Заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка: Україна не зможе збудувати економіку майбутнього і бути форпостом ЄС без пом’якшення міграційної політики та повернення своїх громадян

Тетяна Коротка — заступниця бізнес-омбудсмена з 2015 року, має понад 20 років досвіду в урядуванні та розвитку державного і приватного секторів. Під час великої війни у Раді бізнес-омбудсмена відповідає за роботу нового напряму з питань політики та відновлення.
 

Підрозділ зосереджений на юридичній, політичній та інженерній експертизах для вирішення проблем повоєнного відновлення України. Щоб краще зрозуміти ситуацію та потреби, а також сприяти доброчесності у сфері відновлення була проведена аналітична робота безпосередньо з представниками бізнесу та місцевою владою.

Що гальмує проєкти відновлення, які проблеми виникають у проєктах будівництва захисту в енергетиці, як репутаційні та юридичні помилки державних органів можуть створити величезні проблеми для повоєнної відбудови України — читайте у першій частині ексклюзивного інтерв’ю Тетяни Короткої для UA.News.

Ключові проблеми у зверненнях бізнесу
 

За статистикою в Раді бізнес-омбудсмена є топ-три теми: податкові питання, проблеми пов'язані з роботою правоохоронних органів і місцевих органів влади. Причому податкові, як правило, більш технічні питання, які хоч і вимагають кваліфікованого підходу і знань, але вони простіше (і частіше) вирішуються, бо все можна підтвердити фактами,  документами, цифрами.

Водночас нині з’являється новий тренд, пов’язаний з відновленням під час війни. Одразу зауважу, що проєкти з відновлення всі розуміють по-різному. Для одних компаній — це коли «шахед» знищив приміщення, як нещодавно трапилось у Львові з цілим логістичним комплексом, і треба відбудувати його таким самим як і до пошкодження. Для інших — це участь у відбудові критичної інфраструктури, систем водозабезпечення та іншого життєзабезпеччення у населених пунктах. А для когось замінити вікна — це теж відновлення. Отже, немає єдиного поняття — що вважати «відновленням». Разом із командою ми рухаємося у цій сфері, так би мовити, навпомацки.
 

Проблеми бізнесу у проєктах будівництва захисту в енергетиці
 

Ми вирішили, що є сенс системно працювати у цьому напрямку після того, як минулого року до нас звернулася компанія, що потрапила у складну ситуацію. Після одного з перших масованих ракетних обстрілів критичної інфраструктури, влітку 2022-го року, уряд з президентом та керівниками місцевих військово-цивільних адміністрацій звернулися до приватного сектору із закликом терміново ставити захисні споруди. Подекуди дуже швидко провели процедури закупівлі послуг. Не всі компанії могли  кваліфіковано брати у них участь, бо треба було мати досвід, техніку, ресурси. Уряд, у свою чергу, пообіцяв усе компенсувати.

Так от, наш заявник — компанія, що спеціалізується на будівництві промислових об'єктів і до війни була лідером ринку у своїй області. Місцева адміністрація звернулася до неї за допомогою. І так трапилося, що частина об'єктів енергетики, з якими працювала ця компанія, націоналізували доки тривала відбудова. Заявник опинився в ситуації, коли нові керівники націоналізованих компаній не підписали акти на всі виконані належним чином роботи. Як наслідок, для власників і керівників бізнесу великою проблемою стала правова ситуація через не прийняті належним чином роботи на 12 млн грн. (частково підписані документи), які надалі можуть стати додатковим тригером для правоохоронних органів. Наш заявник опинився в ситуації правового вакууму: ніхто зі стейхолдерів не бере на себе відповідальність остаточно підписати акти.

Це звернення стало для нас відправною точкою, щоб звернути увагу на такі питання. Тому що для пришвидшення процедур уряд на той час скасував проведення державної експертизи. Не було навіть необхідності збирати документи, бо це тягнуло час. Але у подальшому компанії опинилися в ситуації, де такі «гепи» створили ризики взаємодії з правоохоронними органами (не беремо випадків можливого зловживання — це не наші клієнти). Насамперед ми звертаємо увагу на масштабні, вартісні проєкти. Оскільки політична ситуація може змінитися, а у компаній залишиться проблема.

