Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем Національного банку України погодив умови й порядок діяльності платіжної системи Transfast. Вона стане в Україні вже восьмою міжнародною платіжною системою, що належить нерезиденту, пише UA.NEWS.
Прихід нової платіжної системи на ринок України підтверджує привабливість та перспективність України для інвесторів і дає новий поштовх для підвищення рівня якості фінансових послуг та розвитку ринку платіжних систем в Україні, зазначається в повідомленні Національного банку України.
TRANSFAST в Україні
Міжнародна платіжна система TRANSFAST – глобальна система переказу коштів, що надає свої послуги у понад 125 країнах (у регіонах Азії, Європи, Африки, Сполучених Штатах Америки, Канади, Індії та Австралії) й налічує понад 300 учасників у всьому світі.
Прихід нової платіжної системи на ринок України підтверджує привабливість та перспективність України для інвесторів, що обумовлює новий поштовх підвищення рівня якості фінансових послуг й подальшого розвитку ринку платіжних систем в Україні.
В Україні це вже восьма міжнародна платіжна система переказу коштів, платіжною організацією якої є нерезидент.
Варто зазначити, розвиток ринку платіжних систем неодмінно призведе до підвищення конкуренції та, як передбачається, надання платіжних послуг без участі банків-еквайєрів, обумовлюючи здешевлення послуг внаслідок зменшення міжбанківської комісії.
Втрата банківської монополії
У недалекій перспективі, до 2022 року – платіжний простір напевно змінитися до невпізнання. На ринку безготівкових платежів з’являтимуться нові учасники.
Це пов'язано з тим, що НБУ ухвалив рішення запровадити в Україні європейську директиву PSD2 - Payment Services Directive 2015/2366 – директива ЄС про платіжні послуги на внутрішньому ринку
Варто зазначити, Директиву ЄС прийнято ще у 2015 році, однак вона передбачала дворічний період імплементації та покрокове набрання чинності. Повною мірою PSD2 запрацювала лише з 14 вересня 2019 року, коли наберуть чинності вимоги щодо посиленої аутентифікації клієнтів та деталізовані технічні PSD2 стандарти.
Цей документ буквально трансформує звичні правила гри платіжної індустрії: банки втрачають монополію на володіння даними свого клієнта. Вести рахунки та ініціювати платіжні операції зможуть фінкомпанії, мобільні оператори, поштовики та торговці.
Технологічна сторона змін — концепція Open Banking. Концепція передбачає, що банки зроблять загальнодоступною частину програмного коду доступу (відкриті API), який при розробленні платіжного додатка зможе вбудувати будь-хто з учасників ринку, отримавши ліцензію регулятора на здійснення відповідних операцій.
Імплементація нових правил до українського законодавства відбудеться вже найближчій перспективі.
Зі змінами прийдуть й нові можливості для фінкомпаній, торговців (які наразі покривають основні витрати за обслуговування безготівкових платежів) та споживачів.
Однозначно, банки не програватимуть конкурентну боротьбу втрачаючи ринок, навпаки, банки, а особливо ті, які вкладаються в технології, отримають нові можливості, в тому числі внаслідок появи нових можливостей співпраці з небанківськими гравцями для активізації нової клієнтури.
Нагадаємо, для забезпечення загальнодоступної частини програмного коду доступу (відкриті API) Національний банк зайняв цілком агресивну позицію. Найближчим часом буде представлено нове регулювання Нацбанком, а на рівні Верховної Ради зміни, ймовірно, буде опрацьовано вже у 2020 році.
Здешевлення розрахункових послуг
На практиці затрати за обслуговування безготівкового сервісу (Interchange) покриваються торговцями, сплачуючи комісію за обслуговування терміналів. В Україні діючі тарифи Interchange в системах Visa і MasterCard встановлено від 1,5 до 2%, в системі Простір (НБУ) - 1,3-1,5%.
Позиція НБУ - Interchange потрібно знизити, адже фінансове навантаження Interchange призводять до того, що використання підприємствами готівки іноді обходиться дешевше, адже вартість інкасації становить біля 0,3-0,5% від обороту.
Варто зазначити, починаючи з 2015 року Interchange в наказовому порядку році знизили у ЄС до 0,2-0,3%.
Але директивний шлях створювати обмеження НБУ не буде. В умовах становлення українського платіжного простору, сподівання можна покладати лише на розуміння бізнес-ризиків, що призведе до зниження міжбанківської комісії. Ключовими факторами зростаючої конкуренції є впровадження на українському ринку PSD2, поширенням платежів без участі банків-еквайєрів, які обслуговують банківські термінали: щоб залишатися затребуваними серед торговців вони вимушені будуть знижувати ціни.
НБУ покладає надії на розвиток спільного проєкту з платіжною системою UnionPay, яка у 2018 році оголосила про вихід на український ринок.
З UnionPay Простір буде проводити випуск кобейджингових карток: в Україні вони будуть обслуговуватися за правилами й на інфраструктурі, яка працює з Простір; в інших країнах — через термінали, які приймають UnionPay, та згідно з правилами цієї системи.
Нагадаємо, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України 12 листопада 2018 року узгодив умови та порядок діяльності Міжнародної платіжної системи UnionPay International в Україні.
Гривня стрімко змінюється. Які платіжні новації готує НБУ
Національний банк України, відповідно до глобальних тенденцій інноваційного розвитку в платіжній сфері, у 2016 році розпочав вивчення можливості випуску ним власної цифрової валюти центрального банку – е-гривні. Наступним висновком в рамках проведеного пілотного проєкту є те, що цифрова валюта е-гривня може розглядатися як так звана disruptive technology, оскільки потенційно може істотно змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку.
Цифрова валюта під егідою НБУ може істотно вплинути на ринок платежів: це потенційний конкурент звичних безготівкових інструментів, на яких зараз добре заробляють фінансові посередники – банківські установи та платіжні системи.
Наразі НБУ оптимістично дивиться на перспективи е-гривні: висновки, які НБУ сформував в процесі дослідження, вже через 5-7 років близько 20% гривневої маси в обігу може бути повністю цифровою.
Відтак, впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема «миттєвих» платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking.
Нагадаємо, запровадження такого інноваційного інструменту, як цифрова валюта, сприятиме досягненню Національним банком таких цілей: підвищення рівня фінансової інклюзії; зменшення частки готівкових розрахунків у обігу; підвищення швидкості та зручності безготівкових платежів та рівня захисту фінансових послуг; підвищення конкурентоспроможності платіжних послуг та сервісів; підвищення прозорості розрахунків у державі; зниження вартості роздрібних безготівкових платежів в Україні, у першу чергу, у порівнянні з вартістю платежів з використанням платіжних карток.
Варто зазначити, НБУ проаналізував міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами за участі НБУ, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали Національному банку консультації у межах технічної допомоги.
Нагадаємо, з квітня 2020 року заплановано перехід системи електронних платежів Нацбанку (СЕП НБУ) на розширений регламент роботи.
Розширений регламент роботи СЕП передбачатиме доступність системи для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7) з урахуванням технологічної перерви в одну годину під час переходу на новий банківський день.
Робота системи електронних платежів НБУ у режимі 23/7 стане першим етапом для переходу СЕП на цілодобовий режим роботи.
