Факти найбільшої в історії України корупційної схеми, викриті під час спецоперації «Мідас» або «Міндічгейту», обговорювали на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. До парламенту запросили керівників міністерств, правоохоронних органів, СБУ, Фінмоніторингу, НБУ та державного банку «Сенс». Не прийшли на засідання: глава уряду Юлія Свириденко, яка на момент масштабування схеми Міндіча очолювала Міністерство економіки, а також відсторонені очільники Мінюсту та Міненерго Герман Галущенко і Світлана Гринчук.
Народні депутати намагалися з’ясувати, наскільки найвищі посадовці держави сприяли чи «закривали очі» на розкрадання в енергетиці, а потенційно — в оборонному секторі. Топчиновникам ставили конкретні та незручні запитання.
Чому Мінекономіки та Міненерго не помітили масштабних розкрадань на підконтрольному відомствам «Енергоатомі»? Чи розслідують ДБР, НАЗК та Офіс генпрокурора факти про «злив» внутрішньої інформації корупціонерам? Як Фінмоніторинг пояснює ситуацію, коли бек-офіс з відмивання коштів здійснював транзакції на мільйони доларів та був «непоміченим» у центрі Києва? І яка роль у цій схемі державного Сенс Банку?
Про ключові моменти епічного засідання, яке «підсвітило» масштаби корупційного «замкнутого кола» в країні, а також протидію розслідуванню НАБУ і САП — у репортажі UA.News.
Що стримує подальше розслідування
Директор НАБУ Семен Кривонос пояснив, що записи окремих епізодів «плівок Міндіча» демонстрували частинами, оскільки є великий масив задокументованого і триває встановлення обставин усіх злочинів цього угруповання, в тому числі, звідки і з яких галузей надходили кошти у цю «мийку».
«Ми бачимо, що кошти, які милися через даний офіс, перераховувалися у дуже багато закордонних юрисдикцій. За них купували цінне майно, активи. Кошти розмивалися на рахунках різноманітних банків. Все це необхідно встановити», — пояснив Кривонос.
За словами директора НАБУ, викриття схеми уповільнюється кількома факторами, зокрема і через недостатнє інформування з боку Державної служби фінмоніторингу.
«Їхня роль зараз має бути лідерською і визначальною. Щодо відповідей на наші запити. Ми вже бачимо певні проблеми з відстеженням коштів, пов'язаних якраз з оборонними закупівлями. Ці проблеми вже доволі тривалий час існують з лютого 2025 року.
Одразу, коли ми почали активно працювати саме в напрямку оборони, ми направляли один за одним кілька запитів до Служби фінансового моніторингу, щоб отримати відповідні дані щодо руху коштів і підозрілих транзакцій. Зараз ми будемо відправляти таких запитів набагато більше.
Вони будуть стосуватися окремих фігурантів, Карлсонів, Шугарів та інших учасників цієї злочинної організації. Поки що вони не всі ідентифіковані. Ми сподіваємося, що всіх ідентифікуємо. Наступним аспектом є направлення запитів щодо міжнародної правової допомоги. Для цього, в першу чергу, потрібно взаємодіяти зі Службою фінансового моніторингу», — констатував Кривонос.
Ще одним важливим аспектом він назвав тривалість економічних та кримінальних експертиз з боку Мінюсту, СБУ та інших установ. Очікують також сприяння НБУ щодо відстеження руху коштів у державних банках. При цьому глава НАБУ підтвердив, що тиск на детективів продовжується, за їхніми діями стежать та передають інформацію корупціонерам. У цьому підозрюють представників правоохоронних структур.
«Тиск, звісно, чиниться, ви ж все бачите. У мене слів немає, за системою «Безпечне місто» надавали рух працівників Національного антикорупційного бюро, які здійснювали певні заходи навколо цього офісу», — поскаржився Кривонос.
Розслідування також саботують, використовуючи інформацію з державних реєстрів, до яких мають вільний доступ правоохоронці. Відстежують рух судових справ та ухвал, упереджуючи наступні дії детективів НАБУ.
Урядовці не бачили корупції в Енергоатомі
Чому два роки затягували формування Наглядової Ради «Енергоатому», яка повинна була упередити корупцію, намагався відповісти міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв. Його промова звелася до формальної звітності про всі етапи відбору та контрактування членів Ради. Він також запевнив, що у відомстві не знали про масштабну корупційну схему відкатів, яка діяла у компанії. «Стосовно «Шлагбауму». Нам нічого не було відомо про «Шлагбаум», — коротко сказав Соболєв. Посадовець не відповів і на запитання про прямий вплив Германа Галущенка на формування нагляду.