Проте згадана мною компанія-заявник не має якогось правового механізму захисту. Раніше ми подавали у Міненергетики пропозиції для вирішення цього кейсу у правовий спосіб, але безрезультатно. Можливо, нам допоможе Міністерство юстиції і ми створимо, наприклад, комісію, щоб колективно прийняти (або відхилити) виконані роботи з відновлення. Інакше наша компанія-заявник «зависає у повітрі» — і це не єдиний бізнес з такими проблемами. 
 

Правовий вакуум з правонаступництвом боргів
 

Виникають також інші питання. До нас звернулася іноземна компанія, яка за міжнародний кредит свого часу розробляла для Міністерства внутрішніх справ технічне завдання на закупівлю «Системи-112», як її потрібно розбудовувати. Іноземна консалтингова компанія виконала свою частину роботи, але відповідної оплати не отримала. Йдеться про надзвичайно велику суму на мільйони. Кошти не надійшли через те, що під час розробки «Систему-112» передали в інше відомство, а потім - ще, а інше відомство не стало правонаступником за боргами.

Знову виникла ситуація правового вакууму: відомство відповідає за «Систему», але не відповідає за борги. Звичайно, це створило напругу. Адже уряд країни-походження заявника, який надавав ці кредитні кошти, допомагає Україні. І роботу свою компанія виконала. Водночас ця компанія, можливо, теж не на 100% зібрала всі необхідні документи, але в частині української, а не західної бюрократії. Оскільки з погляду західної бюрократії, у них було все гаразд (ми проаналізували ці документи). І посол, який представляє державу-походження цього бізнесу, переадресував компанію до нашої Ради бізнес-омбудсмена.

Держава має готуватися до масштабної відбудови
 

Маємо ще декілька справ, які можна віднести до сфери відбудови під час війни в прямому або більш широкому сенсі. Заразі у нас в роботі 11 таких кейсів, всі вони доволі дорогі. Їхня загальна вартість понад 2 млрд грн. Для порівняння — за 10 років через Раду бізнес-омбудсмена пройшли понад 14 тис. кейсів вартістю 24 млрд грн. Порівнюючи масштабність, можна зрозуміти — чого нам очікувати далі.

Коли почнеться справді велика повоєнна відбудова, і країна потребуватиме допомоги не лише фінансової, але й інженерної, інноваційної, технологічної, то приватні компанії, маючи негативний досвід, будуть незацікавлені у таких проєктах.

Як можна вирішити проблемні кейси на державному рівні
 

Для компаній, які вже втрапили в халепу, потрібно знайти рішення. І це, скоріше за все, вимагатиме якогось нестандартного політичного підходу. Можливо, це буде рішення Ради національної безпеки і оборони, на основі якого діятимуть стосовно конкретних кейсів і компаній.

Щодо системності вирішення. Якраз у нашому звіті ми робимо пропозиції щодо напрямків вирішення проблем з відновленням під час війни. Ми не пишемо конкретних законів або пунктів, які треба ввести. Наше завдання — показати шлях і проконтролювати, щоб його дотримувалися. Загалом є різні напрямки: десь — закони, а десь — нормативні акті.

Наприклад, стосовно корпоративного управління. Планується, що організація буде відповідати стандартам корпоративного управління ОЕСР, але керівник вже призначений. Зрозуміло, що вони поспішають і лише пілотують цей проєкт. Але на майбутнє — для того, щоб не зачіпати підвали недовіри, було б добре зробити все одразу правильно.

Або підготовка складних кейсів. Наприклад, ми підготували політичний документ «Policy Paper» — аналітичну записку з головними стрімлайнами цього напрямку. Цей документ ми обговорюємо і плануємо презентувати в листопаді. Поки що наша команда намагається зрозуміти, чи є зауваження від ринку. Бо саме ринок буде користуватися цим документом. Адже ми не беремо участі у закупівлях, а лише згори спостерігаємо за процесами. Натомість компанії, які вже подавалися або цікавилися закупівлями, знають на які нюанси треба звернути увагу. Ми їх всі обговоримо і лише після цього презентуємо «Policy Paper», щоб заздалегідь не ставити під сумнів саму ідею.

