7 лютого Верховна рада підтримала у першому читанні запропонований урядом оновлений законопроєкт про мобілізацію №10449. Але і досі його не винесли на друге читання.
Стурбованість затягуванням процесу висловили навіть міжнародні партнери. Зокрема, 18 березня «проукраїнський» сенатор-республіканець Ліндсі Грем прибув із візитом до Києва. Політик закликав українських парламентарів схвалити законопроєкт про мобілізацію.
Які правки вже ухвалили
Загалом перед тим, як винести проєкт закону про мобілізацію на друге читання, депутати почали приймати правки. І за весь час роботи над цією точкою до законопроєкту внесли понад 4 тисячі правок!
Попередньо розгляд проєкту у другому читанні передбачався 13 березня. Але дату довелося змінити. Бо, як зазначив заступник очільника парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, роботу гальмує діяльність окремих народних обранців.
«Зараз комітет розглядає правки, ми пройшли близько 700 правок за декілька днів минулого тижня. З понеділка ми починаємо знову йти по всіх правках до 4 300. Дуже плодовитими виявилися наші колеги деякі, які понатикували правок. І річ у тім, що також приходять деякі з них на комітет і намагаються, чесно кажучи, це моя особиста оцінка, абсолютно популістичні правки протягати в цей закон. І це, на жаль, загальмовує роботу над законом»
Проте, нардеп називає доволі оптимістичні терміни опрацювання всіх наявних правок до законопроєкту. За його словами, це вдасться зробити за два тижні.
Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони і розвідки роботу над правками розпочав ще 27 лютого. Як ">повідомив народний депутат від фракції «Голос» та секретар Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Роман Костенко, спочатку розглядалися комплексні питання, на які подали найбільше правок.
Від початку роботи члени Комітету погодили точку щодо конкретизації повноважень органів держвлади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій щодо участі в процесі мобілізації. Це зроблено для того, щоб всі зобовʼязання щодо мобілізації не перекладали на ТЦК та СП.
Проте, у переважній своїй більшості Комітет досі не може досягти консенсусу. Наприклад, тривають дискусії стосовно мобілізації осіб з інвалідністю. І хоч деякі члени вже говорять про те, що відстрочку отримають всі три групи, але конкретики немає.
Немає остаточних рішень і щодо питання строків звільнення у запас (демобілізації). Досі невідомо, чи буде це після 36 місяців, чи для цього буде передбачений якийсь інший термін.
Особливо цікавою (щодо реальності запровадження) є норма про облік військовозобов’язаних за кордоном. Бо наразі держава навіть не розуміє, де хто перебуває, в якій країні, а військові мають розуміти, чи можуть вони розраховувати на цих людей.
Проте, як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, вже сьогодні, 19 березня, планується розгляд майже 1300 правок (з 875 по 2104). Але і досі невідомо, чи буде цей розгляд успішним і чи вдасться членам Комітету досягти консенсусу.
Які правки депутати «завернули»
Очевидно, що серед 4,3 тисяч правок будуть такі, які не ухвалять (інакше це б дійсно був самодурський документ, який не має нічого спільного з результативною мобілізацією).
Від початку роботи Комітету, як зазначав народний депутат і член оборонного Комітету розповів Федір Веніславський, члени комітету відхилили питання про електронну повістку та електронний кабінет військовозобов'язаного.
«Щодо електронних повісток та електронного кабінету – Комітет не рекомендуватиме такі законодавчі нововведення і вважатиме їх відхиленими. Щодо обмеження інших конституційних прав і свобод, комітет теж буде проти. А саме щодо блокування банківських рахунків і надання консульських послуг»
12 березня Комітет також вирішив, що не буде замороження банківських рахунків, карток та позбавлення водійських прав.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зазначив, що планується врегулювання питання щодо відстрочки для аспірантів усіх форм навчання. Бо у попередній редакції законопроєкту пропонувалося її скасування.
Але право на відстрочку матимуть лише ті, хто здобуває другу вищу освіту в послідовному форматі.
Нардеп Роман Грищук також повідомив, що так зване бронювання від мобілізації за гроші, найімовірніше, не буде прописане в цьому законопроєкті.
«Не думаю, що це стосуватиметься цього закону. Можливо, якесь окреме рішення, але навряд чи це буде висвітлено в законопроєкті, про який ми говоримо», – зазначив політик.
Проте, варто розуміти, що остаточні пункти і точки законопроєкту стануть відомі безпосередньо напередодні ухвалення у другому читанні. Поки депутати кажуть, що це відбудеться наприкінці березня. Але, зважаючи на терміни роботи та попередні прогнози, голосування можуть перенести знову на початок квітня.
Авторка: Даша Шерстюк
