Журналісти закликали депутатів не підтримувати атаку на мовний закон
Представники телеіндустрії, ЗМІ та медіаспільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроекти, які передбачають відтермінування початку дії норми про українську мову в теле- та кіновиробництві.
«З 16 липня набирають чинності норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якими передбачено, що демонстрування та поширення фільмів, а також проведення концертів та розважальних шоу, зокрема і на телебаченні, має відбуватися державною мовою», - нагадали автори і застерегли депутатів від підтримки законопроектів про відтермінування зазначених норм або непоширення їх на сферу телебачення, передає «Укрінформ».
«Подолання негативних наслідків тривалого зросійщення українського гуманітарного простору, який сьогодні значною мірою формується аудіовізуальними медіа, є актуальним і вкрай необхідним завданням. Українське суспільство і бізнес позитивно відреагували як на запровадження мовних квот, так і на поетапне запровадження норм закону про державну мову в різних сферах публічного життя. Відповідно, якщо раніше спротив українізації інформаційного простору з боку окремих медіахолдингів можна було пояснювати інерцією мислення та пересторогами щодо прибутковості бізнесу, то сьогодні такі дії сприймаються не інакше як відверте підігравання спробам російського реваншу», - зазначається в заяві.
Її автори вважають, що намагання виправдати коронавірусом відтермінування демонстрування фільмів українською мовою на телебаченні не витримує жодної критики, оскільки для виконання закону достатньо просто продублювати чи озвучити українською мовою наявний російськомовний контент.
Нагадаємо, з 16 січня набула чинності норма мовного закону, згідно якої обслуговування українською мовою стає обов’язковим для всіх закладів сфери послуг. Спілкування персоналу з відвідувачами повинно відбуватися державною мовою, винятком є лише особисте прохання клієнта.
Державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування: підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини). Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.
Омбудсмен Тарас Кремінь нагадав місцевій владі, що вона теж повинна дотримуватися мовного законодавства.
Штрафи у розмірі від 5,1 до 6,8 тисяч гривень за відсутність обслуговування українською мовою почнуть виписувати з 16 липня 2022 року. Однак група народних депутатів пропонує скасувати штрафи для суб’єктів господарювання за порушення закону про застосування державної мови в сфері обслуговування.
За тиждень дії норми закону про мову обслуговування до омбудсмена надійшло близько 200 звернень про порушення. Найбільше таких заявок з Києва та області.
Майже половина звернень до уповноваженого із захисту державної мови стосуються відсутності української мови на інтернет-сайтах.