Україна уникла глибокої економічної кризи: чи виправданий оптимізм уряду
Україна уникла глибокої економічної кризи, а в економіці країни відчутні перші сигнали стабілізації, зазначив прем’єр-міністр України Дмитро Шмигаль в інтерв’ю виданню Укрінформ.
Попри кризу в економіці та значну невизначеність відновлення, Дмитро Шмигаль випромінює неабиякий оптимізм щодо майбутнього економічного зростання. Його навіть не затьмарює рекордна сума бюджетного дефіциту – «ніякої «діри» в бюджеті немає», проте дефіцит буде найбільшим в історії України, а джерела його фінансування – нарощування нових боргів, які ляжуть на плечі українців.
Бюджетний дефіцит
На питання щодо фінансового стану держави на початку третього кварталу з огляду на «діру», яка наближається до 300 млрд грн, прем'єр-міністр визнав складність ситуації, яка пов’язана з коронавірусом та економічною кризою, проте поспішив завірити що «ніякої «діри» в бюджеті немає», а є плановий дефіцит у бюджеті в розмірі 7,5% ВВП.
Та варто нагадати, що проблема виконання розпису бюджету позбавила прем’єрського крісла його попередника, тому порівнювати Україну з європейськими країнами, в яких є бюджетний дефіцит не зовсім коректно, адже якщо звернути увагу на важливі цифри виконання Бюджету-2019, то слід наголосить, що дефіцит став найбільшим за останні п’ять років, а невиконання доходів невиконання доходів становило 38 млрд, що також було рекордним з 2015 року. В новому Бюджеті 2020 року, ситуація лише погіршувалася. Згідно з даними Міністерства фінансів, за січень-липень держбюджет було виконано із дефіцитом у розмірі 47,4 млрд грн, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 54,8 млрд грн, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 100,8 млрд гривень. Згідно з прогнозами Нацбанку дефіцит бюджету 2020 року стане найбільшим в історії України.
На покриття бюджетного дефіциту уряд планує спрямовувати кошти з джерел податкових надходжень, дивіденди державних підприємств, та позички на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках. «У нас немає сьогодні боргових загроз та протермінувань», - зазначає прем'єр-міністр.
Та попри м’які фінансові умови доступ України до міжнародних ринків капіталу визначатиметься спроможністю проводити структурні реформи та здійснювати виважену макроекономічну політику. Подальша співпраця з міжнародними партнерами не лише забезпечить надходження необхідних фінансових ресурсів у цей період, а й полегшить доступ до міжнародних ринків капіталу.
Наразі вартість обслуговування боргів лише зростає. Якщо порівняти показники держборгу з 2018 роком, то видатки на обслуговування державного боргу у 2019 році зросли на 3,8 млрд грн, або 3,3%. У другому півріччі 2020 року держава має сплатити за зовнішніми зобов’язаннями близько 3 млрд дол., а у 2021 році – ще 5 млрд дол. Разом із виплатами за зобов’язаннями перед МВФ загальний обсяг виплат перевищує 10 млрд дол.
Державний та гарантований державою борг зростатиме й надалі. Ключовими факторами буде істотне нарощування бюджетного дефіциту, та падіння номінального ВВП. Такий стан в економіці призведе до падіння обсягів платежів до бюджету: доходи скоротяться орієнтовно на 10% джерела як податкових, так і неподаткових надходжень.
Рисунок 1 - Зведений бюджет та прогноз, % ВВП
Джерело: НБУ.
Після відновлення сталого зростання економіки потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави зменшуватиметься, тому дефіцит бюджету поступово скорочуватиметься: до 4% ВВП – у 2021 та до 3.0% ВВП – у 2022 роках, прогнозують в НБУ.
На тлі консервативних очікувань варто також зазначити, що ключовим припущенням макроекономічного прогнозу є продовження співпраці з МВФ, а основним ризиком для реалізації прогнозу є триваліший строк пандемії коронавірусу та збереження обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на більш тривалий період. Від цього безпосередньо залежатиме час відновлення як глобальної, так і української економіки.
Зростання мінімальної зарплати
На питання ставлення прем’єр-міністра щодо підвищення мінімальної зарплати до 5 тис. грн та анонсоване зростання до 6-6,5 тисяч з огляду на ризиковість таких кроків, які надалі можуть викликати «тінізацію» економіки, Дмитро Шмигаль зазначив, що ретельно разом з експертами аналізували наслідки та переваги поступового збільшення рівня «мінімалки».
«Порахували, що цьогорічне підняття з 4723 грн до 5000 грн буде майже непомітним як для людей, так і для економіки. Але треба розуміти, для чого це робиться. В Україні низька інфляція, сповільнюється споживчий попит та «охолоджується» економіка. Це передвісники економічної кризи», - наголосив він.
Проте існує елемент невизначності, адже з одного боку, зростання соціальних стандартів може мати стимулюючий вплив на економічне зростання, як зазначив Дмитро Шмигаль, а також на зростання дефіциту бюджету та інфляції. З іншого боку, таке підвищення відбуватиметься в умовах все ще слабкого сукупного попиту на етапі післякризового відновлення економіки. Саме тому експерти, а також представники бізнесу, ініціативу Зеленського не підтримують.
Розганяючи інфляцію підвищенням мінімальної зарплати темпами, значно вищими за очікуване зростання продуктивності праці, Уряду не може очікувати від незалежного регулятора послаблення монетарної політики та, відповідно, швидкого здешевлення кредитів з боку фінсектору, зазначає Сергій Ніколайчук, керівник департаменту макроекономічних досліджень в ICU. Адже лише завдяки створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання в Україні буде можливим як реальне зростання доходів населення, так і істотне зниження вартості кредитних ресурсів, що є також вагомими факторами посткризового відновлення економіки.
Підвищення мінімальної зарплати позначиться на інфляції, зазначають експерти. Навряд чи хтось з аналітиків (які продовжують прогнозувати інфляцію на наступний рік близько 5%) закладав базове припущення щодо підвищення мінімальної зарплати, анонсованого урядом. Наразі прогноз уряду щодо інфляції перевищує значно ринковий прогноз – 7.3% (і 8.7% у середньому, що передбачає річну інфляцію біля 9-10% всередині року).
Облікова ставка НБУ може корегуватися за умов появи більшої визначеності щодо масштабів та строків перегляду соціальних стандартів й оцінки їх впливу на економіку. Й не виключено, що ставка може й зрости. Експерт з ICU зазначає, збереження ставки на рівні 6% стало неочікуваним для багатьох. Навіть більше, в оновленій прогнозній траєкторії ставки регулятор не закладає подальше її зниження. Навпаки — через рік НБУ планує її підняти до 6.5%.Чіткою передумовою для цього слугує стрімке підвищення мінімальної зарплати у 2021 році, разом із відповідними проінфляційними ефектами та уже очевидною паузою в отриманні траншів від МВФ, — йдеться на шпальтах видання ЛІГА.net.
Водночас консенсусні прогнози навіть після липневого рішення майже не змінились — ринок, як і раніше, очікує ставку на рівні 5.7% на кінець цього року і її утримання на цьому ж рівні впродовж 2021 року.
З боку зовнішнього середовища тривалість пандемії коронавірусу та обмежувальних заходів також є основним джерелом ризику. У разі повільнішого відновлення економік країн – основних торгівельних партнерів очікується негативний вплив на українську економіку через низький світовий попит на товари українського експорту, а також продовження відпливу капіталу з країн з ринком, що формується. За такого сценарію монетарна політика НБУ відображатиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску через послаблення обмінного курсу гривні та підтримкою економіки.