Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Києві та Київській області Микита Козиренко у бліц-інтерв’ю для UA.NEWS. розповів, як представництво захищає права військових і їх родин, допомагає у поверненні військовополонених, підтримує релокований бізнес, а також які практики і цифрові інструменти використовує Офіс омбудсмана для моніторингу і захисту прав людини.
Оновлення: Текст інтерв'ю було змінено після публікації та застосовано коректніші формулювання щодо правозахисної діяльності Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у контексті дотримання прав людини під час виконання мобілізаційних заходів представниками територіальних центрів комплектування та інших державних органів. Деталі за посиланням.
Микита Козиренко: Сьогодні ми маємо дуже складні виклики. Україна вже три роки перебуває у стані війни, і це впливає на багато аспектів. Соціально-економічні питання залишаються одними з найважливіших, проте не можна забувати про права військових та повернення військовополонених, якими також займається наша інституція.
Ми отримуємо багато звернень від релокованого бізнесу та людей, які працюють на таких підприємствах. Вони стикаються з бюрократичними проблемами та навіть з булінгом у якомусь розумінні.
Ми стоїмо на порозі захисту прав людей у всіх напрямках нашої діяльності, а особливо у соціально-економічній сфері, оскільки економіка має працювати, країна повинна відновлюватися та створювати нові робочі місця.
З якими проблемами найчастіше стикається бізнес? Чи звертаються до вас представники бізнесу для захисту їхніх прав, особливо якщо це релоковані компанії?
Микита Козиренко: Основна проблема таких бізнесів – це бюрократія. Багато нових бізнесів стикаються з труднощами на місцевому рівні через адміністративні перепони.
Чи звертаються до вас родичі ветеранів та військових?
Микита Козиренко: Так, багато родичів звертаються щодо захисників та інших людей, які перебувають у полоні та очікують на обмін.
Також є низка звернень щодо реабілітаційних послуг для військових. Сьогодні в Україні існує багато приватних і державних інституцій, які опікуються реабілітацією. Є госпіталь у селі Циблі на Київщині, який діє під патронатом президента.
Часто ми отримуємо звернення і від самих захисників. Це зазвичай питання переведення, відпусток та нарахування заробітної плати. Тому що в деяких військових частинах досі існує ситуація щодо погодинної оплати праці на нулі.
Ми приймаємо всі ці звернення та діємо згідно з законом для відновлення прав.
Одним із найбільших успіхів, якого ми досягли разом із регіональними представництвами під керівництвом Дмитра Лубінця, є майже повне викорінення так званої «бусифікації». Всі права людини, яка підлягає мобілізації або вже служить, повинні бути захищені!
представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Києві та Київській області Чи займається управління питаннями порушення прав людини з боку правоохоронців та військових ТЦК? Які випадки з вашої практики запам'яталися вам найбільше? Чи є приклади ефективного вирішення таких спорів?
Микита Козиренко: Так, наше управління займається і цими питаннями. Кейсів багато, і успішних випадків їх вирішення також. За нашими зверненнями відкриті дисциплінарні провадження, швидко і якісно реагують правоохоронні органи. Ми допомагаємо поновлювати порушені права та сприяємо вирішенню всіх конфліктних ситуацій. Але про жодну «перемогу» й здобутки йтися не може. Ми і надалі продовжуємо фіксувати випадки порушення прав людини, та працювати на благо України! (текст було оновлено після публікації та застосовано коректніші формулювання, які відображають реальну ситуацію - ред.)
Наголошу, що позначення терміном «бусифікація» мобілізаційних заходів, які виконуються згідно з усіма вимогами закону, не є коректним і не відповідає нормальній термінології. Якщо всі дії проводяться відповідно до законодавства, з присутністю відповідних органів, фіксацією і відеофіксацією, то права людей дотримуються. Це особливо важливо під час мобілізаційного періоду. Всі права людини, яка підлягає мобілізації або вже служить, повинні бути захищені!
Сьогодні в інфопросторі періодично лунають заяви про те, що військові ТЦК можуть застосовувати табельну зброю, якщо людина проявляє непокору. Чи відповідає ця практика міжнародним нормам або ж в умовах військового стану цим можна знехтувати?
Микита Козиренко: Якщо до однієї людини підходить група співробітників ТЦК разом із представниками поліції та інших державних органів, то застосування зброї є нелогічним і неприпустимим. Це нонсенс. Такого не повинно бути. Як громадянин і як представник Уповноваженого з прав людини, я не підтримую використання зброї проти людини, яка може бути корисною для нашої армії. Таке ставлення є неприпустимим.
Існують випадки, коли до проведення мобілізаційних заходів на місцях фактично залучають “тітушок” чи охоронні фірми. Чи законно це?
Микита Козиренко: У нас є законодавство про мобілізаційні заходи. Якщо всі дотримуються його, то у групі повинні бути представники ТЦК, поліції та інших органів, які мають право брати участь у таких діях. Усе інше не відповідає закону.
Ми живемо в правовій державі, де ніхто не має права порушувати закон. У разі порушень ми стаємо на захист прав людей. Будь ласка, звертайтеся до нас із письмовими зверненнями, відео чи фото доказами, для зручності торік ми запустили спеціальний телеграм-бот для звернень: @ukraine_ombudsman_bot.
Також у нас є телеграм-бот, який моніторить всі ЗМІ та порушення, що стосуються нашої діяльності. І ми беремося за роботу негайно, часто навіть без звернень.
Який алгоритм дій представництва омбудсмана для ефективного захисту прав?
Микита Козиренко: Ми здійснюємо парламентський контроль за дотриманням прав людей. Якщо хтось стикається з порушенням прав або є відповідна система, яка не дає можливостей для реалізації прав, то ми усіляко вирішуємо ці проблеми. Від подачі звернень до судового захисту і навіть ініціативи щодо зміни законодавства.
Ми ефективно реагуємо на скарги та здійснюємо подання відповідних звернень. Якщо державні і місцеві органи не реагують на ці звернення, то відкриваються провадження. І якщо навіть після провадження немає жодних дій в напрямку покращення ситуації і відновлення прав людей, то ми можемо подати справу до суду. І далі доводимо у судах та робимо усе заради відновлення цих прав.
