Кава, хот дог, склоомивач і щось «від серця» – від січня 2026 року стандартний набір пропозицій на АЗС дещо зміниться. Кабінет міністрів 26 грудня дозволив продавати безрецептурні лікарські засоби прямо на автозаправних станціях – за умови отримання ліцензії. В Міністерстві охорони здоров’я пояснюють: це про доступність ліків у селах, прифронтових громадах і вночі, коли аптеки зачинені.
Також перераховуються умови (окрім ліцензії), за яких на АЗС може здійснюватися торгівля ліками:
- дотримання умов зберігання лікарських засобів, визначених виробником;
- забезпечення процесів отримання лікарських засобів і проведення вхідного контролю уповноваженою особою суб’єкта господарювання, яка має документ про вищу освіту не нижче початкового рівня (короткого циклу) за спеціальністю «Фармація, промислова фармація»;
- облаштування в приміщенні АЗС окремої зони для належного зберігання лікарських засобів відповідно до вимог виробника, окремо від інших товарів.
Відпускати ліки на АЗС можуть працівники станції. Також дозволяється торгівля через вендингові автомати – якщо АЗС дотримується всіх потрібних умов.
«Дозволили продаж безрецептурних препаратів на автозаправних станціях за умови отримання відповідної ліцензії. Це про ситуації, коли аптеки поруч немає: у селі, у прифронтових громадах або пізно вночі поза межами великих міст. Йдеться лише про безпечні безрецептурні ліки, які люди застосовують самостійно. В умовах війни це особливо важливо, адже мережі АЗС часто залишаються стабільно працюючими навіть під час перебоїв з електропостачанням. Прописані вимоги до торгівлі на АЗС дозволяють гарантувати якість і безпечність лікарських засобів. Це допоможе знизити ціни і зробити ліки доступнішими», – пояснив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
На папері все виглядає логічно: аптеки працюють нестабільно, АЗС – майже завжди відкриті, мають генератори й логістику. Продаватимуться лише безрецептурні препарати, за наявності ліцензії, з дотриманням умов зберігання та контролю якості. Держава, за словами МОЗ, «зберігає повний контроль». Але між документами та реальністю, як завжди, є дистанція.
Адже разом із хот догом, кавою та щось «для шлунка», Міністерство охорони здоров‘я фактично пропонує українцям ще й самолікування у місці, яке ніколи не було ані аптекою, ані медичним простором.
Хто насправді отримає доступ до ринку
Попри риторику про сільські громади й прифронтові регіони, першими скористатися новими правилами зможуть великі мережі АЗС – з юридичними відділами, ресурсами на ліцензування і домовленостями з дистриб’юторами.
У невеликому селі без аптеки часто немає і повноцінної заправки. Відомо також, що у прифронтових містечках АЗС «виходять», тоді як аптеки відновлюються після обстрілів і працюють далі. Крім того, для продажу ліків у приміщенні потрібні окремі зони зберігання ліків, здійснювати реалізацію можуть тільки уповноважені фармацевтичні фахівці і не обійдеться без системи вхідного контролю. То справді йдеться про доступність для вразливої верстви населення, чи радше про розширення каналів збуту для фармринку через великі комерційні мережі?
Працівники АЗС як «провізори»
Окреме занепокоєння викликає норма, яка дозволяє відпуск безрецептурних препаратів працівниками АЗС. Формально – під відповідальністю уповноваженої особи з фармацевтичною освітою «в межах однієї області».
Фактично ж це означає продаж ліків людьми без медичної чи фармацевтичної підготовки. Без консультації, без оцінки ризиків, без пояснення взаємодії препаратів. У кращому разі – це зведе відпуск ліків до формату «товар з полиці». У гіршому – підвищить ризик неправильного самолікування.
Вендинг із таблетками: зручно чи небезпечно
Ще один елемент нововведення – дозвіл продавати безрецептурні ліки через вендингові автомати. В умовах війни це подається як інновація та швидкий доступ.
Втім, автомат не здатен відрізнити біль в спині від болю в серці, ні попередить про протипоказання і не порадить звернутися до лікаря. У країні, де любов до самолікування й так надмірна, це рішення може мати довгострокові наслідки, які держава поки що не прорахувала.
Контроль на папері і в житті
МОЗ запевняє: Держлікслужба перевірятиме умови зберігання, наявність фахівців і відповідність вимогам. Проте навіть у традиційній аптечній мережі держава не завжди ефективно контролює ці стандарти.
