Вкладення в ОВДП: як банки фінансували дефіцит бюджету й про що застерігає Нацбанк
Україна, як і більшість країн світу, під час коронакризи істотно розширила дефіцит бюджету. Банки активно фінансували бюджетний дефіцит, інвестуючи в ОВДП, дохідність яких зростала. Про це повідомляє Нацбанк.
Зростання вкладень в ОВДП стимулювали: значна ліквідність сектору, послаблення попиту на кредити, впровадження довгострокового рефінансування НБУ. Водночас купівля державних облігацій не замінювала кредитування, найбільші банки поєднували зростання кредитного портфеля з інвестиціями в державний борг.
Зростання вкладень банків в держборг в умовах кризи
Торік уряд повинен був забезпечити істотні видатки на подолання наслідків пандемії COVID-19. На цей період також було заплановано реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів. Тож дефіцит держбюджету був максимальним за десятиліття.
Рисунок 1 - ОВДП за сумою основного боргу, частка в чистих активах та дефіцит держбюджету
Джерело: НБУ.
Водночас офіційне зовнішнє фінансування було обмеженим, зокрема через відтермінування програми з МВФ, а попит нерезидентів на ОВДП – слабким.
Отримати частину необхідного фінансування вдалося завдяки купівлі ОВДП банками. Вони мали значний запас вільної ліквідності, а попит на кредити від початку пандемії помітно послабився. Крім того, попит на держоблігації посилився через зростання їхньої дохідності.
В цілому за 2020 рік обсяги гривневих ОВДП на балансах банків зросли на 68% за сумою основного боргу. Як результат, частка основного боргу за ОВДП у чистих активах банків зросла на 6 в. п. до 28.5%. Невелика частина цього приросту пояснюється докапіталізацією державного банку – 4.1% від загального обсягу.
Кредити рефінансування підтримували купівлю ОВДП
У квітні 2020 року Нацбанк запровадив довгострокове рефінансування на строк від 1 до 5 років. Тож банки отримали доступ до стабільного довгострокового фондування, яке могли використовувати на власний розсуд, зокрема для кредитування чи купівлі ОВДП.
Загалом частка кредитів рефінансування в зобов’язаннях банків зросла з квітня 2020 року від 0.6% до 4.4%. У п’ятої частини банків, переважно малих, рефінансування Нацбанку формує понад третину зобов’язань.
Залучення рефінансування прискорилося наприкінці минулого року. Упродовж 4 кварталу 2020 року спред між дохідністю гривневих ОВДП та вартістю рефінансування ситуативно зріс із 3 в. п. до 5 в. п. Скориставшись сприятливими умовами на ринку, багато банків стали нарощувати портфель ОВДП.
Рисунок 2 - ОВДП за сумою основного боргу у власності банків залежно від частки кредитів рефінансування в зобов’язання станом на 1 травня 2021 року, млрд грн
Джерело: НБУ.
Наразі 35 банків, серед яких один державний, мають частку рефінансування у зобов’язаннях понад 5%. Вони сконцентрували 88% кредитів від НБУ та збільшили свій портфель ОВДП майже втричі протягом кризи, частково коштом рефінансування.
У 2021 році різниця між дохідністю ОВДП та вартістю кредитів рефінансування помітно скоротилася. Це послабило попит зі сторони банків, особливо невеликих, які розглядали такі вкладення як основне джерело доходів. Загалом обсяги вкладень фінустанов у ОВДП від початку року залишалися майже незмінними.
Розміщення в ОВДП не обмежувало банківське кредитування
Інвестування в державний борг не обмежувало можливості банків кредитувати економіку. Банки мали значний запас ліквідності та отримали доступ до кредитів рефінансування, тож могли розміщувати в ОВДП, не зменшуючи апетити до кредитування. Великі банки здебільшого нарощували кредитний портфель співмірно збільшенню вкладень у державні цінні папери.
У довгостроковій перспективі кредитування значно вигідніше для банків, адже, крім процентного доходу, воно приносить додаткові переваги: надходження від обслуговування операцій клієнтів та приплив коштів на поточні рахунки.
Упродовж 2020 року зростання корпоративного гривневого кредитування прискорюється, хоч і незначно. З найбільших двадцяти банків лише у п’яти банків кредитний портфель не зростав разом з інвестуванням в ОВДП, зазначають в НБУ.
Приріст портфеля ОВДП
Разом із відновленням економіки Україна, як і інші країни світу, буде поступово зменшувати дефіцит бюджету.
Відповідно до Бюджетної декларації дефіцит поступово знизиться до 2.7% ВВП у 2024 році, а відтак і потреби уряду в фінансуванні зменшаться.
Зниження ризиків, пов’язаних із коронакризою, поступово розширюватиме можливості фінансування дефіциту з інших джерел. Тож цьогоріч потреба уряду в залученні фінансування від банків істотно зменшиться. Крім того, Нацбанк найближчим часом згортатиме екстрені заходи з підтримки банків, зокрема довгострокове рефінансування. Отже, обсяг портфелів ОВДП очікувано стабілізується, а частка в чистих активах банків має знижуватися.
Рисунок 3 - Річна зміна обсягів ОВДП та чистих кредитів клієнтам у найбільших за активами 20 банках, млрд грн
Джерело: НБУ.
Нагадаємо, враховуючи баланс ризиків, Нацбанк ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 7,5%, водночас було вирішено розпочати згортання антикризових монетарних інструментів, зокрема довгострокового рефінансування та процентного свопу. Відповідні інструменти підтримали банківську систему та економіку України під час кризи, але за відновлення економічної активності вони втрачають свою актуальність. Їх поступове згортання сприятиме підвищенню спроможності НБУ впливати на інфляційні процеси.
Процентні ризики обумовлені вкладеннями в ОВДП
Державні цінні папери (ОВДП), особливо в національній валюті, традиційно вважалися банками безризиковим інструментом. Це пов’язано з відсутністю кредитних ризиків та вимог до капіталу для їх покриття. Водночас вартість паперів чутлива до зміни ринкових умов, зокрема ставок. Останні зазвичай суттєво зростають у періоди стресу, відповідно цінні папери втрачають вартість, що відображається в збитках інвесторів.
Відтак цьогоріч цей ризик вперше враховуватиметься Нацбанком під час проведення щорічного стрес-тестування банків. Це відповідає усталеним європейським підходам до стрес-тестування та методології МВФ, зазначають в НБУ.