25 грудня, пізно ввечері, Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроект про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби. Про це повідомляло агентство UA.News з посиланням на сайт Верховної Ради, де була розміщена картка законопроекту № 10378 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".
Перші оцінки щодо запропонованого урядом законопроєкту з точки зору військового командування та цивільних експертів – у матеріалі UA.News.
Коментарі Головнокомандувача ЗСУ
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний виступив із роз'ясненнями в ефірі загальнонаціонального телемарафону. На запитання щодо загальної чисельності мобілізованих у 500 тисяч осіб, він насамперед заявив, що "військове командування не робило запиту на якісь там цифри".
"Військове командування продовжує виконувати функцію захисту держави і відповідно, формує свої запити (на боєприпаси, на зброю і на людський ресурс). Це робиться на постійній основі і якимось окремим форматом, заходом на Кабінет Міністрів чи Верховну Раду ми це не здійснюємо… Що стосується саме цієї цифри. Ми цю цифру сформували відповідно на наступний рік. Вона, звісно, враховує покриття поточного недокомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, які ми можемо понести протягом наступного року. І яка цифра стосується кожного розділу цих показників я сказати не можу. Це військова таємниця", - наголосив Залужний.
Щодо законопроєкту, внесеного напередодні Кабінетом Міністрів до парламенту. За словами Головнокомандувача, Генштаб чи Збройні сили "не робили жодних подань будь-яких законопроєктів до Кабінету Міністрів, тому що не мають такої функції, як законодавча ініціатива". Водночас ЗСУ працювали з Міністерством оборони, яке формує державну політику у сфері оборони.
Так само військове командування не втручається у питання, хто може мати відтермінування від мобілізації.
"Збройним силам України, мені особисто, головне, щоб прийшли люди до війська і могли виконувати поставлені завдання. Те, хто яку буде мати відстрочку або не буде мати відстрочку, кого буде призивати держава – на сьогоднішній день я вважаю, що це не моя компетенція. Для цього є центральні органи виконавчої влади, які можуть це визначити", - зауважив Залужний.
Провал інформаційної кампанії?
Поява законопроєкту про мобілізацію на сайті Верховної Ради одразу викликала ажіотаж. Через кілька хвилин після публікації, документ вже був недоступний для завантаження. Натомість окремі медіаресурси встигли його скопіювати і викладали частинами на розсуд суспільства. Таким чином, основні нововведення, запропоновані у законопроєкті, одразу ж почали активно обговорювати у пабліках та експертних колах.
Специфіку донесення надважливого для суспільства законопроєкту – частинами і через телеграм-канали – зауважив політолог Олексій Кошель.
"Це, до речі, дуже хибна позиція, коли законопроєкт реєструється, а самого тексту немає. Це – ненормальна частина законодавчої роботи…Текст законопроєкту відсутній, але низка телеграм-каналів почали подавати текст, виривати з контексту окремі фрази і спекулювати на цьому…Наприклад, стосовно відстрочки для народних депутатів і депутатів Автомної Республіки Крим. Зрозумійте, мобілізація депутатів – це буде просто спекуляція. В умовах війни ми не можемо отримати паралізований законодавчий орган. Тобто, точковість і маніпуляція довкола закону – це провал інформаційної політики", - заявив Кошель у коментарі для Radio NV.
При цьому політолог переконаний, що обговорення законопроєкту про мобілізацію проходитиме без хайпу.
"Жодна політична сила у парламенті, навіть колишня ОПЗЖ не візьмуть на себе таку сміливість, щоб максимально критикувати законопроект і відхиляти його базові норми. Або, скажімо, його блокувати. Я думаю, ніхто не візьме на себе такої відповідальності. Але з багатьох моментів будуть надзвичайно гарячі дискусії…Тому що питання не в законопроєкті. Питання в тому, що за два роки великої війни була нароблена велика кількість помилок щодо мобілізації. І в громадян виникає велика кількість логічних запитань", - зазначив Кошель.