Натомість, за оцінкою народної депутатки Ніни Южаніної, блокування ефективної Наглядової Ради «Енергоатому» стало відправною точкою для укорінення корупційної схеми.
«Абсолютно очевидно, що тут був прямий вплив інших людей. Але мене зараз турбує відповідальність пані Свириденко. Яка абсолютно точно відповідає за всю діяльність «Енергоатому» до сьогоднішнього дня. Чи розглядають взагалі наші правоохоронні органи цей початок і роль пані Свириденко у цьому всьому безладі?», — поставила риторичне запитання Южаніна.
Роль державного Сенс Банку
«Як була сформована Наглядова Рада Сенс Банку, і чому там присутні «смотрящі» від голови Офісу Президента, зокрема Василь Веселий?», — перейшов до конкретики голова ТСК народний депутат Ярослав Железняк, маючи на увазі, так званого радника, який «координує» роботу Наглядової Ради державного банку.
Як і більшість присутніх чиновників, представники НБУ і Сенс Банку виявилися «необізнаними» щодо присутності «смотрящих» від ОП та проявів корупції. Дмитро Олійник, заступник голови Нацбанку, обмежився офіційними даними і нагадав присутнім, як націоналізували фінустанову, а також запевнив, що у Сенс Банку з червня 2025 року вже відібрана незалежна Наглядова Рада, відповідно до встановленої процедури.
Народний депутат Железняк констатував, що ситуацію у держбанку контролювали сторонні особи, але в НБУ про це нічого не знали.
«Наскільки я зрозумів з вашої промови, було сформоване Мінфіном спочатку тимчасове правління, до якого ніяким чином Ростислав Шурма не мав жодного відношення?…Відповідно, через два чи три тижні після цього формування, голова правління, посилаючись на стан здоров'я, сказав, що покине свою посаду. А у ЗМІ просто «наговорюють», що від нього вимагали якоїсь не дуже порядної поведінки…
Далі у нас відбувається декілька подій одночасно. Подія перша: у бек-офісі Міндіча Олександр Мужель розподіляє посади. Подія друга: у тому ж самому бек-офісі вони спокійно розподіляють, як дати кредит від Сенс Банку на $20 млн Мужелю і Присяжнюку. Присяжнюк — це теж відома особистість по кейсу НАБУ. Подія третя: журналіст Михайло Ткач, а потім наша ТСК фіксують такого собі Василя Веселого, які наші джерела називають «смотрящим» за Сенс Банком. У нас точно все нормально з управлінням державними банками?», — перепитав Железняк.
Роль Веселого в управлінських процесах побіжно підтвердив голова Правління Сенс Банку Олексій Ступак.
«Василь Веселий був радником попередньої Наглядової Ради. Із складанням повноважень Наглядової Ради повноваження Василя Веселого втратили чинність», — визнав посадовець.
На запитання, що Василь Веселий зараз робить у банку, Ступак відповів, що поява цього фігуранта в офісі установи — «це якась особиста ініціатива».
Наступне запитання стосувалося інкасації у державному банку, а точніше — фірми«CIT Security», яка перевозить готівкові гроші.
Депутати поцікавилися, чи перевіряв банк походження цієї фірми і чи відомо Ступаку, що вона «дивним чином знаходиться на вул. Івана Дзюби, у тому ж будинку, де й завод «Ізумруд», який був оформлений на Тимура Міндіча».
«Для мене особисто є новиною ця адреса реєстрації. Ми не досліджували завод «Ізумруд» в контексті того, коли обирали «CIT Security», — відреагував Ступак.
Як завозили мільйони готівкових доларів
У продовження теми інкасації депутати намагалися публічно проговорити тему появи «мічених» американських доларів в Україні, чи причетний державний Сенс Банк до імпорту таких купюр. Голова Правління Олексій Ступак очікувано заперечив ці підозри: «Ми не вважаємо, що це наші гроші. Бо відповідно до того, що ми завозимо, ми завозимо тільки нову емісію — це так званий синій долар. Білого долару ми не завозимо».
У НАБУ зауважили, що Федеральна резервна служба в Сполучених Штатах Америки фіксує, кому продає кошти, але в Європі та Україні така процедура не діє. Проте за ініціативи регулюючих органів, шлях грошей можна відстежити. Цю тезу підтримали і народні депутати, наголосивши, що «було би бажання співпрацювати у Національного банку України з Національним антикорупційним бюро, щоб встановити принаймні коло банків, які могли в цей час отримати кошти від цієї партії, коли вони заходили в Україну через банківську кореспонденцію».
У свою чергу, голова ТСК Железняк припустив, що таку поставку міг зробити банк, пов’язаний з Тимуром Міндічем.