Варто наголосити, що Агентство відновлення — відкрите для співпраці і дослухається до нашого досвіду. Навіть, якщо ми побачимо якісь недоліки в системі та вкажемо на них, то я впевнена, що Агентство буде над цим працювати. Це дуже важливо, бо не всі органи однаково реагують на рекомендації. Агентство відновлення демонструє відкритість і зацікавленість в тому, щоб все йшло як слід. Вони розуміють: якщо хоча б один кейс матиме публічний скандальний характер — це підірве довіру до всіх наступних процесів.
 

Що гальмує проєкти відновлення
 

Одна з причин, чому компанії не хочуть брати участі в державних публічних проєктах, пов’язана з певною невідповідністю. На українському ринку існує державна методика встановлення заробітної плати на будівництві, яка є основою для кошторисів, що подаються на публічні тендери. Вона хоч і була прийнята не так давно до війни, але не відповідає сьогоденню. Згідно з цією методикою, вираховується низовий рівень зарплати робочого певної категорії на будівельному майданчику. Причому у різних регіонах цей рівень базової зарплати відрізняється. І від цього показника відштовхується розрахунок кошторисної оплати праці інших співробітників.

Проте за гроші, які обраховуються за формулою, зараз неможливо знайти працівників. Іншими словами - нормативний ріень заплат не відповідає ринковій ситуації.  До того ж, у різних регіонах — різні ризики, не можна їх врахувати однаково (будівництво у Харьківській області та у Чернівецькій мє різний рівень ризиків). Тому компанії, які наважились взяти участь у таких тендерах, вимушені, вказуючи у кошторисних документах, знаходити способи через збільшення вартості матеріалів або послуг, платити належну заробітну плату. Але це відбувається не прозоро і має відповідні правові наслідки для цього бізнесу.

Звичайно, це відомо і правоохоронцям, які працюють з бізнесом цієї галузі. Тому будь-яка компанія може стати центром їхнього розслідування. З іншого боку, якщо мати легальну, нормальну заробітну плату, яка доволі висока на будівництві (і часом співставна з європейським рівнем), то це може стати стимулом для повернення людей з-за кордону. 

Це «вузьке місце» у залученні доброчесних компаній до реалізації проєктів відновлення, і цю проблему треба вирішити. Бо все відновлення, як би ми його не розуміли, пов'язане з будівництвом.

У нас є конкретні кейси, які ми використовували у нашій аргументації. Наведу один з них. Здається, в КМДА була певна закупівля, і компанії надіслали письмове звернення, щоб поставили нормальні заробітні плати, інакше вони не будуть брати участі у конкурсі. Це вже факт — сам бізнес зацікавлений у змінах.

Ми співпрацюємо з Конфедерацією будівельників України (КБУ). Вони проводили анонімне опитування компаній, в якому їхні респонденти підтвердили, що прозора оплата праці — це проблема. І ми не можемо від неї відмахуватися. Бо це bottleneck для подальшої масштабної відбудови.

Нагадаю про наступний Ukraine Recovery Conference, який планується у Польщі. Наскільки я розумію, уряд вже активно напрацьовує проєкти та документацію, яку вони хочуть презентувати на цьому високого рівня міжнародному майданчику для залучення зацікавлених компаній, державних інститутів підтримки, експортних, кредитних агентств.

А з чим же ці іноземні компанії зіткнуться, коли почнуть реалізовувати ці проєкти тут? Так, вони привезуть ключовий персонал, але працювати на будівельному майданчику або класти труби будуть наші люди: українці або, можливо, мігранти.

Це також питання. Країні потрібно думати про пом'якшення міграційної політики, готувати суспільство до того, що в Україну прибуватимуть люди з-за кордону. Адже у нас буде приваблива для життя і розвитку країна. І я вірю, що ми будемо в складі і в кордонах Європейського Союзу.

Читайте також:
Як цифрові сервіси оновлюють український спорт: пояснює заступник міністра молоді та спорту Віталій Лавров