Перший тиждень вересня 2023 року продемонстрував, що поки російський ворог має достатньо можливостей, щоб й далі тероризувати українські населені пункти. Ми пережили удари по Одеській області, по Сумах, по Костянтинівці та Запоріжжю, по Кривому Рогу, по Херсону. Побачити наслідки війни у Європі, яка вже триває 562 дні, мав змогу держсекретар США Ентоні Блінкен — він перебував в Україні з візитом 6-7 вересня. В цей час на окупованих українських територіях росіяни проводили імітацію народних виборів до різних органів влади.
Агентство UA.News зібрало інформацію про важливі події, які відбулися в Україні з 4 по 8 вересня 2023 року.
Атаки на Україну
8 вересня російські терористи поцілили в поліцейську дільницю у Кривому Розі. Внаслідок цього загинула одна людина.
Завдяки оперативним зусиллям рятівників та небайдужих вдалося швидко звільнити з-під завалів тих, хто знаходився усередині будівлі під час удару.
У Кривому Розі завершені пошуково-рятувальні роботи. Станом на 13:30 відомо про 55 постраждалих: 1 загиблий та 54 поранені. Серед травмованих - 9 працівників поліції.
Міністр внутрішніх справВ цей же день ворог завдав удару по Херсонщині. В Одрадокам‘янці російська авіабомба вбила трьох цивільних: двох жінок та чоловіка. Четверо місцевих мешканців отримали поранення.
В ніч на п'ятницю, 8 вересня, окупанти знову обстріляли Суми. Троє людей отримали поранення, їх дістали з-під уламків зруйнованої двоповерхівки. За попередньою інформацією, також пошкодження отримали понад 20 будинків та 8 транспортних засобів, виникла пожежа.
6 вересня російські окупанти здійснили обстріл ракетами С-300 Центрального ринку Костянтинівки Донецької області. Тоді на ринку було багато людей, тому багато людей загинули - 17 робітників та відвідувачів ринку. Поранення отримали близько 40 людей.
Одеська область тримала удар увесь тиждень. Майже не було і ночі, щоб російські окупанти не відправляли туди дрони-камікадзе. Тільки в ніч на 8 вересня росіяни запустили по Одеській області 20 дронів-камікадзе Shahed 131/136. Силам ППО вдалося знищити 16 з них. Днем раніше ворог направив на південь України 33 безпілотника, збити вдалося 25 з них.
Російські терористи так захопилися ударами по містам України, що їх дрони долетіли до Румунії. Правда, спочатку там цього не помітили, поки МЗС України не виклало докази удару по румунській території, а потім вже вимушені були проінформувати командування НАТО про інцидент.
У підсумку влада Румунії вирішила створити мережу бомбосховищ та систему оповіщення про повітряну загрозу на кордоні з Одеською областю. А спостерігачі зазначали, що, скоріше за все, Бухаресту доведеться евакуювати населення як мінімум одного населеного пункту - Плауру. Це село знаходиться навпроти міста Ізмаїла на Одещині. Місцеві жителі скаржаться, що російські дрони, що атакують український порт, пролітають над їхніми будинками.
Експерти припускають, що на жаль, такі атаки будуть посилюватись, бо росіяни не можуть зупинити прорив їхньої оборони на сході України, не можуть прорвати протиповітряну оборону столиці та зупинити логістику поставок західної зброї. Їм лише залишається обстрілювати мирні міста і портову інфраструктуру півдня України.
Знаковий візит
Одним з питань, яке вирішував під час свого візиту до України держсекретар США Ентоні Блінкен, це був захист населених пунктів на півдні країни. Візит американського гостя почався з відвідування Берковецького кладовища, де поховані сотні захисників України. Таким чином американський гість отримав можливість побачити на власні очі масштаби втрат у цій війні, успіх у якій залежить від швидкого і повного постачання озброєння союзниками до України.
Блінкен також відвідав село Ягідне на Чернігівщині, де під час окупації майже місяць російські загарбники утримували в підвалі десятки мешканців села, серед них людей похилого віку та дітей. Тут високий американській гість мав можливість зрозуміти, чому українці не можуть завершити війну на умовах Кремля — тому що для українців це питання виживання.
У підсумку, Блінкен повідомив, що Україна отримає новий пакет військової допомоги на понад 1 млрд доларів США. З них 665 млн доларів підуть на військову та цивільну безпеку. Йдеться, зокрема, і про допомогу з розмінуванням українських територій. Новий транш також містить додаткові 175-ть мільйонів доларів для підтримки української протиповітряної оборони. Напередодні в Пентагоні повідомили, що в межах нового пакету наша держава отримає боєприпаси зі збідненим ураном для танків Abrams.
