Кремль намагається підвищити ставки у протистоянні із Заходом, демонструючи нову військову загрозу світових масштабів. Цього разу на публіку виставили «літаючий Чорнобиль» — ядерну ракету «Буревісник». Глава Генштабу РФ Валерій Герасимов публічно рапортував у Кремлі про успішне випробування крилатої ракети, яка може долати «будь-які відстані» і пробити будь-яку протиповітряну оборону. Натякаючи, що дістануть до цілей у США.
Появу нового стратегічного озброєння російський диктатор Володимир Путін анонсував ще 10 жовтня, коли США почали обговорювати можливу передачу Україні крилатих ракет Tomahawk дальністю більш ніж 1500 км.
Утім, сигнал РФ про загрозу «ядерки» призвів лише до подальшого обміну заявами. Президент США Дональд Трамп порадив Путіну зосередитися на закінченні війни, а не на випробовуванні ракет.
Чому російський диктатор витягнув з арсеналів секретну ядерну зброю, які загрози несе «Буревісник» і що думають про ефективність цієї ракети українські військові експерти — читайте на UA.News.
Ракета «Буревісник»: характеристики та загроза
Крилату ракету 9М730 «Буревісник» (кодова назва НАТО: SSC‑X‑9 Skyfall) розробляли майже чверть століття тому. Над її створенням працювало КБ «Новатор» ще у грудні 2001 року. Офіційно про розробку нової стратегічної ракети Путін вперше заявив у 2018 році.
У Кремлі її анонсували як зброю «необмеженої дальності», яка може облетіти всю планету та залишитися непоміченою для систем протиракетної оборони. Мовляв, «Буревісник» може перебувати у повітрі «місяцями» і раптово завдати удару.
Відомостей про технічні характеристики «Буревісника» небагато. Головна її особливість у тому, що запуск здійснюється твердопаливною ракетою, яка подає повітря у двигун, оснащений мініатюрним ядерним реактором. Саме викиди радіоактивного повітря забезпечують тягу та великий радіус дії.
Дальність польоту «Буревісника», ймовірно, сягає близько 23 тис. км. Для прикладу, російська міжконтинентальна балістична ракета «Сармат» дістає 17 700 км.
Швидкість, за різними оцінками, 850-1300 км/год. Заявлений політ на малих висотах — від 50 до 100 м, що ускладнює виявлення радарами. Довжина фюзеляжу сягає 12 м.
Водночас анонсовані росіянами «унікальні» можливості ракети скептично оцінюють експерти. Зокрема вказують, що велика тривалість польоту робить її вразливою для винищувачів, а дозвукова швидкість та розміри — видимою для систем ПРО. До того ж «Буревісник» може спровокувати радіаційну катастрофу на території самої Росії.
«Skyfall — це унікально дурна система озброєнь, літаючий Чорнобиль, що становить більшу загрозу для Росії, ніж для інших країн», — вважає Томас Кантріман, колишній високопоставлений співробітник Держдепартаменту в Асоціації з контролю за озброєннями.
Щоправда, деякі експерти вважають, що проблема радіоактивного вихлопу могла бути вирішена, але й у такому випадку ракета не може змінити стратегічний баланс зі Сполученими Штатами. Дотепер «Буревісника» не поставили на озброєння в армії РФ, його планують вивести на бойове чергування не раніше 2027 року.
Випробування «Буревісника»
З 2017 до 2019 року РФ провела близько 13-ти випробувань ракетної системи «Буревісник». Лише два з них визнали частково успішними, але наслідки були катастрофічними для довкілля.
За даними військової розвідки США, одне відносно результативне випробування цієї ракети відбулося у листопаді 2017-го на російському полігоні Паньково на Новій Землі. Тоді пуск завершився рятувальною операцією за участю екіпажів спеціалізованих російських суден із вилучення уламків ракети та ядерних матеріалів з Баренцева моря після аварії.
Більш відомий епізод, коли у серпні 2019 року в Архангельській області випробування вийшло з-під контролю, стався вибух і почалася пожежа. За даними «Росатома», це призвело до загибелі щонайменше п’яти людей. ЗМІ тоді написали, що вибух стався біля селища Ненокс в районі Сєвєродвінська. Радіаційний фон там було перевищено втричі. Зазначалося, що в цьому районі розташований ракетний полігон, де проходять випробування балістичних ракет для атомних підводних човнів. У 2023 році Путін також заявляв про «успішний» старт «Буревісника».
А вже у жовтні 2025 року російське командування звітувало, що ракета здійснила 15-ти годинний політ, пролетівши за цей час 14 тис. км. Продемонструвавши таким чином, що може дістатися до території США. У Москві заявили, що це «не межа» і технічні характеристики «Буревісника» дають можливість завдавати точних ударів по надзахищених об'єктах на будь-якій відстані.
Чергове випробування росіянами крилатої ракети великої дальності з ядерною енергетичною установкою, підтвердив глава розвідувальної служби Норвегії віцеадмірал Нільс Андреас Стоенсоенс. Старт зафіксували з арктичного архіпелагу Нова Земля в Баренцовому морі.
