$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+16° Київ +15° Варшава +11° Вашингтон
Законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум має багато ризиків

Законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум має багато ризиків

09 Червня 2020 19:31

Законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум є продовженням передвиборчої кампанії президента Зеленського і має низку ризиків, які слід допрацювати й усунути. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт аналітичного центру «Інполіт» Максим Джигун.

На думку аналітика, усі ініціативи, що стосуються референдуму, є важливими для будь-якого демократичного суспільства, адже дозволяють реалізувати на практиці записаний в Конституції принцип народовладдя. Тому експерт переконаний, що поточний законопроект є позитивною ініціативою, яка має втілюватись на державному рівні.

Водночас, за його словами, не слід забувати, що сьогодні українське суспільство не є суто демократичним, а скоріше має ознаки перехідного. За словами аналітика, в українській державі та суспільстві досі присутні авторитарні тенденції й інші проблемні моменти, які можуть загрожувати виконанню такого законопроекту на практиці.

«Інформаційний простір України поділений між кількома групами впливу, які лобіюють свої інтереси і можуть у потрібний момент актуалізувати ту чи іншу інформацію. Такий закон може дозволити маніпуляції при визначенні питань референдуму, що робить волевиявлення небезпечним для держави. Крім того, в Україні наявна суттєва полярність поглядів з низки гострих питань: статусу тимчасово окупованих територій, легітимізації угруповань на Донбасі та в Криму, європейської та євроатлантичної інтеграції, мовного питання. Тож окрім дійсно корисних тенденцій, які у звичайних умовах консолідованої демократії були б потрібними, вірними і своєчасними, Україна наражається на небезпеку атак з боку зовнішніх ворогів, які зможуть ініціювати референдум і здобути вигідні для себе результати»

Максим Джигун

політичний експерт


Максим Джигун нагадав, що після ухвалення законопроекту Верховною Радою в першому читанні, свої коментарі і зауваження має надати Венеціанська комісія, яка також брала участь у розробці документу. На думку експерта, на цьому етапі в законі слід чітко прописати, які питання можуть виноситися на референдум, а на які накладається жорстке табу і які можна буде розглядати пізніше. На його думку, неврегульованість цього аспекту в нинішніх складних політичних, геополітичних і воєнних умовах, може мати неоднозначний ефект для всієї держави.

Аналітик також розкритикував норму про впровадження електронного голосування на референдумах. Він переконаний, що тема електронного голосування – це продовження передвиборчої кампанії Володимира Зеленського, адже тема глобальної діджиталізації була однією з його головних обіцянок. Для цього навіть було створене профільне Міністерство цифрової трансформації.

«Команда Зеленського обіцяє, що крім референдумів, українці зможуть проголосувати в електронному вигляді на наступних президентських і парламентських виборах. Електронне голосування – це чудово, але для його правильної реалізації також мають бути передумови, адже і в цьому є чимало факторів безпеки, які слід враховувати. В умовах регулярних хакерських атак з боку РФ та впливу на українські інформаційні ресурси, слід прорахувати усі фактори безпеки, аби унеможливити фальсифікацію результатів голосування. Крім того, електронне голосування у глобальному вимірі, може відбуватися лише у високотехнологічно розвинених державах, де охоплення інтернету становить 80 і більше відсотків громадян. Україні до цього ще далеко – люди в провінції та по селах часто навіть не мають нормального телефонного зв’язку, не те, що інтернету, і не зможуть проголосувати в електронному вигляді»

Максим Джигун,

політичний експерт


Аби продемонструвати складність механізму електронного голосування, експерт навів приклад Норвегії, де уряд запустив цю технологію, але пізніше був змушений від неї відмовитися.

«10 років тому уряд Норвегії запровадив механізм електронного голосування на парламентських і місцевих виборах, але згодом відмовився від цієї ідеї. Норвезькі законодавці й політики зазначили, що голосування в електронному вигляді часто не є анонімним – люди, які голосують вдома на кількох різних комп’ютерах, можуть впливати на волевиявлення одне одного. Також уряд побоювався хакерських атак на державу і фальсифікації результатів. Тому ця заможна і високотехнологічна країна повністю відмовилася від цієї ідеї. Я також ставився б до неї обережно. Я розумію, що з точки зору політичного піару і політичної доцільності для президента та його оточення, це гарний механізм, який можна використати на свою користь. Водночас, слід передбачити і попередити усі ризики і переконатися, що безпека буде дотримана на всі 100%»

Максим Джигун,

політичний експерт


Нагадаємо, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проект Закону №3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум».

Документ передбачає чотири види референдуму. На волевиявлення громадян можуть виноситися наступні питання:

  • Затвердження законів про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України. Це розділи «Загальні положення», де зокрема гарантується територіальна цілісність України і статус української мови, «Вибори.Референдум», і «Про внесення змін до конституції України»;

  • Загальнодержавного значення;

  • Про зміну території України;

  • Про припинення дії закону України або окремих положень.


Ухвалене на референдумі рішення пропонується скасовувати лише за результатами референдуму і не раніше ніж за 3 роки.

Всеукраїнський референдум про зміни до Конституції призначається президентом України. Референдум за народною ініціативою проводиться на вимогу не менш ніж 3-х мільйонів громадян за умови, що голоси зібрані у 2/3 адміністративно-територіальних одиниць і в кожної дано не менш ніж 100 тисяч підписів. Він призначається також указом президента.

Водночас референдум зі зміни території України, призначається Верховною Радою. Це «форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України».

Міністерство цифрової трансформації України долучилося до розробки законопроекту в частині діджиталізації окремих елементів процесу референдуму. Відомство планує внести до закону можливість здійснювати волевиявлення на референдумі шляхом електронного голосування.

У травні робоча група з розробки законопроекту, направила документ на аналіз Європейської комісії за демократію.

Фракція «Слуга народу» планувала до кінця 2019 року підготувати законопроект про народовладдя, який передбачає, зокрема, і референдум. Питання референдуму хотіли розглядати спільно з проектом «Держава у смартфоні».

Команда Зеленського також працює над проектом The Vote. Через онлайн-платформу спочатку робитимуть опитування населення, а вже у 2024 році проведуть президентські вибори.