Вразливість зовнішньоекономічної позиції: поточна оцінка та прогноз для України

Вразливість зовнішньоекономічної позиції: поточна оцінка та прогноз для України

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Значний дефіцит поточного рахунку або його стрімке розширення є одними з найпоширеніших сигналів щодо вразливості зовнішньоекономічної позиції країни та високої ймовірності валютної кризи.

У прикладному аналізі, який було проведено фахівцями Нацбанку, було проведено оцінювання такої вірогідності на основі використання індикаторів рівноважного сальдо поточного рахунку. Такі оцінки для України свідчать, що останніми роками цей дефіцит становить 3 – 4% ВВП.

Ми вирішили висвітлити фактори, які обумовлюють наявний стан зовнішньоекономічної позиції України, з огляду на довгострокові тенденції у структурі зовнішньої торгівлі, демографії, фіскальної політики та темпів зростання економіки.

Рівноважне значення поточного рахунку (СА norm)

Рівноважне значення поточного рахунку, або як його називають в іноземній літературі «current account norm», є індикатором зовнішньої стійкості економіки. Воно вказує на гранично допустимий розмір дефіциту, який є безпечним для зовнішньої позиції держави, та не потребує коригування обмінного курсу.

Суттєві за розміром та тривалі в часі перевищення фактичного дефіциту поточного рахунку свого рівноважного рівня є ознакою формування надмірного боргового навантаження на економіку та потенційних проблем з його фінансуванням у майбутньому. Тому відсутність значних дисбалансів є важливим фактором забезпечення макрофінансової стабільності. Також показник current account norm (СА norm) застосовується для аналізу економічної політики, наприклад для визначення розміру відхилення реального обмінного курсу від рівноваги. Більший за рівноважний дефіцит поточного рахунку свідчить про те, що реальний валютний курс є переоціненим, що має низку негативних наслідків для економіки.

Для української економіки це було наслідком накопичення економічних дисбалансів, які підсилили негативний вплив криз 2008 – 2009 та 2014 – 2015 років на економіку та призвели до втрати міжнародних резервів.

Фактори рівноважного значення поточного рахунку

Одним з підходів до оцінки СА norm є побудова залежностей поточного рахунку від фундаментальних чинників, які визначають його у середньо- та довгостроковій перспективі. Такі залежності оцінюються за допомогою панельних регресій, що включають дані окремих груп країн, об’єднаних за належністю до економічних союзів, за ступенем економічного розвитку тощо (Lee et al, 2008; Medina et al, 2010; Mano et al, 2019).

Для оцінки рівноважного сальдо поточного рахунку України використано результати панельної регресії з Communale (2015), побудованої на даних економік країн центральної та східної Європи. Специфікація регресії відповідає тій, що запропонована в Medina et al, 2010. Змінні та коефіцієнти, використані аналітиками Нацбанку для оцінки рівноважного поточного рахунку для України, наведено в таблиці (табл. 1).

Таблиця 1 – Фундаментальні чинники формування балансу поточного рахунку та оцінені коефіцієнти

 

Джерело: НБУ.

Для оцінки СА norm змінні, що визначають його стан, також мають перебувати на своїх рівноважних значеннях. Зазвичай для цього використовуються 5 або 7-річні прогнози, що робилися щороку в режимі реального часу.

Оскільки для України на такі горизонти прогнози немає, для більшості років наявної вибірки даних було використано 7-річні ковзні середні обраних чинників.

Рисунок 1 – Оцінка рівноважного поточного рахунку України та внески чинників, % ВВП

Джерело: НБУ.

На поточному етапі розвитку української економіки рівноважний дефіцит поточного рахунку оцінено в 3 – 4% ВВП. Цей показник є доволі стабільним в останні роки та суттєво скоротився у порівнянні з оцінкою для середини 2000-х років, зазначають в Нацбанку. Схожі тенденції спостерігалися і в окремих країнах Балтії, зокрема Литви та Латвії, після набуття членства в Європейському Союзі.

Чинники зниження рівноважного дефіциту поточного рахунку

Зниження рівноважного дефіциту поточного рахунку передусім зумовлене кількома чинниками. Перший – зміна вікової структури населення відносно торговельних партнерів. На початку періоду дослідження населення України було старшим відносно населення країн основних торговельних партнерів (розраховано як кількість людей похилого віку до працездатного населення), однак поступово цей показник вирівнявся. Це може частково пояснюватися поступовим зміщенням спрямованості зовнішньої торгівлі в бік країн ЄС починаючи з 2015 року.

Варто зазначити, вища частка осіб старшого віку в країнах Євросоюзу призводить до зниження норми заощаджень. Тому для забезпечення потреб у споживанні обумовлює збільшення дефіциту поточного рахунку, а у торговельних партнерів, до яких належить й Україна, — зменшується. Відтак «омолодження» структури населення у порівнянні з країнами основних торговельних партнерів України призводить до зниження рівноважного дефіциту поточного рахунку.

Другим чинником був перехід до режиму більш стійкої фіскальної політики після кризи 2014 – 2015 років. Було ліквідовано значний квазіфіскальний дефіцит, а система публічних фінансів набула більш виваженого характеру. Консервативніша фіскальна політика зумовила зростання норми заощаджень, і таким чином зменшила рівноважний дефіцит поточного рахунку.

Зниження надходжень ПІІ у 2012 – 2018 роках підтримало тренд скорочення рівноважного дефіциту поточного рахунку. У 2019 – 2020 роках приплив ПІІ зріс, що обумовило змогу фінансувати більший дефіцит поточного рахунку.

Рівень народжуваності в Україні є нижчим, ніж у торговельних партнерів, унаслідок чого фактор зростання кількості населення дозволяє підтримувати менший дефіцит поточного рахунку. Оскільки особи у віці до 15 років не заощаджують, збільшення їх частки в структурі населення означає зниження національних заощаджень, а відтак – розширення дефіциту поточного рахунку в перспективі.

Найваріативнішим показником виявився відносний приріст ВВП на одну особу. У 2004 – 2009 та 2016 –2020 роках цей показник в Україні мав вищі показники, ніж у торговельних партнерів, тому знижувався рівноважний поточний рахунок. Така конвергенція економіки до країн основних торговельних партнерів потребувала припливу інвестицій та розширення як інвестиційного, так і споживчого імпорту. Однак, економічні кризи 2008 – 2009 та 2014 – 2015 років пригальмували цей процес. У 2010 – 2015 зростання ВВП у розрахунку на одну особу різко скоротилося, підвищуючи значення рівноважного поточного рахунку.

В  підсумку варто зазначити, у 2016 – 2019 роках фактичні значення дефіциту поточного рахунку перебували в діапазоні 2 – 5% ВВП, що відповідає оцінці рівноважного рівня для України, і, відповідно, сигналізує про відсутність істотних дисбалансів у зовнішньоекономічній позиції. Це, зокрема, є свідченням дієвості режиму плаваючого валютного курсу в забезпеченні більш збалансованого зростання економіки України, зазначають в Нацбанку.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!