Пізніше американські дослідники вивчили супутникові знімки і знайшли можливе місце базування ракети «Буревісник». Припустили, що потенційно це може бути будівельний об'єкт, розташований на відстані майже 500 км на північ від Москви. База, ймовірно, суміжна зі сховищами ядерних боєголовок «Вологда-20 і Чебсара». Про це повідомило агентство Reuters.
Дотепер вважалося, що «Буревісник» — ракета наземного базування. Але російські ЗМІ надали іншу інформацію, вказавши, що її запустили зі стратегічного бомбардувальника Ту-95, який піднявся в повітря на Далекому Сході. Мовляв, саме тому про випробування ракети стало відомо лише після заяви Володимира Путіна. У Кремлі також заявили, що тренування проходили не так як раніше — за сценарієм «Удар у відповідь». Цього разу відпрацьовували порядок «персонального санкціонування Путіним».
Оцінка експертів: «Буревісник» — мертвий проєкт радянських часів
Костянтин Криволап, авіаційний експерт вважає, що запуску «Буревісника», швидше за все, не було зовсім, оскільки ракета пролетіла аж 14 тис. км і достеменно не відомо, що саме зафіксувала розвідка Норвегії. Про нежиттєздатність цього озброєння свідчить довга серія провальних стартів, а також історія його появи.
«Ця ракета ще з часів глибокого Радянського Союзу, мабуть, часів Брежнєва. Коли всі думали, що ядерна зброя може вирішити все, і чим більше в тебе буде боєголовок, чим більше ти будеш використовувати ядерні реактори, тим краще буде тобі і всьому світу. Це був такий радянський варіант безпеки. Американці були змушені на це відповідати і розробляли подібний проєкт такої ж ракети. Але вони зрозуміли, що це веде до забруднення атмосфери. І наприкінці 1960-х США цю ідею відкинули.
Російський «Буревісник» виплив тоді, коли почалися всі ці розмови про космічне озброєння, про лазери «Пєрєсвєт», гіперзвукові «Сармати», про 157-й літак п'ятого покоління. І все це мультики. Як і система С-500 або С-800 — просто ракетні зенітні комплекси…За цим не стоїть щось реально. Росія втратила свій науково-технологічний потенціал дуже давно. І те, що вона робить, вона робить на тих здобутках, які були ще радянських часів, в тому числі і «Буревісник».
Український авіаексперт також вказує на головний недолік цієї крилатої ракети з ядерною установкою.
«Там є реактивна тяга, яка виникає за рахунок того, що повітря з атмосфери нагрівається, проходячи в цьому двигуні через фактично оболонку ядерного реактора. Там створюється нагрів, пар і таке інше.
Але якщо ця ракета йде високо, то там немає такої кількості повітря. А якщо вона йде низенько, то може за щось зачепитися. Росіяни декларують, що ця крилата ракета йде на дуже малій висоті і здатна подолати 14 тис. км, і ніхто її не може побачити, тому що вона така непомітна.
Але будучи за фахом моторобудівником і розуміючи, як все там влаштовано, скажу, що створити такий двигун майже неможливо. Теоретично — можливо, а практично — це архіскладно. Регулювати всі ці процеси, швидко реагувати на зміну якості повітря, необхідної потужності ракети, самої кількості реактивної тяги — це досить непросто. Бо все, що пов'язане з ядерною, з атомною енергетикою, не може дуже швидко змінювати параметри».
Військовий оглядач Денис Попович так само сумнівається, що політ «Буревісника» взагалі відбувся, оскільки не було зафіксовано радіоактивного струменю.
«Ця ракета під час польоту створює радіоактивне забруднення. Я не пам'ятаю ніяких повідомлень про радіоактивне забруднення, яке обов'язково виникло б, якби ця ракета пролетіла хоч якусь відстань.
На мій погляд, це абсолютно мертвий проєкт, навіть якщо така ракета справді існує. Так, вона може летіти дуже далеко. Але і звичайна міжконтинентальна балістична ракета теж долає 15 тис. км. До того, схожі проєкти вже створювались у 1960 роках. Зокрема це радянський стратегічний бомбардувальник М-60 на ядерному двигуні. Проєкт був закритий з багатьох причин. Одна з них — це саме радіаційне забруднення довкілля і неможливість через це виконувати принаймні навчальні польоти».
Випробування «Буревісника» є частиною блефу Кремля, який імітує готовність до війни з НАТО, щоб тиснути на Захід, вважає військовий аналітик Дмитро Снєгирьов. За його словами, Кремль веде «багатовекторну гру», щоб нав'язати власний план завершення війни — з територіальними поступками Києва.
«Фактично, це гра росіян на два фронти. З одного боку, Кремль демонструє військову активність — випробування крилатої ракети «Буревісник», маневри у міжнародних водах біля кордонів НАТО, порушення повітряного простору Польщі, Естонії, Німеччини, Данії невідомими безпілотниками, диверсії на підприємствах ВПК у Великій Британії. А з іншого — Путін говорить про нібито «готовність до миру».
Ця демонстрація має одну мету — змусити Захід прийняти російські умови завершення війни в Україні. Кремль показує: якщо домовленостей не буде — «ми готові до ескалації», якщо ж погодяться — «ми готові зняти з повістки дня ядерну загрозу».
Читайте також:
Порожні заяви та марні надії: скільки разів зривалися переговори про мир в Україні
