З моменту публікації в офіційному джерелі Ради «Голос України», Закон про Вищий Антикорупційний суд набув чинності 14 червня. І Україна, і міжнародні партнери вітали це рішення і, нарешті, просування судової реформи у частині боротьби з корупцією.
Вже після оприлюднення документа стало зрозуміло, що без «сюрпризів» не обійшлося. Скандал розгорівся навколо раптово виниклої правки, що, відповідно до заяв народних депутатів, не розглядалася в Раді напередодні голосування.
Фактично це означає нівелювання усього задуму антикорупційного правосуддя. Скандал із правкою вийшов далеко за межі парламенту і навіть України.
Раптова поява в Законі
Суть апеляційної правки зводиться до того, що ті справи НАБУ, які вже передані до судів загальної юрисдикції і розглядаються у першій інстанції, будуть проходити апеляції в тих же загальних судах. Нонсенс полягає в тому, що цією нормою Закон про Антикорупційний суд виносить розгляд апеляцій корупційних злочинів за рамки (!) Антикорупційного суду.
Як повідомляє Центр протидії корупції, Україна погодила із міжнародними партнерами те, що усі апеляції у справах, що розглядаються в загальних судах, повинні проходити в Апеляційній палаті створеного антикорупційного суду.
Цікаво, що правку помітили тільки після публікації закону, який набув чинності. Тобто, на момент голосування вона вже була у тексті документа. Народні депутати стверджують, що до голосування ні у сесійній залі, ні на засіданні профільного комітету норму на розгляд не виносили. Те ж підтверджує і Центр протидії корупції:
Не було скандальної норми і в редакції порівняльної таблиці до другого читання, поданої комітетом і опублікованої на сайті парламенту. Як написав народний депутат БПП Мустафа Найєм:
Глава підкомітету Ради з питань правової політики і правосуддя Андрій Іллєнко також вважає, що скандальна норма була протягнута в обхід регламенту, що зроблено навмисно:
Скандальна правка – поступка корупції
Народні депутати та антикорупціонери в один голос заявляють – тепер більшість розслідувань НАБУ втратять будь-який сенс, а фігуранти резонансних справ зможуть уникнути покарання. Глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін:
Крім того, за словами ЦПК, найближчі вироки проти топ-корупціонерів країни українці побачать не раніше, ніж через 2-3 роки, тому що мінімум півроку займе створення Антикорупційного суду, ще 1,5-2 роки в двох інстанціях розглядаються справи, які тільки туди потраплять.
Народний депутат БПП Мустафа Найєм:
Інвестиційний банкір Сергій Фурса:
Позиція НАБУ
Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що припускав аферу із законом про антикорупційний суд:
Ситник вважає апеляційну правку концептуальною з позиції запуску в Україні антикорупційного правосуддя. А тому її необхідно скасувати. Зробити це можливо під час розгляду Радою окремого закону про створення антикорупційного суду.
Як виправити ситуацію
Експерти також вважають, що норму про апеляцію потрібно виключити. Глава Transparency International Україна Ярослав Юрчишин:
Депутат Найєм пропонує такі варіанти вирішення «колізії»:
***
Україна у черговий раз підставила саму себе. І винесла це на загальний огляд. Мабуть, головна претензія до влади з боку суспільства і міжнародних партнерів полягає в заохоченні корупції і небажанні карати тих, хто звик збагачуватися за рахунок держбюджету і платників податків.
І замість того, щоб проявити політичну волю і готовність до життя за законами, влада не тільки гальмує реформу правосуддя і боротьби з корупцією, а й шахраює. У плані іміджевих втрат – це катастрофа. І тепер Україні, замість того, щоб працювати над зміцненням своїх хитких позицій в очах громадськості і Заходу, доведеться викручуватися, виправдовуватися і як результат – топтатися на місці.
Провертати такі схеми напередодні виборів, це допускати власне політичне самогубство.