Микола Мельник: мобілізація може закінчитися повним розвалом російської армії, – інтерв’ю

У росії триває масштабна часткова мобілізація, за рахунок якої кремль намагається втримати під контролем тимчасово окуповані території України. Призов супроводжується масовою втечею росіян за кордон і акціями протесту, які подекуди переросли у вбивства воєнкомів та підпали воєнкоматів. Про те, чи зможе мобілізація в рф переломити ситуацію на фронті на користь агресора, а також імовірність застосування путіним ядерної зброї та наслідки такого рішення, в ексклюзивному інтерв’ю UA.News розповів політичний експерт, генеральний директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник.

Минулого тижня російський диктатор владімір путін оголосив у росії часткову мобілізацію. Кремль розраховує зібрати від 300 тисяч до 1 мільйона солдатів і спробувати переломити хід війни в Україні на користь росіян. Наскільки це можливо?

Микола Мельник: Сьогоднішня армія рф нагадує «Колоса на глиняних ногах». «Глиняні ноги» в даному контексті, це військова інфраструктура – склади, дороги і поставки озброєння, тобто власне механізм забезпечення самої війни.

Наприклад, після того, як ЗСУ ліквідували декілька складів і перебили комунікації у Херсонській області, наступ росіян на цьому напрямку дуже швидко припинився, а на деяких ділянках наші військові навіть змогли розпочати контрнаступ. Наступ ворога був локальним, але все ж таки він не увінчався успіхом. Тобто, нарощуючи живу силу, техніку і проводячи мобілізацію, без нарощення при цьому логістики, рф лише збільшує масу того «Колоса, який все одно тримається на глиняних ногах».

«Чи зможе мобілізація переломити хід війни на користь росіян? Спробуйте озброїти автоматами мільйон мавп і отримаєте відповідь. Так, росіяни можуть мати певний тактичний успіх на окремих ділянках фронту за рахунок щільності вогню і за рахунок того, що російські офіцери не жалітимуть своїх солдат і просто засипатимуть поле бою трупами. Однак навіть за такої ситуації, ЗСУ все одно матиме перевагу, адже буде продовжувати знищувати склади агресора з високоточних реактивних систем HIMARS. Якщо солдату дати 2,5 боєкомплекти – це 500 патронів. З такою кількістю він може повоювати годину і якщо не підвезти нову партію патронів, то все, наступ скінчився і цей автомат уже нічим не відрізняється від палки»

Тобто, шляхом знищення складів, перебивання комунікацій супротивника і шляхом широкого застосування сил спецоперацій, українці переб’ють комунікаційні вузли росіян. І цей наступ ворога, який однозначно буде внаслідок мобілізації, на другий-третій місяць все одно припиниться. У росіян може ще і не закінчуються люди, але особовий склад відмовиться далі наступати. Як би ми не сміялися з рабської ментальності росіян, але і вона інколи дає «збій»: ми бачимо, як зараз стріляють воєнкомів від Дагестану до Усть-Ілімська і такі випадки й процеси надалі будуть лише посилюватися.

Тож наступ росії на сході й півдні та певний тактичний успіх агресора буде, але він закінчиться так само, як під час Першої світової закінчився Брусиловський прорив. Нагадаю, що тоді, у 1916 році, австро-угорські та німецькі війська під час боїв на Волині, Галичині й Буковині, втратили більшу частину особового складу з резервами. Через це у 1917 році солдати елементарно відмовитися іти на фронт, створили свій комітет з контролю за рішеннями офіцерів і армія окупантів розвалилася. Історія циклічна і часто любить повторюватися.

Чи здатні нинішні протести в росії зірвати мобілізацію і прискорити завершення війни?

Микола Мельник: Найближчим часом протести у рф навряд чи якось відіб’ються на процесі мобілізації. Однак у середньостроковій перспективі, наслідки поголовного і жорсткого призову, можуть про себе заявити.

Напруга в середині російського суспільства зростає. Більшість росіян, які сміялися і кидалися гаслами «Можем повторить» та «Не смешите наши «Искандеры»», зараз масово намагаються втекти з росії. Причому тікати вже нікуди – більшість сусідніх країн закрили кордони для втікачів від путінської мобілізації, а росіян сьогодні приймають лише Грузія, Монголія і Киргизстан, де також не дуже радіють таким «мігрантам».

«Тобто, оголошена в росії мобілізація у середньостроковій перспективі може спровокувати доволі потужний соціальний вибух. Виявилося, що росіяни абсолютно не збираються воювати. Усі ці жарти про «хохлів» і що ми «зробимо їх за три дні», залишилися жартами на словах. Особливо показовими є події в Чечні й Дагестані, де регіональна влада елементарно відмовляється виконувати рішення центру. В подальшому це запустить досить сильні відцентрові процеси. І я думаю, що наприкінці весни 2023 року, це матиме фатальні наслідки для російської федерації»

Наскільки вірогідне застосування росією тактичної ядерної зброї проти України?

Микола Мельник: владімір путін може як застосувати, так і не застосувати ядерну зброю. Все буде залежати від того, наскільки він буде почуватися загнаним у глухий кут. російський диктатор чудово розуміє, що як тільки він натисне на «червону кнопку», то інші країни-члени НАТО також можуть її натиснути, адже тоді він перетне межу, що зараз стримує світ від ядерної війни.

«На сьогоднішній день, ця межа ще існує – більшість представників істеблішменту Європи не заявляє, що путін має піти у відставку, а доволі обережно кажуть, що росія має піти з України і на цьому «давайте все закінчимо». Однак путін розуміє, що як тільки він піде з України, йому кінець, його «зжере» власне суспільство. Адже якщо припустити, що війна в Україні триватиме ще мінімум рік, то нескладний прогноз демонструє, що росія ризикує втратити ще близько 200 тисяч убитими і до півмільйона пораненими. Навряд чи російське суспільство зможе пробачити хазяїну кремля такі втрати співвітчизників»

Загроза ядерного удару по Україні, безперечно, існує. Однак нагадаю, що виконання наказу путіна має пройти через 7-9 рівнів узгодження. Будемо сподіватися на те, що якийсь генерал на якомусь рівні скаже «ні». Це така доволі слабка надія, але вона все одно існує.

Якщо кремль таки застосує ядерну зброю, як на це відреагують США і країни Заходу?

Микола Мельник: Ядерний удар рф по Україні стане шоком для західного світу, адже після цього усі країни та еліти остаточно усвідомлять, що з росією вже неможливо домовитися. І скоріш за все, США і країни НАТО вимушено ударять ядерною зброєю по території агресора. Це вже буде ядерна війна планетарного масштабу.

Від путіна може очікувати усього, чого завгодно, хоча я все ж таки сподіваюся, що до ядерного армагеддону не дійде. Є висока імовірність, що оточення диктатора, яке доволі сильно інтегровано у глобальну фінансову систему, зробить усе, аби його прибрати. Вони усвідомлюють, що простіше прибрати одного буйного і далі спокійно вести бізнес, аніж через одного буйного перетворитися на попіл.

Валерій Савицький