Анонсований раніше вихід Леоніда Кучми з Мінських переговорів відбувся. Політик був у складі Тристоронньої контактної групи по мирному врегулюванню ситуації на Донбасі від України. 2 жовтня відбулося засідання ТКГ, на якому Кучма офіційно попрощався з учасниками.
Частина аналітиків припускає, що вихід другого президента України з Мінського діалогу послабить позиції Києва і у підсумку остаточно зупинить і без того програшний, безрезультатний і нескінченно довгий процес. Деякі експерти і політики розраховують, що переговори продовжаться, а сама Мінська група буде переформатована.
Позиція Леоніда Кучми і його внесок у Мінський процес
Леонід Кучма пояснив рішення залишити ТКГ настанням «критичного віку». У серпні цього року політику виповнилося 80 років. Офіційно саме з похилим віком Кучма пов'язує своє самоусунення від Мінських переговорів.
І чиновники, і експерти оцінюють роль Леоніда Кучми як переговорника позитивно і значимо. У більшості точок зору присутня думка, що досвід і знання Леоніда Даниловича стали стримуючим фактором кремлівської агресії і гібридної війни Росії проти України. Кучма виграв час, необхідний Києву на відновлення напіврозваленої армії, бойової здатності та підготовку до контратак Кремля по багатьох напрямах, вважає експерт Сергій Ільченко:
«Переговорне мистецтво Кучми подарувало нам кілька років, необхідних для нарощування реальних м'язів: військових, дипломатичних, пропагандистських. Чи закінчено цей процес? Ні, він далеко не закінчений, і ми як і раніше перебуваємо в неабиякому безладді, так що ще 4-5 років присутності Кучми у контактній групі, можливо, були б корисні. Але у порівнянні з 2014 роком наше становище зміцнилося»
Політик Роман Безсмертний вважає, що політична вага другого президента, а також участь в українській делегації інших знакових фігур – екс-міністра Євгена Марчука та академіка Горбуліна, уможливили діалог в Мінську з позиції Києва.
Політолог Володимир Фесенко говорить, Кучма відстоював інтереси України, завдяки чому будь-яких істотних поблажок на адресу Кремля не відбулося. Подібну думку висловив і заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Він зазначив, що роль Кучми в переговорах з Москвою складно переоцінити:
«Я бачив, як йому важко це дається. А який рівень фізичної образи відчуває ця людина, що звикла спілкуватися на рівних з найвпливовішими лідерами світу. Я знаю, що Кучмі досить швидко вдавалося поставити всіх на місце, і навіть представники РФ, коли він починав говорити, мовчки слухали»
Тука зазначив, що вихід Кучми не зупинить Мінський діалог і переговори продовжаться. Хто стане наступником політика, чиновник не уточнив.
Контекст виходу: що кажуть експерти
Деякі експерти припускають, що вихід Леоніда Кучми свідчить про глухий кут Мінського процесу і ситуація в цілому буде використана Москвою у своїх намірах. Таку думку висловив політолог Тарас Березовець:
«Вихід Леоніда Кучми з Тристоронньої контактної групи по Донбасу якнайкраще ілюструє аргумент, що Мінський процес мертвий. Як би ми не ставилися до ролі Кучми в історичному контексті, його участь у переговорах в столиці Білорусі об'єктивно було в інтересах України. В силу свого минулого і ставлення з боку росіян Кучмі вдавалося згладжувати багато гострих кутів, які були під силу тільки йому»
Що стосується поведінки Росії, Березовець прогнозує загострення на Донбасі. Путін піде на ескалацію, так як іншого впливу на ситуацію у нього немає.
«Головні зусилля Путін зараз кидає на внутрішньо-український фронт, домагаючись загострення напередодні виборів президента. Призначення псевдовиборів в ЛДНР – це найвідчайдушніша спроба домогтися ескалації всередині України і одночасно шантаж Заходу, який стосується можливого офіційного визнання ЛНР і ДНР і навіть включення до складу РФ»
Такий прогноз будується на позиції безперспективності Мінського діалогу, вважає аналітик. Георгій Тука також передбачає, що Кремль буде маніпулювати відходом другого президента в своїх цілях.
