Законопроєкт про віртуальні активи в Україні хочуть підготувати до жовтня 2025 року

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року. Для цього НБУ залучить технічну допомогу міжнародних партнерів, адже закон базуватиметься на європейській директиві MiCA.

Наразі над доопрацюванням законопроєкту працюють в комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, зокрема і представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Нацбанку, Мінфіну, а також Мінцифри, розповів голова НКЦПФР Руслан Магомедов.

Є лише один базовий законопроєкт – №10225, який розробила команда НКЦПФР, зазначив він.

"Ще з кінця 2022 за ініціативи Комісії була створена Консультаційна рада з питань регулювання віртуальних активів. Ми зібрали громадськість, представників влади, народних депутатів, криптоспільноту і за результатами цих консультацій отримали основоположний текст. Наразі робоча група на базі комітету з питань фінансів, податкової та митної політики взяла його за основу і активно допрацьовує. Туди входять представники НКЦПФР, НБУ, податкового комітету, Мінфіну, а також Мінцифри та інші", - сказав Магомедов.

Він зазначає, що головна мета для НКЦПФР, щоб цей законопроєкт захищав не лише непрофесійних інвесторів від шахрайських дій і махінацій, але й "білий" бізнес.

"Бо ми чудово розуміємо, що шахрайські схеми в першу чергу будуть дискредитувати саме його ("білий" бізнес -ред.). Тому важливі єдині прозорі правила ведення "гри". Якщо говорити про наповнення законопроєкту, то ми запропонували регуляцію на базі MiCA (Регламент ЄС про ринки криптоактивів). Мова не йде про тотальний "копіпастинг". Ми запозичили лише бізнес-логіку та адаптували до українських реалій. Наприклад, нормативи ліквідності, резервування штрафів, вимоги про розкриття інформації тощо, які є в інших країнах, безумовно, не можуть бути ідентично застосовані у нас", - додаd Магомедов.

Голова НКЦПФР наголосив, що не може коментувати конкретну позицію Катерини Рожкової, адже "представники НБУ також працюють в межах робочої групи над єдиним законопроєктом №10225".

"Ніякої глобальної альтернативи від НБУ, окрім того, що вже запропонувала НКЦПФР, наразі немає. Однак не буду заперечувати, що колеги з НБУ надали певні пропозиції, наприклад, в контексті валютного нагляду", - додd Магомедов.

Він додав, що наразі чимало маніпуляцій й різних заяв, в тому числі від голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо того, хто має регулювати ринок віртуальних активів, а хто ні.

"Тут варто розділяти особисту думку від думки парламентаря, відповідального за фінансовий напрям. Бо підхід, що регуляція має відрізнятися залежно від особистих симпатій чи суб’єктивної оцінки роботи певного органу, навряд чи можна вважати виваженою позицією з погляду державного управління. Оскільки будь-який Регулятор - це глобальна інституція. У нашій роботі ми враховуємо міжнародний досвід регуляції, а не політичні інтереси. Крім того, в Меморандумі між Україною та МВФ вже чітко визначено, що відповідати за регуляцію ринку буде НКЦПФР спільно з НБУ. Тож, на порядку денному зараз має бути питання "як саме регулювати", а не "хто регулюватиме", - наголошує Магомедов.

НКЦПФР на виконання вимог Меморандуму між Україною та МВФ зробили презентацію розподілу обов’язків на основі досвіду ЄС за стандартами MiCA. Її продемонстрували місії МВФ, а також під час засідання Ради з фінансової стабільності.

"Також ми розробили матрицю, яка містить низку варіантів оподаткування віртуальних активів. Підкреслюю – варіантів, адже НКЦПФР не приймає рішення щодо оподаткування, це завдання профільного комітету ВРУ з Данилом Гетманцевим та Мінфіну, як органу, що відповідає за формування податкової політики. Однак зі свого боку, як майбутній регулятор ринку віртуальних активів, ми хочемо чітко показати відповідальним особам усі сценарії, щоб не зашкодити потенційним учасникам ринку. Адже, наприклад, базова ставка, яка застосовується до чистого доходу (доходи - витрати) від операції з продажу біткоїна, може в підсумку давати менший розмір податку, що треба сплатити, ніж , наприклад, ставка 5 %, але до доходу у вигляді виручки від цієї ж операції. Загалом очікуємо, що найближчим часом законопроєкт приймуть в першому читанні, а ось коли в другому - це вже питання", - розповів Магомедов.

Нагадаємо, у минулому році Національний банк подав до Верховної Ради пакет законопроєктів про зміну назви розмінної монети України.

Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович підтримує ініціативу Національного банку України (НБУ) змінити назву розмінної монети з «копійок» на «шаги».