Зокрема, значна кількість питань стосувалася справедливості мобілізації, а також визначення тих, хто не підлягає призову, згідно з редакцією законопроєкту.
Так, на думку політолога Володимира Цибулька, внесений законопроєкт є спробою знайти запізніле рішення проблеми з мобілізацією.
"Як це не печально, але поки що той начерк законопроєкту, що внесений Кабміном, виглядає, як варіант залякування. Насправді, це трохи дивно. Бо об'єктивно на фронті зараз затребуваних все більше і більше висококласні спеціалісти. Крім, звичайно, штурмовиків там є втрати і потреба. Але для перемоги нам потрібен абсолютно інший технологічний рівень … треба думати, щоб такий законопроєкт точно забезпечував спеціалістами, хорошими військовими", - сказав Цибулько в ефірі "Прямого".
На думку політолога, державі варто було би продумати варіант, щоб окрім мобілізаційних планів були кваліфікаційні, а громадяни вже у перспективі були приписані до певних військових частин.
Людей важко вирвати з комфортного життя і відправити на фронт
Головна причина критики, яка виливається на саму ідею великої мобілізації та сам законопроєкт полягає у тому, що в Україні достатньо багато людей живуть у тилу майже на 90% нормальним життям. А таких людей мобілізовувати набагато важче, наголошує фінансовий експерт Сергій Фурса.
"Цей законопроєкт спрямований на що? На те, щоб змусити людей виконати вимоги закону. І це - українська проблема, що в нас слабка держава, у нас слабка інституційна спроможність держави, і немає культури. Це культура, як платити податки, і як виконувати ті самі закони. І якби в умовній Німеччині держава сказала, що всі мають прийти у воєнкомати: просто оновити дані, поставити галочку. Я впевнений, що більшість людей у Німеччині прийшла б", - вважає Фурса.
Схожої думки і керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок. За його оцінкою, реакція суспільства бурхлива, і держава, безумовно, жорстко підходить до мобілізації, тому що головна проблема- військовий облік, пояснює він в інтерв'ю "24 каналу".
"Постановка на військовий облік часто-густо в Україні велася не системно. І багато чоловіків - призовного віку, які б мали бути на обліку у територіальних центрах комплектування. А їх просто там немає. Законодавством не врегульована обов'язковість постановки на облік…От, зараз будуть намагатися це врегулювати у спосіб, який часто-густо буде межувати із порушенням Конституційних прав. Все таки змусити усіх чоловіків отримати військовий квиток. І, звісно, він буде видаватися у ТЦК. Що буде в ньому написано – це питання друге", - наголосив Клочко.
Він також нагадав, що питання законопроєкту - дискусійне в самому парламенті.
"Це тільки документ запропонований до обговорення у Верховній Раді. У будь-якому випадку, він має пройти комітет, я знаю, що багато депутатів пропрацювали над цим текстом. І абсолютно є розуміння, що текст напрацьований спільно із депутатами Верховної Ради, Урядом і Міністерством оборони. Але, безумовно, будуть дискусійні питання. Я не виключаю, що окремі норми можуть бути вилучені із цього документа. Але те, що документ ухвалять дуже швидко у мене, особисто, сумнівів немає", - наголосив політолог.
Лідери провладної фракції "Слуга народу" поки що уникають прямих коментарів стосовно поданого законопроєкту, наголошуючи, що це – ініціатива військових.
Водночас нардеп від "Слуги народу" Олександр Горенюк написав у своєму телеграм-каналі суб'єктивний прогноз – як законопроєкт може пройти через голосування.
"Щодо строків нової мобілізації. Послідовність наступна:
- Голосування в першому читанні ймовірно 10-12 січня 2024.
- Подання правок та розгляд правок в комітеті (+2-3 тижні).
- Розгляд в Раді законопроекту у другому читанні разом з усіма правками (думаю, десь в кінці січня закінчимо).
- Законопроект вступає в силу через один місяць після його опублікування.
Скоріш за все, нові правила мобілізації можуть почати діяти десь з початку весни", - вважає Горенюк.