Протягом 16 жовтня українські війська відбивали нічні атаки ворога та змогли знищити російську техніку на майже 2 млн доларів. З візитом до Києва приїхали посадовці із США та ОБСЄ. А в Польщі завершилися вибори до Сейму.
Агентство UA.News зібрало інформацію про важливі події 16 жовтня 2023 року.
600 день війни
За попередню добу Збройні сили України змогли відбити понад 50 ворожих атак на Куп’янському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському та Запорізькому напрямках.
На Бахмутському напрямку українські бійці знищили військову техніку росіян на 1,8 млн доларів. Як повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський, мова йде про САУ 2с1 Гвоздика та САУ 2с9 Нона-С. Також відомо про влучання у чотири бліндажі з особовим складом противника.
Крім того, як повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України, за попередню добу Сили оборони ліквідували ще 860 окупантів.
Вночі 16 жовтня російські війська знову атакували Україну з повітря. Зокрема, було зафіксовано застосування однієї балістичної ракети «Іскандер М», п’яти керованих авіаційних ракет Х-59 та 12 ударних БпЛА типу Shahed-136/131.
Як звітують Повітряні сили ЗСУ, було збито 2 ракети та 11 безпілотників.
Росіяни, разом з атаками на Україну, намагається зміцнити свої позиції в Криму. Але вдається у них це своєрідно.
Як повідомляє партизанський рух «Атеш», російські війська збудували фортифікаційні споруди на береговій лінії в Євпаторії. Ймовірно, рашисти просто бояться наступу ЗСУ.
«Зацікавила лінія оборони на місцевому пляжі. Вона являє собою звичайні насипи по коліно і кілька невеликих бетонних плит. Місцеві жителі відверто сміються над тим, як нікчемно росіяни підготувалися до оборони міста. Усі розуміють, що ті мільйони, що були виділені – вже в кишенях місцевих чиновників різного рівня. Що це якщо не саботаж? Те саме стосується і військових, які напевно в долі)», – йдеться в повідомленні.
А боятися дійсно є чого. Адже спецоперації України в тимчасово окупованому Криму стали інтенсивнішими та більш системними. Окупанти наразі змушені ховати свій Чорноморський флот.
«Те що не так давно виглядало, як разові акції, сьогодні – це системна робота. Це удари по штабній інфраструктурі ворога, логістичних центрах, шляхах постачання окупаційного корпусу, висадки десанту та розвідувальні рейди наших спецпризначенців», – сказав представник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
Своєю чергою президент України Володимир Зеленський звернувся до українців з нагоди 600 дня повномасштабного вторгнення.
Глава держави подякував кожному, хто бореться та працює заради свободи нашої країни.
Війна на Близькому Сході
Триває 10 день війни між Ізраїлем та бойовиками ХАМАС. Напередодні стало відомо, що ЦАГАЛ ліквідували одного з топ-командирів ХАМАС. Йдеться про Муатаза Іда.
Як пише The Times of Israel, Муатаз Ід керував південним округом «національної безпеки» ісламістського угруповання. Його вдалося знищити внаслідок авіаційного удару на півдні Гази.
Крім того, армія оборони Ізраїлю завдала ударів по військовій інфраструктурі «Хезболли» у Лівані.
ЦАХАЛ заявив, що атака стала відповіддю на стрілянину, яка велася в неділю, 15 жовтня, у напрямку ізраїльської території. Усього було випущено шість протитанкових керованих ракет, внаслідок чого загинув щонайменше один мирний житель.
Своєю чергою ХАМАС потенційно готовий звільнити 200 ізраїльських полонених. Як заявляє Міністерство закордонних справ Ірану, такі умови будуть можливі, якщо Ізраїль припинить повітряні удари по Сектору Гази.
Згодом видання Reuters повідомило, що США, Єгипет та Ізраїль домовилися про припинення вогню на півдні Сектора Газа 16 жовтня з 9:00 (за київським часом). Перемир'я мало тривати кілька годин, але точну тривалість зазначені не назвали.
Проте Ізраїль заперечив укладення будь-яких мирних домовленостей щодо Сектору Гази.
А президент США Джо Байден заявив, що необхідно повністю знищити ХАМАС.
Засудив ХАМАС і Євросоюз. Члени Європейської Ради ухвалили заяву, яка визначає спільну позицію ЄС щодо ситуації на Близькому Сході. Європейський Союз також рішуче засудив жорстокі атаки ХАМАС проти Ізраїлю.
А поки воєнні дії тривають, Україна продовжує евакуйовувати своїх громадян. Сьогодні з Ізраїлю вилетів другий евакуаційний літак зі 155 українцями на борту, з яких 107 жінок та 23 дітей.
