Українську ІТ-галузь очікує масштабна реформа: в уряді розповіли про проект Дія.City

Українську ІТ-галузь очікує масштабна реформа: в уряді розповіли про проект Дія.City

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков розповів про проект Дія. City та його плюси для української ІТ-індустрії. Дія.сіті покликана реформувати вітчизняну ІТ-галузь та передбачає м’яку альтернативу моделі ІТ-ФОП.

Керівник проекту в інтерв’ю НВ стверджує, силоміць забороняти ФОПів у ІТ ніхто не буде, вступ до Дія.City – добровільний. ІТ-компанії захочуть стати резидентами Дія.Сіті навіть попри збільшення податкового навантаження, упевнений чиновник, адже хаб дасть бізнесу велику кількість переваг та можливостей. Усе інтерв’ю за хвилину.

Дія City –  «особливий правовий режим, який надає податкові пільги, спеціальний статус у  відносинах між роботодавцем і працівником», та ускладнює отримання дозволу на обшук силовиків.  Мета простору – врегулювати співпрацю ІТ-компаній з ФОП та стимулювати перехід на іншу модель. Цільова аудиторія Дія City- вітчизняна сервісна ІТ-індустряія (аутсорсінг отримає легальні умови для інкорпорації компаній), стартапи (швидкий розвиток проектів) і венчурні фонди.

ФОП-модель «створює незручності для іноземних інвесторів». Наприклад неможливо провести аудит активу при купівлі компаній чи відкритті офісу в Україні. Також Дія.сіті допоможе розвивати стартапи саме в Україні. Адже інвестори побоюються вкладатись у компанію, яка є лиш групою ФОПів. Окрім того, проект дозволить привернути в Україну венчурний капітал, бо зараз через негнучке законодавство у нас складно створити фонд.

Резидентів Дія. City не переводитимуть силоміць із ФОП-моделі, адже багато послуг в Україні надають ФОПи (охорона, дистанційне навчання, харчування, юридичні послуги). «Ми нічого руйнувати не будемо, не будемо забороняти компаніям працювати з фізособами-підприємцями». Якщо ІТ-компанія-резидент прагне працювати лише з ФОПами, їй збільшать податки. Уряд дозволить не оподатковувати 10-20% послуг від ФОПів. У майбутньому Мінцифри може ввести квоту на кількість ФОП для резидентів Дія. City, але це рішення буде прийматись спільно з галуззю. «Компанія може прийти в Дія City і працювати як раніше, з ФОП. Через певний час ми запропонуємо перевести частину працівників на контрактні трудові відносини, бо їх буде простіше адмініструвати».

Заборона ІТ-компаніям працювати з ФОПами спричинить бунт, тому переводити на іншу модель слід поступово.

Законодавча база для запуску  Дія. City: програма економічного зростання уряду, указ Зеленського Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні, законопроект про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні № 3979 (профільний), закони 3933 і 3933−1 щодо податкових змін.

 З юридичної точки зору Дія City – це реєстр, «законодавчі умови, котрі накладаються на стандартну систему створення підприємства». Якщо компанія відповідає критеріям, вона потрапляє до списку і отримує переваги . «З цього моменту держава до тебе ставиться як до іншої інстанції».

Вступ до  Дія City: компанія звертається до саморегульованої організації (рада з мінімумом держчиновників), де представники зони схвалюють вступ. Вимоги: надати довідку про середню зарплату, бізнес-план, аудиторський звіт. Потім саморегульована організація іде до Мінцифри, яка включає компанію до реєстру. «Реєстр буде утримуватися ДП «Дія», владні повноваження матиме Мінцифри, але самі ІТ-компанії-резиденти будуть надавати пропозиції щодо роботи зони».

ІТ-компанії вступатимуть у Дія. City попри збільшення податкового навантаження, вважає заступник Мінцифри. Представники ІТ-бізнесу не проти давати більше державі, якщо взамін отримають більше комфорту. «Ми  надаємо спеціальний правовий режим і якщо ІТ-компаніям все подобається, за 2−3 роки обговорюємо підвищення на 1-2%». Податковий режим у Дія. City найближчі 2-3 року буде збережений, потім податки підвищать, але це не точно. Якщо буде великий приплив резидентів, то підвищення можна уникнути.

Дія City  не передбачає таких довгих податкових канікул для ІТ-шників, як білоруський  Парк високих технологій (де ця цифра 49 років). «Не знаю, як в Україні планувати на  50 років». Головна відмінність вітчизняного варіанту – нижчі податки. Якщо у Білорусі це корпоративний податок, податок на працю, податок на дохід фізосіб у 9% та аналог ЄСВ – 33% від середньої зарплати по країні (140−150 доларів). То в Україні податок на дохід фізосіб 5% для резидентів Дія.Сіті, а ЄСВ –   22% від мінімалки (50−60 доларів).

Уряд розраховує, що  Дія City запрацює у першому кварталі 2021 року, а повноцінно – через півроку після набуття чинності профільного закону. У 2025 Мінцифри може перезапустити Дія City у версії 2.0. «Ми хочемо додати певні речі, коли побачимо, що Дія City працює». Наприклад дозіл компаніям працювати за нормами англійського права, запуск  освітнього ІТ-університету, який фінансуватимуть за рахунок резидентів Дія City. «Якщо через 15 років проект не буде успішним, почнуться якісь некеровані, погані процеси, їх можна буде зупинити законним чином».

Автор: UA.NEWS
загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!