«На фото приблизно 4 млн запакованих доларів, привезені, як сказав пан детектив, з Федерального Резерву США. Під час війни, коли у нас літаки не літають, це міг зробити якимось чином хтось із банків. Банків у нас небагато. «Контрабасом» такі пачки доларів не завезеш…Є певне співпадіння. Інкасація, яка зареєстрована буквально за адресою пана Міндича, і працювала завжди з Міндичем… За даними джерел нашої ТСК, є певні припущення щодо цих зв'язків і наявності цих доларів. Я у жодному разі зараз не стверджую, що цей зв'язок є підтвердженим, щонайменше, я не можу його довести», — зазначив Железняк.
Нардеп також запитав у заступника голови НБУ, чи можна провести перевірку державних банків щодо цього питання. На що Дмитро Олійник зауважив, що «хотів би ствердно відповісти, що це можливо, але в Україну імпортуються мільярди доларів».
«Викроїти якийсь окремий мільйон без наявності системи реєстрації, мені здається, неможливо. Плюс імпорт відбувається не лише під час війни, він постійно відбувався. Вивозяться старі культури, завозяться нові. І достеменно неможливо дізнатися, де конкретно цей мільйон був: він був у банку, на сірому ринку, в інвестиційних компаній чи обмінок», — відповів посадовець НБУ.
І знову нардепу Железняку довелося інформувати присутніх про підозри щодо руху готівки за участю інкасаторських послуг державного банку.
«Я декілька разів перепитував джерела і, знову ж таки, ні в якому разі не стверджую. Але говорять, що ця інкасація, як-то кажуть, працює так, що ви обслуговуєте починаючи від нелегальних обмінних пунктів до різних інших сфер, наприклад, нелегальну «ігорку». Я ні в якому разі не стверджую це. Але така інформація існує. Тому за наявністю такої інформації, як народний депутат і голова ТСК, відповідно, прошу вас звернути на це увагу, перевірити», — звернувся Железняк до присутніх банкірів.
Фінмоніторинг не дає відповідей
До Державної служби фінансового моніторингу було два блоки питань. Окрім претензій щодо затягування співпраці з НАБУ, очевидним постало також питання бездіяльності щодо виявлення корупційних фінансових потоків. У відповідь голова Фінмоніторингу Філіп Пронін завив про надмірне завантаження: «За 10 місяців 25-го року Службою фінансового моніторингу передано матеріалів на загальну суму 230 млрд грн. Для порівняння це в чотири рази більше, ніж за минулий рік… Ми б'ємо всі рекорди».
Ярослав Железняк звернув увагу, що у корупційній схемі насправді було кілька бек-офісів, які прокручували готівку і здійснювали підозрілі транзакції, але Фінмоніторинг чомусь їх не помітив.
«Для серйозних «реформ» вони перекручували в крипту і виводили на закордон пролонгаційні рахунки. В тому числі купували 6 млн, пам'ятаєте, на записах, для сестри Міндіча? У неї, за моєю інформацією, є канадський паспорт. Якимось чином ця ж транзакція пройшла з України?» — запитав депутат.
У відповідь Пронін сказав: «Можу відповісти без прізвища. А в цілому у фігурантів справи, по фізичних особах немає жодної підозрілої операції».
Державна служба фінансового моніторингу могла відігравати ключову роль у приховуванні мільйонних транзакцій корупціонерів, дійшли висновку депутати.
«Хотілося би, щоб Служба безпеки України дала відповідь, як ця людина (глава Фінмоніторингу) може надалі очолювати фінансову розвідку України. Тому що будь-яке виведення коштів, тим паче передача в Російську Федерацію, це кошти, які не з повітря беруться. Це все наслідок фінансових операцій. І якщо у вас система не працює і не відслідковує такі операції…тоді вона у вас взагалі не вибудована», — обурилася народна депутатка Ніна Южаніна.
На засіданні неодноразово згадували російський бекграунд корупціонерів і те, що викриті злочини у стратегічних галузях варто оцінювати, як державну зраду, їх має взяти до уваги СБУ.
Ще один важливий момент — можливий саботаж розслідування з боку ДБР, НАЗК та Офісу генпрокурора. Саме у цих відомствах простежують витік інформації, але досі там не провели службові перевірки, не виявили підозрюваних і не усунули їх з посад. Можливо, зараз ці особи нищять докази, припустили народні депутати. Утім, факти саботажу будуть активно моніторити. На наступному засіданні парламенської ТСК планують детально розібрати причетність правоохоронних органів до викритого злочинного угруповання.
Читайте також:
Кого судитимуть за корупцію в «Енергоатомі»: ключові фігуранти плівок НАБУ
