$ 41.63 € 45.35 zł 10.57
+23° Київ +23° Варшава +22° Вашингтон
Рекордна явка, підтримка опозиції та вибухи на дільницях: як пройшли парламентські вибори у Польщі

Рекордна явка, підтримка опозиції та вибухи на дільницях: як пройшли парламентські вибори у Польщі

16 Жовтня 2023 16:09

15 жовтня у Польщі відбулося голосування на виборах в обидві палати парламенту. За попередніми результатами екзитполу, перемагає керівна партія «Право і Справедливість». Але представники партії вже говорять про можливий «перехід в опозицію».

Про перебіг виборів, настрої поляків та вплив нового польського уряду на Україну – читайте у матеріалі.

 

Як проходили вибори до польського парламенту


Ще до початку голосування у польському суспільстві відбулася значна поляризація. Польські соцопитування свідчать, що приблизно 33% виборців планували віддати свій голос за керівну партію «Право і Справедливість», а за проєвропейську «Громадянську коаліцію» – понад 26%.

Проте, статистика не подала загальні настрої в країні. Адже приблизно 20% поляків так і не змогли визначитися або не хотіли говорити про те, за кого голосуватимуть. Та проти «Права і Справедливості» виступали цілі міста. Наприклад, польська столиця Варшава, де більшість населення прагне позбутися керівної партії.



Причини доволі очевидні: активізація пропаганди на телебаченні, збільшення впливу церкви, заборона абортів, тиск на представників ЛГБТ+ спільноти. 

«Ці вісім років стали справжнім жахіттям для всієї країни. Настав час усе змінити. Адже, якщо ми не зупинимо їх зараз, то за наступні чотири роки вони остаточно перетворять Польщу на диктатуру», – зазначила одна з мешканок Варшави.

Але така соціальна неоднорідність мала доволі позитивний ефект. Цьогорічні парламентські вибори стали найбільш численними в новітній історії Польщі. За даними польських ЗМІ, явка склала рекордні 72,9%. 

Як повідомляє Agencja Wyborcza, на деяких дільницях люди стояли годинами. У низці населених пунктів було ухвалене рішення, що ті, хто прийшов на дільниці до їхнього закриття, все одно матимуть змогу проголосувати.



Крім того, були на дільницях і надзвичайні ситуації. Зокрема, на двох виборчих дільницях у Варшаві було оголошено про загрозу вибуху. На місце прибули сапери, поліція оточила будівлю та провела евакуацію. 

Речник головного управління поліції Варшави Сільвестр Марчак підтвердив журналістам цю інформацію. Зокрема, він зазначив, що до управління поліції надійшла інформація про рюкзак, який хтось залишив перед будівлею початкової школи на дільниці №425.

А у Люблінському воєводстві, як повідомляє видання RMF 24, правоохоронцям довелось переслідувати члена виборчої комісії, який перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння.

Алкотестер показав, що в організмі втікача було 0,3 проміле алкоголю. З’ясувалося, що чоловік був заступником голови однієї з виборчих комісій у Парчевському районі. Порушника звільнили з посади та обрали нового заступника. 

 

Результати голосування


Станом на 14:00 за київським часом, як повідомляє Державна виборча комісія Польщі, було опрацьовано 50,02% виборчих бюлетенів.

Загалом, перше місце посідає «ПіС» (38,32%), друге – «Громадянська коаліція» (27,81%), третє – ліберальний блок «Третій шлях» (14,37%). Демократично-соціалістична партія «Ліві» отримала 8,23% голосів, а ультраправа «Конфедерація» – 7,34%.

Якщо такі тенденції збережуться, то польський парламент матиме такий розподіл мандатів:

  • «Право і Справедливість» – 200;

  • «Громадянська коаліція» – 163;

  • «Третій шлях» – 55;

  • «Ліві» – 30;

  • «Конфедерація» – 12.


 

Попри те, що «Право і Справедливість» мають більшість місць, це не свідчить про її вийнятковість в процесі ухвалення рішень. Адже за попередніми підрахунками, потенційна коаліція у складі «Громадянської коаліції», «Третього шляху» та «Ліві» матиме 248 мандатів у Сеймі за мінімального розміру більшості у 231 мандат.

Очільник «Громадянської коаліції», колишній премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про свою перемогу у перші хвилини після закриття дільниць.  

