В Офісі Президента пообіцяли дешеве кредитування: популізм чи реальність

В Офісі Президента пообіцяли дешеве кредитування: популізм чи реальність

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Під час ділового сніданку з керівниками іноземних банків в Україні, організованого Форумом міжнародних провідних фінансових установ (FLIFI), заступник керівника Офісу Президента Олексій Гончарук заявив, що Україна може мати дешеве кредитування під 12-13% у гривні вже наступного року, повідомляє прес-служба глави держави.

«Чому нам так важливо мати дешеве кредитування вже наступного року? Бо так фермер зможе просто піти в банк і отримати там кредит у гривні під 12-13%, йому буде значно легше працювати, розвиватися та бути конкурентоспроможним», – зазначив Гончарук і додав, що впроваджувати це можна за допомогою інструментів обмеження або стимулювання.

Окрім дешевого кредитування аграріїв, Олексій Гончарук заявив, що вже в 2020 році ставки по іпотечних кредитах знизяться до 12-13% річних.

За його словами, це оптимістична оцінка, але реальна. Він також зауважив, що в планах – створення в українській банківській системі інструменту, який захищатиме інтереси кредиторів.

Отже, питання залишається відкритим щодо його реальності в перспективі 2020 року. Відповідь на це питання обґрунтуємо в контексті наявної практики кредитування, монетарних умов та поточних очікувань вітчизняного банківського бізнесу.

Практика кредитування агробізнесу в Україні

Протягом 2017-18 років темпи приросту кредитного портфеля для агросектору перевищували 20%, що є свідченням привабливості для кредитування сегменту та прагнення банків збільшувати там свою присутність. Статистика свідчить, що сегмент кредитування агробізнесу складає непропорційно велику частку в загальному кредитному портфелі банківського сектору – 14%, попри те, що частка агросектору у ВВП значно менша. Переважно це невеликі кредити від 2-х до 10-ти млн грн.

В Нацбанку також указують на особливості агровиробництва, обумовлених сезонністю та іншими ризиками кредитування аграріїв, а відтак і на особливості кредитування агросектору.

Механізм забезпечення низьких процентних ставок для фермерів

Ризики для банку генерує невизначеність, оскільки установам проблематично достеменно оцінити фінансовий стан фермерського господарства та його кредитоспроможність через відсутність якісної звітності. Господарства воліють отримувати максимальне фінансування при сезонних польових роботах і у повному обсязі. Але варто розуміти специфіку банків, які перед наданням фінансування мають переконатися у надійності позичальника.

Щоб впевнитись у надійності позичальника банк повинен прорахувати перспективу повернення кредиту, або опиратися на кредитну історію  взаємовідносин з позичальником. І для фермерського господарства, формування стосунків з банком є  найбільш раціональним підходом.

Враховуючи особливості облікових процедур та звітності фермерських підприємств, НБУ регулятивними актами передбачив спрощену схему можливість оцінки банками невеликих кредитів малому бізнесу. Регулятор дозволяє оцінювати кредити до 5 млн грн на портфельній основі. Це означає, що банк визначає такі кредити високоякісними допоки за цими кредитами немає прострочених за терміном платежів.

Для таких кредитів питання забезпечення заставою не є принциповим.

Якщо йдеться про позики понад 5 млн грн, то банки повинні перш за все детально оцінити фінансовий стан позичальника та визначити ймовірність його дефолту. Коли позичальник розкрив свої доходи та прибутки за декілька років, і банк переконався, що ймовірність дефолту  позичальника є низькою, — питання  застави для банку також стає менш важливим.

Саме фінансовий стан є визначальним і з точки зору НБУ.

У разі, якщо позичальник не може показати належну фінансову звітність, що є свідченням про успішний досвід ведення бізнесу, – банк, з метою зменшення своїх ризиків може вимагати надати якісну заставу у великих обсягах.

Якісної застави агровиробникам, як правило, не вистачає. Основних засобів аграріїв для застави не вистачає, а права на майбутній врожай, на думку банків не є якісною заставою та не гарантують виконання зобов’язань позичальника.

Відтак,  запуск ринку землі є тим рушійним чинником, який може усунути найважливішу перешкоду для більш активного розвитку агросектору – можливість забезпечувати ліквідним майном фінансування бізнесу аграріїв, що в підсумку, понижую ризики банків, а відтак вартість процентної ставки.

Нагадаємо, на значне банківське фінансування можуть розраховувати лише агрохолдинги, на що вказує їхня активність на ринку, наголошують в НБУ.

Очікування банків на ринку кредитування

Банківські установи наголошують на погіршенні умов бізнесу та зростанні ризиків, особливо кредитних ризиків, які збільшилися у другому кварталі та за прогнозами банків очікувано зростуть у третьому кварталі 2019 року.

Нагадаємо, Національний банк України провів опитування банків України щодо їх очікування стосовно припливу депозитів і приросту портфеля кредитів населенню та бізнесу.

