Міністр Литви потрапив під російські удари по дорозі в Україну

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс 9 червня прибув із робочим візитом до Києва, попри чергову масовану атаку росії на Україну. 

Дорогою його поїзд опинився під вогнем — маршрут пролягав через міста Рівне та Дубно, які саме в цей час зазнали потужних обстрілів ракетами та дронами. 

Будріс у соцмережах зазначив, що Київ — місто, зранене війною, але незламне духом, а останні тижні росія цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру, житлові будинки та навіть лікарні, намагаючись зламати волю українців.

Дипломат нагадав про нещодавній удар по Харкову, внаслідок якого загинули та постраждали десятки людей, серед них діти. Він підкреслив, що ці атаки — не випадковість, а навмисні теракти, за допомогою яких рф прагне змусити Україну капітулювати. 

Будріс наголосив: «Україна стоїть твердо, захищаючи не лише свою територію, а й принципи свободи та демократії в Європі». 

Він переконаний, що мир неможливо досягти шляхом умиротворення агресора, а світ має залишатися єдиним у підтримці України — як у військовій, так і в економічній та політичній сферах.

Під час візиту литовський міністр планує зустрітися з низкою високопосадовців, серед яких глава МЗС України Андрій Сибіга, віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, міністр стратегічних галузей Герман Сметанін, секретар РНБО Олександр Литвиненко, а також глава Офісу президента Андрій Єрмак і міністр оборони Рустем Умеров. 

На порядку денному — обговорення ситуації на фронті, гарантій безпеки для України, пріоритетів військової, дипломатичної, фінансової та гуманітарної допомоги, а також прогресу у процесі інтеграції до ЄС.

Окремо розглядатимуться заходи для стримування та протидії росії.

Варто зазначити, що це вже третій візит Кястутіса Будріса до України від початку його каденції. 

Нагадаємо, Литва оголосила про намір запустити спільне виробництво морських дронів за принципом «1+1» — один апарат для власних потреб, інший для України.

Також ми раніше повідомляли, що Литва вимагає від Білорусі компенсації збитків у розмірі понад 200 млн євро за міграційну кризу, спровоковану режимом. Перед цим країна подала позов з цього питання до Міжнародного суду ООН (МС).