Ймовірно, що критичний вік, про який особисто говорив Кучма, це не тільки його фізичні можливості через вік ефективно представляти Україну. Фактично, Мінський процес стоїть на місці. Те, що принципових поблажок в сторону Москви за п'ять років не відбулося, це, безумовно, плюс. Але що далі?
Відведення військ і важкої техніки не спостерігається, російські та терористичні угруповання продовжують обстрілювати Донбас, крім того на озброєння ЛДНР з території Росії періодично заходить нова потужна і бойова зброя. Є туманними і перспективи миротворчої місії через позицію Кремля звести все до супроводу ОБСЄ.
Леонід Кучма, як досвідчений політик і прагматик, який прекрасно знає, з ким він має справу з іншого боку переговорного столу, ймовірно розуміє – Мінський діалог нескінченний і безрезультатний в його поточному контексті.
Напередодні президентських виборів в Україні складно не погодитися з думкою аналітиків, які припускають ескалацію протистояння з боку Росії. Путін робить ставки на перемогу лояльного до РФ кандидата, тому зацікавлений у розхитуванні ситуації всередині України будь-якими засобами. Якщо перемоги лояльної фігури не відбудеться, ескалація неминуча.
Що очікує Мінський процес?
На сьогодні ясно одне: Київ не має наміру відмовлятися від Мінського діалогу. Роман Безсмертний вважає, що зберегти переговорні позиції і не втратити впливу в Мінську Києву допоможе обізнаний і статусний наступник. Його обиратимуть з тих, хто в даний момент представляє Україну в складі ТКГ. Кандидат повинен бути глибоко посвяченим в усі переговори і домовленості, і мати високий статус та авторитет. Таким чином Україна має намір нівелювати негативні наслідки відходу Кучми. Фігуру Віктора Медведчука в цьому контексті виключають.
Експерти називають імена Ірини Геращенко, народного депутата і учасника гуманітарної підгрупи ТКГ або Руслана Демченка, радника президента України, що відповідає за україно-російський напрямок.
Політолог Олександр Палій вважає, що нова фігура в Мінському діалозі не вплине на його результативність:
«Ці переговори від початку були створені Росією таким чином, щоб просто імітувати переговори»
Секретар РНБОУ Олександр Турчинов також не вірить у перспективи Мінська через позицію Кремля:
«Я переконаний, що від складу української делегації навряд чи щось зміниться. Проблема мінських переговорів, проблема «нормандського формату», проблема взагалі мирного шляху врегулювання – це проблема Путіна, проблема РФ: їх спроби замість врегулювання проблеми її ще більше загострити. І, на жаль, останнім часом вони працюють над загостренням ситуації»
Секретар РНБОУ Сергій Ільченко вважає, що Україні необхідно виходити за рамки суто Мінського формату і робити спроби вибудовування переговорів на високому міжнародному рівні, із залученням нових союзників:
«Найбільш перспективною сьогодні бачиться активність України за межами переговорів, з демонстрацією назрілого перегляду їх формату. Що стосується конструктивних контактів з російською стороною і перспектив врегулювання, це як і раніше видається нереальним. Непоправна кремлівська твердолобість, яка зберігає колишній підхід до переговорів, в якому презирство до української державності поєднується із неприйняттям будь-яких компромісів, що в сумі робить Росію недоговороздатною по відношенню до всіх, без винятку, колишніх республік СРСР, буде грати нам при цьому тільки на руку. Досить імовірно, що вона забезпечить нам і нових союзників з числа цих держав»
Представник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік очікує, що вже наступне засідання ТКГ, яке заплановане на 16 жовтня, буде проходити у новому складі з боку України. Чиновник сподівається, що вихід Леоніда Кучми не відіб'ється негативно на переговорному процесі. Наскільки успішно Київ перегрупує свою делегацію і який курс візьме новий перегоровник – ми дізнаємося найближчим часом.