В результаті опитування, банківські установи зазначили, що стандарти кредитування домогосподарств не змінилися. Лише 15% банків зазначили послаблення внутрішніх нормативів та критеріїв відбору позичальників у споживчому сегменті через посилення конкуренції з іншими банками, позитивні очікування економічного зростання та підвищення платоспроможності споживачів. Водночас 97% опитаних повідомили, що в іпотечному сегменті стандарти кредитування не змінилися. Така тенденція спостерігається протягом останнього року.

Рисунок 1 – Зміна рівня схвалення кредитних заявок домогосподарств

Джерело: НБУ

Поточне опитування засвідчило, що рівень схвалення заявок на споживчі кредити несуттєво збільшився у 23% респондентів, переважно банків з невеликими кредитними портфелями фізосіб. Однак окремі великі банки вважали, що цінова політика у споживчому та іпотечному кредитуванні стала жорсткішою через зростання відсоткових ставок та посилення вимог до застави, що указує на збільшенні ризиків кредитування. Шість кварталів поспіль рівень схвалення заявок на іпотеку практично не змінюється. У ІІ кварталі це зауважили всі опитані банки.

Нагадаємо, іпотечні позики у 2 кварталі подешевшали, але не суттєво – на 0,04 п.п. Середня ставка дорівнює 20,06% річних. Банківські ставки менше на первинному ринку, мінімальна – 1,9% на 1 рік. Максимальна ставка – 25% на 20 років. Що стосується вторинного житла, відсоток становить від 17% до 24% річних.

Монетарні чинники та законодавчі ініціативи

Кабінет міністрів України розробив законопроєкт, який передбачає зміну правил видачі кредитів. Попри заяви щодо вартості ресурсів, законодавчі ініціативи пов’язані зі збільшенням кількості скарг від громадян та спрямовані на гармонізацію відносин між кредитором та позичальником.

У монетарній політиці НБУ існують передумови зниження ставки, але внаслідок низки факторів.

У квітні 2019 року Правління НБУ повідомило про початок циклу  пом’якшення  монетарної  політики  та  прийняло рішення  знизити  облікову  ставку  на  50  б. п.  до  17.5%, а в  липні  –  ключову ставку знижено до 17%. Варто зазначити, що облікова ставка є мінімальною для рефінансування банків.

Як зазначено вище, НБУ започаткував цикл пом’якшення монетарної політики. Але якими мають бути умови для її поступового зниження до істотного рівня протягом короткого часового інтервалу.

Як зазначають в НБУ, жорсткість  монетарної  політики  буде  поступово послаблюватися за умов стійкого зниження інфляційного тиску  та  покращення  інфляційних  очікувань.  У  міру дезінфляції  ключова  ставка за прогнозами НБУ  в  реальному  вимірі знижуватиметься до 2021, а відтак рівень  облікової ставки НБУ у відповідному році знизиться до 8%. Найбільш стрімке зниження ставки очікується впродовж 2020  року  разом  з  поверненням  інфляції  до  цільового діапазону 5 % та покращенням інфляційних очікувань, зазначають в НБУ.

Основним  ризиком  базового  сценарію  є  подальше посилення загроз для макрофінансової стабільності,  що безпосередньо повʼязане з можливим відтермінуванням підписання  нового  меморандуму  з  МВФ  після формування  нового  уряду.

За відповідних умов НБУ буде змушений проводити жорсткішу політику  (через  повільніше  зниження  ставки),  ніж передбачається  згідно  з  базовим  сценарієм,  щоб значною мірою компенсувати тиск на валютний ринок та не дозволити інфляції суттєво відхилитися від цілі.

Реалізація проінфляційних ризиків може зумовити більш повільне зниження процентної ставки до 8%. Водночас за умов збільшення попиту нерезидентів на гривневі ОВДП та  ревальваційного  тиску  можливе  інтенсивнішого зниження  облікової  ставки  у порівнянні з  базовим сценарієм.

НБУ очікує на нову програму співпраці з МВФ вже до кінця 2019 року в результаті чого Україна отримає $2 млрд у четвертому кварталі поточного року.  Згідно з прогнозами НБУ, очікується, що Україна отримає ще по $2 млрд упродовж двох наступних років. Але це можливо лише за умов виконання попередніх умов та проведення ключових реформ, зокрема: створити умови, які б підтримували розвиток приватного сектора шляхом коригування ролі держави; розв’язання проблеми надлишку заборгованості за допомогою посилення правової бази, покращення фінансової системи та зміцнення фінансового стану держави; збільшення стимулів для акумулювання заощаджень і людського капіталу та зміцнення українських ринків шляхом зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Окрім цього, для отримання траншів, на весні було перераховано додаткові умови: Україні необхідно повернути статтю про незаконне збагачення та провести судову реформу.

В підсумку зазначимо, що зниження ставки по іпотечних кредитах вимагає запуску ринку землі шляхом зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Та слід пам’ятати, що питання запуску ринку землі, приватизації держмайна та подолання корупції й надалі залишаються проблемними в Україні.

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!