Зовнішня торгівля України: сальдо платіжного балансу та прогноз
Зростання експорту прискорилося завдяки пожвавленню світової економіки, що супроводжувалося підвищенням цін на товарних ринках, тоді як збільшення імпорту товарів стримувалося нижчими закупівлями енергоносіїв. Відтак у другому кварталі сформувався профіцит поточного рахунку внаслідок звуження дефіциту торгівлі товарами.
Аналітики Нацбанку очікують, що у 2021 році поточний рахунок повернеться до дефіциту через зростання внутрішнього попиту, відновлення закордонного туризму та вищі обсяги виплат дивідендів. Водночас його розмір обмежуватиметься сприятливими умовами торгівлі та рекордним урожаєм зернових.
Дефіцит поточного рахунку буде профінансовано залученнями інвестиційного та боргового капіталу завдяки збереженню привабливої дохідності українських активів.
Ми вирішили висвітлити зовнішньоекономічні тенденції, їх впливі на сальдо платіжного балансу, рівень міжнародних резервів, а відтак стан валютного ринку.
Відновлення економічної активності та дефіциту поточного рахунку
Відновлення економічної активності зумовлюватиме повернення дефіциту поточного рахунку у 2021 році та поступове його розширення у 2022 – 2023 роках, очікують в Нацбанку.
У 2021 році поточний рахунок буде зведено з дефіцитом 0.4% ВВП унаслідок збільшення внутрішнього попиту, у тому числі на закордонні подорожі, та доходів від інвестицій нерезидентів у вітчизняні активи. Ці чинники будуть лише частково компенсовані сприятливими умовами торгівлі та високим урожаєм зернових.
Рисунок 1 - Сальдо поточного рахунку, млрд дол.
Джерело: НБУ.
В Нацбанку прогнозують, що упродовж 2022 ‒ 2023 років дефіцит поточного рахунку розшириться внаслідок зростання споживчого та інвестиційного імпорту на тлі значних експортних надходжень. Іншими чинниками будуть менш сприятливі умови торгівлі, відновлення міжнародного туризму та очікуване зниження доходів від транзиту газу.
Прогноз експорту та імпорту товарів і послуг
У 2021 році як експорт, так й імпорт товарів перевищать докризовий рівень. Динаміка експорту на прогнозному горизонті визначатиметься насамперед ціновою компонентою. Вартісні обсяги експорту зростуть у 2021 році та знизяться у 2022–2023 роках відповідно до корекції світових цін. Водночас фізичні обсяги стабільно збільшуватимуться.
Імпорт зростатиме у 2021–2023 роках насамперед шляхом неенергетичної складової. Це зумовлюватиметься швидким відновленням внутрішнього попиту на тлі зростання реальних доходів населення, високих фінансових показників експортерів, а також ефектами від укріплення РЕОКу гривні (рис. 2).
Рисунок 2 - РЕОК гривні та торговельний баланс
Джерело: НБУ.
Додатковим чинником будуть подальші закупки фармацевтичної продукції та медичного устаткування в умовах боротьби з пандемією.
Енергетичний імпорт зросте лише у 2021 році внаслідок сплеску цін, у т.ч. на газ. У 2022 – 2023 роках попит на енергоресурси залишатиметься стабільним, водночас зростання власного видобутку газу зумовить поступове зниження залежності від імпорту.
Рисунок 3 - Індекси експортних та імпортних цін
Джерело: НБУ.
Профіцит торгівлі послугами у 2021 – 2022 роках дещо звузиться через відновлення подорожей, а також зменшення обсягів транзиту газу.
У 2021 році транзит буде на 10 млрд м3 вищим, ніж законтрактовано завдяки високому попиту в Європі, а надалі – відповідатиме контракту (40 млрд м3 щорічно з 2021 по 2024 рік).
Рисунок 4 - Окремі показники торгівлі послугами, млрд дол
Джерело: НБУ.
Імпорт подорожей перевищить докризовий рівень лише у 2022 році. Поступове збільшення експорту послуг забезпечуватиме насамперед IT-сектор, який зростав навіть у кризовому 2020 році.
Прогноз грошових переказів та обсяги репатріації дивідендів
Грошові перекази у 2021 році зростуть на 11% завдяки відновленню економічної активності на тлі швидкої вакцинації в Європі. У наступних роках темпи росту переказів знизяться внаслідок помірнішого зростання економік та попиту на робочу силу в країнах-реципієнтах.
Обсяги репатріації дивідендів у 2021 році зростуть передусім через високі фінансові результати підприємств гірничо-металургійних комбінатів (ГМК). Надалі виплати дивідендів дещо знизяться, але залишатимуться вищими, ніж у попередні роки.
В підсумку варто зазначити, міжнародні резерви досягнуть мінімально достатнього рівня наприкінці 2021 року завдяки залученням приватного та державного секторів за умови продовження співпраці з МВФ. Проте в умовах відновлення економічної активності приплив інвестиційного та боргового капіталу в приватний сектор поступово зростатиме, а відплив готівкової валюти поза банки – знизиться. Також очікується продовження співпраці з МВФ за поточною програмою та отримання державним сектором 2.7 млрд дол. завдяки новому розподілу СПЗ. Низка перелічених факторів впливатиме на зростання обсягів міжнародних резервів на прогнозному горизонті.
Нагадаємо, у результаті залучень державного та приватного секторів міжнародні резерви України наприкінці 2021 року зростуть до 31 млрд доларів США (що становитиме майже 100% від мінімально достатнього рівня за метрикою МВФ) та перебуватимуть на цьому рівні надалі.