«Ми здобули демократію, свободу, здобули нашу любу Польщу… Сьогодні я найщасливіша людина на землі… Усе свідчить, що цей результат міг би бути навіть кращим. Але сьогодні ми можемо сказати: це кінець поганим часам! Це кінець ПіС!» 

Дональд Туск

Очільник партії «Громадянська коаліція»



 

А ось лідер партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський зазначив, що його партія може перейти в опозицію. 

«Незалежно від того, чи ми будемо при владі, чи в опозиції, ми продовжимо реалізацію нашого проєкту та не дамо зрадити Польщу», – зазначив Качинський.

Така заява стала дійсно сенсаційною, адже лідер «ПіС» вперше визнав, що за результатами виборів його партія може піти в опозицію. Хоча 14 жовтня партія зазначала, що вибори мають дозволити їм зберегти монобільшість у новому Сеймі.

При цьому український політтехнолог Олег Постернак у коментарі UA News зазначив, що, така опозиція може мати великий вплив на процес ухвалення рішень Сеймом.

«Ситуація може бути, так би мовити, крихкою. По-перше, партія «Право і Справедливість» матиме десь 200 місць. А це означає, що буде суттєва і впливова опозиція, яка буде використовувати ситуацію, максимально критикуючи Дональда Туска і його колег. Другий момент – президентом Польщі лишається Анджей Дуда, який зможе використовувати право вето у найбільш критичні моменти. Третє – ситуація з коаліцією Туска та його колег є доволі непевною і певною мірою критичною», – зазначив Постернак.

 

Чого очікувати Україні від парламентських виборів у Польщі?


Перед парламентськими виборами польські політики почали «загравати» з виборцями. Іноді – нехтуючи вже налагодженими міжнародними звʼязками.

В українсько-польській співпраці це виявилося у питанні транспортування зерна до європейських портів. 

16 вересня Польща ввела ембарго на ввезення зерна з України. Тоді польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща, попри рішення Єврокомісії, самостійно вводить ембарго. 



Україна вирішила не чекати втручання Єврокомісії і самостійно вирішувати ситуацію із західними сусідами. Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна розпочне процедуру подання позову до Світової організації торгівлі проти Польщі, Угорщини та Словаччини. Причина: продовження заборони на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії.

Низка політологів та експертів зазначала, що вибори минуть, а з ними – проблеми між Україною та Польщею.

Проте, Олег Постернак зазначає, що, якими б не були результати виборів, польська влада, перш за все, буде зберігати пропольську позицію.

«Звісно, для України бажана б була ліберальна ліва коаліція (як більшість в Сеймі – ред.). Оскільки ця коаліція буде орієнтована на Європу. По-друге, Туск декларував підтримку України. По-третє, є надії на розв'язання гострих питань або принаймні виведення їх з конфліктного поля. Але, з іншого боку, будемо дивитися реалістично на ситуацію. Будь-яка нова польська влада буде пропольською. Для розуміння, у коаліції з Туском, в блоці «Третій шлях», є така Польська селянська партія. Думаю, зрозуміло, чиї інтереси буде відстоювати ця партія в Сеймі. Тому сподівань і надії про те, що неодмінно буде скасоване рішення по зерновому коридору, я не бачу. Або буде румунський сценарій, коли вдасться домовитися. Але чи то нова, чи стара польська влада, будуть підтримувати, перш за все поляків. Лише уявіть: селяни в Польщі – це 1 млн родин по всій країні. Я не думаю, що хтось буде ігнорувати їх думки та інтереси», – повідомив політтехнолог.

При цьому, політтехнолог зазначає, що цілком можливе саме зняття політичної напруги в питаннях зернового експорту, національної памʼяті та українських мігрантів.

Попри все, не варто забувати, що для України будь-який результат виборів у Польщі буде мати як свої переваги, так і недоліки. Адже жодна з країн світу не поставить інтереси іншої країни вище власних. Тому польські партії, звісно, дбати про комфорт своїх громадян всередині країни.

Але насправді для України у виборчій гонці в Польщі варто не лише звертати увагу на більшість у сеймі та перспективи співпраці. Але й переймати досвід західних сусідів. Адже, що б там не було на зовнішньополітичній арені, власне населення та його інтереси має бути одним з першочергових пріоритетів.

 

Автор: Даша Шерстюк