама собі створює перешкоди для вступу до ЄС. Перш за все, недотриманням критеріїв, які висунула Єврокомісія. А також – дещо нелогічними рішеннями президента, Верховної Ради та уряду.

 

Україна все ще не «10 з 10»

У червні 2022 року Україна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Тоді Єврокомісія дала сім рекомендацій, виконання яких вплине на подальші етапи, пов'язані із членством у блоці. 

Загалом, вони передбачають:

1. Ухвалення та впровадження законодавства про процедуру відбору суддів КСУ;


2. Завершення перевірки чесноти кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;


3. Забезпечення належної динаміки судових справ та винесених справ у антикорупційних питаннях та призначення директора НАБУ; 


4. Забезпечення відповідності законодавства стандартам Групи з фінансових заходів та ухвалення стратегічного плану реформування правоохоронного сектору;


5. Запровадження антиолігархічного закону з урахуванням висновку Венеціанської комісії;


6. Ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіа-регулятору;


7. Завершення реформи законодавства про нацменшини відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

Попри те, що Україна відтягувала виконання деяких пунктів аж до вересня, її оцінка позитивна. Середній бал виконання критеріїв нині складає трохи більше за 8 з 10. 

Але навіть зараз виконання не є рівномірним. Деякі критерії вже виконані та зреалізовані. А є і ті, у яких українська сторона відверто «пригальмовує». 

У коментарі UA News політтехнолог Олег Постернак зазначив, що при очевидному зростанні у виконанні критеріїв, Україна має звернути увагу на конкретні точки.

«Перевага України в тому, що ми політизували процес вступу до ЄС. І Верховна Рада, і Президент, і Кабмін провели відповідну роботу і, чесно кажучи, вона значно додала нам переваг. Тому, навіть якщо Україна виконала половину критеріїв, все одно ми б еволюціонували в бік співпраці з ЄС та проведення перемовин. З іншого боку – впровадження цього законодавства і антикорупційна боротьба. Зараз є суттєві претензії до України, які потребують від нас ефективності. Проблема української корупції – системна. У нас не може бути випадків, коли голова НАБУ проходить по адміністративній справі щодо корупційних порушень. Це плямує антикорупційну інфраструктуру і викликає питання про спроможність країни» 

 

А політолог Петро Олещук у коментарі UA News зазначив, що багато питань щодо виконання критеріїв також виникнуть на етапі перемовин.

«Треба розуміти, що вимоги не завжди чітко та однозначно визначені. І, крім того,  будь-які вимоги – це певні загальні принципи. Багато питань виникають вже на етапі конкретної реалізації заходів. Загалом, ЄС дає багато конкретних норм. Але треба відзначити, що, навіть представники ЄС відзначають високий рівень ефективності новостворених українських антикорупційних органів. Таких як НАБУ або Антикорупційний суд. Тому я думаю, що в цьому напрямку і буде вестися робота. Тобто, функціонування цих органів, демонстрація їх ефективності на практиці, усунення корупційних ризиків. Справді, може бути питання, повʼязані з різним баченням тих чи тих напрямків. Але і для ЄС, і для України на першому плані стоїть загальний рух у правильному напрямку і реалізація загальних принципів», – Петро Олещук, політолог.

Олещук також зазначив, що лише за комплексної діяльності та логічних кроків українського уряду дозволить уникнути великої кількості проблемних точок на етапі перемовин.

 

Хто ж проти євроінтеграції України?

29 вересня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що у його держави немає «непереборного бажання» голосувати за вступ України в ЄС протягом двох років.

«Коли я перебуваю в залі засідань, я не відчуваю непереборного бажання, щоб угорський парламент проголосував за вступ України до Євросоюзу протягом двох років. Тому я б остерігався з такими амбітними планами», - сказав Орбан.

Петро Олещук зазначає, що голосування за членство України буде значною мірою політизованим.

«На жаль, ми повинні визнати простий факт: відповідних критеріїв, мабуть, не існує, але існує політична воля і політичні інтереси держав або їх правлячих еліт. Також існують економічні інтереси. Наприклад, у випадку з Угорщиною ми бачимо, що Орбан говорить про те, що не можна поки порушувати питання вступу України. І не тому, що Україна не виконує певні критерії, а тому, що Угорщина має відповідні відносини з росією і прагне їх укріплювати і підтримувати» 

 

Крім того, варто розуміти, що не лише Угорщина може перешкоджати вступу України в ЄС. 

«Голосування за вступ України в ЄС буде суто політичним. Єврокомісія зробить всю техніко-економічну складову. Швидше за все, цей процес ми пройдемо впевнено. Далі починається політичний момент. Що буде впливати? Перш за все, електоральна ситуація в країнах Європи, інформаційна картинка і сприйняття України. Це залежить і від нас і нашої інформаційної спроможності. Щодо країн, то найбільш проблемними є Угорщина. Польща, Іспанія. Перемовини будуть з ними тяжкими, насправді. Та і загалом, можуть вплинути країни, уряди яких використовують тему України для взаємодії з електоратом. Як це було у Чехії, коли Андрей Бабіш обіцяв проросійським виборцям припинити постачання озброєння в Україну. Ми можемо стати заручниками електорально-політичної боротьби між силами певних країн», – зазначив політтехнолог Олег Постернак.

 

Чи стане Україна членом ЄС?

Процес вступу України в ЄС – процес непростий і комплексний. Премʼєр Денис Шмигаль зазначає, що Україна буде повністю готова стати членом Європейського союзу протягом двох років.

Петро Олещук відзначає, що не варто говорити про швидкі результати. Лише для етапу перемовин з усіма необхідними сторонами Україні, за оцінкою експерта, треба буде приблизно рік. 

Якщо ж спиратися на критерії Єврокомісії та роботу, що вже зробила українська сторона, то маємо доволі непогану ситуацію, яка вимагає незначних доопрацювань. Зокрема, у питаннях антикорупційної діяльності та відмивання грошей.

Хочеться вірити, що уряд України не відмовиться від цього, аби лише захистити власні комфорт та інтереси.

 


Автор: Даша Шерстюк