Новини України
Уночі 16 жовтня окупанти атакували декілька областей України ракетами та ударними дронами.
Зокрема, у Хмельницькому під час повітряної тривоги було чути декілька вибухів.
Згодом міський голова Хмельницького Олександр Симчишин повідомив про роботу ППО та подякував за захист міста.
Дві ракети окупанти випустили і по Дніпропетровській області. Як повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак, одну з них було знищено українськими силами ППО, інша влучила по території Дніпровського району області.
Наразі інформація про постраждалих відсутня.
А ось на Полтавщині, внаслідок ворожого обстрілу, постраждали троє місцевих жителів, у тому числі 10-річна дитина.
Як повідомив начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін, у Миргородському районі ППО збила ракету, але її уламки впали на приватні житлові будинки.
На Кіровоградщині зафіксували влучання, є один поранений. Руйнувань цивільної інфраструктури у регіоні не зафіксували.
«Всю ніч ворог тероризував Кіровоградщину ракетами і дронами. Працювало ППО. Є збиття, на жаль є й влучання. Одну людину доставлено в лікарню», – написав очільник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович.
Попри активні атаки з боку росії, світові політики не відмовилися від своїх візитів до Києва. Зокрема, 16 жовтня до української столиці прибула спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер.
A very warm welcome back to Kyiv, Secretary Pritzker! pic.twitter.com/h6S9dO7fyk
— Ambassador Bridget A. Brink (@USAmbKyiv) October 16, 2023
Також до Києва прибув міністр закордонних справ Північної Македонії і глава ОБСЄ Буяр Османі.
Османі додав, що розпочав поїздкою в Україну головування своєї держави в ОБСЄ у 2023 році і тепер вирішив знову повернутися наприкінці року.
За словами посадовця, в Україні ОБСЄ має 21 проєкт, один з яких – розмінування.
Новини світу
15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. А вже 16 жовтня Польська виборча комісія опублікувала результати на парламентських виборах із 56,13% виборчих дільниць.
Згідно з цими даними, правляча партія «Право і справедливість» набрала 37,88% голосів, на другому місці блок «Громадянська коаліція» з 28,25%. У міру підрахунку розрив між цими партіями скорочується.
А разом з виборами у країні відбувся загальнонаціональний референдум. За даними екзитполів, участь виборців у референдумі склала приблизно 44%, тому результати не є зобов'язальними.
97,5% поляків висловилися проти продажу держактивів іноземним компаніям, 96% — проти підвищення пенсійного віку, 97,8% — проти демонтажу паркану на кордоні з Білоруссю, 98,6% — проти прийому Польщею нелегальних мігрантів з Близького Сходу та Африки.
Наближаються вибори в ще одній країні – США. Чинний президент Джо Байден заявив, що планує балотуватися на другий термін у 2024 році.
За його словами, коли він обирався у 2020 році, то говорив, що світ переживає переломний момент. Нині ж, на думку Байдена, необхідно нормалізувати ситуацію на Близькому Сході та в Європі.
«Уявіть собі, що станеться, якщо ми фактично об'єднаємо всю Європу, а путіна нарешті придушать там, де він не зможе створювати ті проблеми, які він створював. У нас є величезні можливості, величезні можливості зробити світ кращим»
А ось у Грузії президентка може лишитися без свого крісла. Конституційний суд Грузії задовольнив запит провладних депутатів парламенту щодо конституційності початку процедури імпічменту президентки Саломе Зурабішвілі.
Як повідомляє Перший канал Грузії, суд встановив порушення президенткою 52-ї статті Конституції країни — Зурабішвілі вирушила до закордонних поїздок, не отримавши на це дозвіл уряду.
Тепер парламент у двотижневий термін має розглянути та поставити на голосування питання про усунення президентки з посади.
У світі також триває боротьба з російським режимом. Наприклад, у Латвії почали закривати переходи на контрольно-пропускних пунктах Вієнтулі та Педедзе на кордоні з рф.
Про це повідомив міністр внутрішніх справ Латвії Ріхард Козловскіс. А начальник Прикордонної служби Гунтар Пуятс, зазначив, що ніхто не чинив спротиву закриттю КПП.
«Закриття прикордонних переходів пройшло спокійно. З моменту ухвалення латвійським урядом відповідного рішення російські служби працювали дуже повільно – не скажу, що багато, але все ж люди скупчувалися у Віентулі», – розповів він.
Читайте також:
Окупанти скаржаться на командирів, нестачу снарядів та чисельні втрати під Авдіївкою: який стан справ у армії рф
Рекордна явка, підтримка опозиції та вибухи на дільницях: як пройшли парламентські вибори у Польщі