Справа Коломойського
Саме на початку вересня фортуна відвернулася від скандально відомого українського олігарха Ігоря Коломойського. Вранці 2 вересня він отримав підозри по статтям «Шахрайство» та «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом». Вже ввечері Шевченківський районний суд Києва обрав мільйонеру запобіжний захід – тримання під вартою на два місяці з альтернативою у вигляді застави в понад 500 млн грн. Коломойський не став вносити заставу та відправився у СІЗО, а його адвокати – до судів, оскаржувати попереднє рішення.
А вже 7 вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Коломойському про ще одну підозру – у заволодінні коштами «ПриватБанку» на суму понад 9 млрд грн.
«Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент Голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю», – сказано на сайті НАБУ.
8 вересня правоохоронці у вигляді запобіжного заходу наклали тимчасовий арешт на активи екс-бенефіціара АТ «КБ «Приватбанк» для того, щоб в подальшому почати процедуру конфіскації. Йдеться про тисячу об'єктів нерухомості, понад 1,6 тисячі машин і суден, а також про частки в компаніях на понад 3 млрд грн.
А поки антикорупційні органи працюють під тиском Заходу, за словами адвоката, Коломойський почувається «некомфортно у СІЗО».
Спротив нардепів
Поки антикорупційні органи демонструють більш рішучі дії відносно хоча б одного олігарха, народні депутати, які поки не стали олігархами, не хочуть сприяти відкриттю декларацій чиновників.
5 вересня Верховна Рада спочатку проголосувала за звільнення Олексія Резнікова з посади міністра оборони, потім підтримала звільнення Рустема Умєрова з посади голови Фонду державного майна, кандидатуру якого вніс президент України на посаду міністра оборони. А потім перейшла до неприємної для нардепів процедури – голосування за декларування майна усіма держслужбовцями. На цьому наголошується у меморандумі з МВФ за програмою розширеного фінансування EFF, де відновлення декларування є структурним маяком із терміном виконання наприкінці липня. Порушивши в черговий раз терміни міжнародних угод, депутати 329 голосами «за» проголосували за повернення декларування незважаючи на військовий стан у країні.
Але вони провалили норму про відкритий доступ до декларацій, яка прописана у документах на вступ України до ЄС. З цього приводу нардепи розповідають, що то через підступи ворожих спецслужб вони вимушені зробити декларації закритими.
Рух Чесно повідомив, хто саме провалив потрібну для викорінення корупції поправку до законопроєкту №9534.
Суспільство не дуже позитивно сприйняло такі пояснення. Через добу на сайті президента України була зареєстрована петиція з пропозицією накласти вето на законопроєкт №9534 та повернути його до парламенту з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій чиновників. Ще через добу ця петиція набрала потрібну кількість голосів (25 тисяч), щоб президент її розглянув. Але збір підписів продовжується і на момент підготовки цього матеріалу таку вимогу підтримали вже майже 84 тисячі громадян України.
Псевдовибори
У російського керівництва, що називається, свої «таргани». Тут вирішили провести так званий єдиний день голосування на захоплених українських територіях. Тільки у суб'єктах рф голосувати будуть один день (10 вересня), на українських територіях вирішили затягнути спектакль на три – з 8 по 10 вересня.
Відповідні виборчі дільниці Центральна виборча комісія росії відкрила у захопленому Криму, на захопленій частині Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Тут роблять вигляд, що обирають депутатів місцевих «парламентів». Станом на обід першого дня «голосування» там вже можна було звітувати, що «вибори» відбулися. Російська ЦВК повідомила, що у достроковому голосуванні в «днр» начебто взяли участь 45% виборців, у «лнр» — 26%, у Запорізькій області — 28%, у Херсонській — 53%.
В принципі, спостерігачі вже підвели результати псевдовиборів на окупованих територіях України. Насправді, судячи з фото, які потрапляють до соцмереж з виборчих дільниць, перемогла віра у ЗСУ.
Читайте також:
Підсумки дня 7 вересня: Умєров отримав відповідальний пост, Блінкен відвідав місце знущання росіян над дітьми
Які сигнали Україні, світу та Конгресу США направив Блінкен із Києва
Підсумки дня 5 вересня: Зеленський побував під Бахмутом, Резніков став вільним, а путін знову схрестив нацизм і євреїв