Законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум є продовженням передвиборчої кампанії президента Зеленського і має низку ризиків, які слід допрацювати й усунути. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт аналітичного центру «Інполіт» Максим Джигун.
На думку аналітика, усі ініціативи, що стосуються референдуму, є важливими для будь-якого демократичного суспільства, адже дозволяють реалізувати на практиці записаний в Конституції принцип народовладдя. Тому експерт переконаний, що поточний законопроект є позитивною ініціативою, яка має втілюватись на державному рівні.
Максим Джигун нагадав, що після ухвалення законопроекту Верховною Радою в першому читанні, свої коментарі і зауваження має надати Венеціанська комісія, яка також брала участь у розробці документу. На думку експерта, на цьому етапі в законі слід чітко прописати, які питання можуть виноситися на референдум, а на які накладається жорстке табу і які можна буде розглядати пізніше. На його думку, неврегульованість цього аспекту в нинішніх складних політичних, геополітичних і воєнних умовах, може мати неоднозначний ефект для всієї держави.
Аналітик також розкритикував норму про впровадження електронного голосування на референдумах. Він переконаний, що тема електронного голосування – це продовження передвиборчої кампанії Володимира Зеленського, адже тема глобальної діджиталізації була однією з його головних обіцянок. Для цього навіть було створене профільне Міністерство цифрової трансформації.
Аби продемонструвати складність механізму електронного голосування, експерт навів приклад Норвегії, де уряд запустив цю технологію, але пізніше був змушений від неї відмовитися.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проект Закону №3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум».
Документ передбачає чотири види референдуму. На волевиявлення громадян можуть виноситися наступні питання:
- Затвердження законів про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України. Це розділи «Загальні положення», де зокрема гарантується територіальна цілісність України і статус української мови, «Вибори.Референдум», і «Про внесення змін до конституції України»;
- Загальнодержавного значення;
- Про зміну території України;
- Про припинення дії закону України або окремих положень.
Ухвалене на референдумі рішення пропонується скасовувати лише за результатами референдуму і не раніше ніж за 3 роки.
Всеукраїнський референдум про зміни до Конституції призначається президентом України. Референдум за народною ініціативою проводиться на вимогу не менш ніж 3-х мільйонів громадян за умови, що голоси зібрані у 2/3 адміністративно-територіальних одиниць і в кожної дано не менш ніж 100 тисяч підписів. Він призначається також указом президента.
Водночас референдум зі зміни території України, призначається Верховною Радою. Це «форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України».
Міністерство цифрової трансформації України долучилося до розробки законопроекту в частині діджиталізації окремих елементів процесу референдуму. Відомство планує внести до закону можливість здійснювати волевиявлення на референдумі шляхом електронного голосування.
У травні робоча група з розробки законопроекту, направила документ на аналіз Європейської комісії за демократію.
Фракція «Слуга народу» планувала до кінця 2019 року підготувати законопроект про народовладдя, який передбачає, зокрема, і референдум. Питання референдуму хотіли розглядати спільно з проектом «Держава у смартфоні».
Команда Зеленського також працює над проектом The Vote. Через онлайн-платформу спочатку робитимуть опитування населення, а вже у 2024 році проведуть президентські вибори.