Розширення ринку на сотні АЗС автоматично множить навантаження на систему контролю – без очевидного посилення її спроможностей.
Тож, поки МОЗ говорить про цивілізований ритейл, фахівці галузі, які знають внутрішню кухню фармації, готуються до гіршого. Про реальні ризики, підміну понять та маніпуляції з «європейським досвідом» журналісти UA.News поговорили з Юлією Клименюк, виконавчою директоркою аптек «9-1-1». Її бачення ситуації позбавляє ілюзій щодо «турботи про пацієнта».

Про нерівність ліцензійних умов
Аптеки працюють у жорстких регуляторних межах: певна площа торгового залу, наявність кімнат для персоналу, дотримання ДБН, інклюзивність (тактильна плитка, пандуси) та суворий температурний режим. Фармацевт не може прибирати віником – тільки вологою шваброю, не може класти різні типи препаратів на одну полицю. На АЗС нічого цього немає. Виникає питання: чому аптекам ці умови обов’язкові, а заправкам – ні? Це створення абсолютно нерівних умов для бізнесу.
Про «європейський досвід» та маніпуляції
Аргумент про те, що «в Європі так роблять», не зовсім коректний. У багатьох країнах (Чехія, Словенія, Угорщина) на АЗС ліки взагалі не продаються – там лише БАДи. У країнах, де продаж дозволено, перелік препаратів максимально обмежений. Це специфічні дозування (наприклад, парацетамол лише по 200 мг, а не по 500 мг), маленькі упаковки та обмеження «одна пачка в одні руки». В Україні ж намагаються дозволити набагато ширший перелік без належного контролю.
Про безпеку водіїв та ризик ДТП
Продаж певних категорій ліків на трасі – це небезпечно. Наприклад, судинозвужувальні краплі або певні протизастудні засоби можуть впливати на стан водія. Якщо людина в стресі чи втомі прийме препарат, який має побічні ефекти на концентрацію, це може спровокувати ДТП. В Європі такі ризики мінімізують саме за рахунок мікродозувань, чого в нашому проекті не прописано. Тобто водій накапає собі чогось помічного-лікувального і на швидкості вилетить на зустрічну смугу. Хто із заправщиків знає про побічні дії препаратів?
Про доступність у прифронтових зонах
Влада каже, що це підвищить доступність ліків на прифронтових територіях. Але я особисто об’їхала Куп’янськ, Вовчанськ, Херсон після звільнення – там немає заправок, вони не повернулися туди. Натомість повернулися аптеки повернулися! Ми відкривалися на 19–20 день після деокупації. Тобто теза про «порятунок прифронтових територій заправками» – це лише гарна обгортка для лобіювання чиїхось інтересів.
Про професійну етику та контроль якості
Фармацевти перетворилися на людей із згаслими очима. Вони вчилися по 7–8 років, вивчали вісім видів хімії та фармакологію для чого? Щоб зараз людина обтерла руки після шаурми чи заправного пістолета і пішла відпускати знеболювальне? В аптеці є «вхідний контроль», завідувачка перевіряє серії, стежить за температурним режимом та карантинними заходами. На заправці ніхто не буде вести журнали температур або відстежувати терміни придатності за всіма правилами фармконтролю. Це повна деградація галузі.
Про історичний контекст та маркетинг
Якщо ми вже йдемо шляхом розширення асортименту на АЗС, то давайте дозволимо аптекам повертатися до історичних традицій, коли в аптеках були винні погреби. Якщо серйозно, то як маркетолог я бачу абсурдність ситуації: як рекламувати акції на заправках? «Купи пляшку горілки – отримай сорбент у подарунок»? Це виглядає як повний хаос у регулюванні, де професійна медицина підміняється зручністю ритейлу.
Рішення уряду подається як турбота про людей у складних умовах війни. Але воно також відкриває новий, потенційно прибутковий ринок для великих гравців – фармдистриб’юторів і мереж АЗС.
Тож чи готова система охорони здоров’я взяти відповідальність за наслідки, якщо «зручність» виявиться важливішою за медичну доцільність? Ці, та ряд інших запитань видання UA.News виклало в офіційному запиті на адресу Міністерства охорони здоров’я. Тому, продовження буде. Не поспішайте з самолікуванням.