Ескалація ударів по економіці РФ: чи змусять Кремль до переговорів

Війна дедалі більше виходить за межі поля бою. Знищення економіки противника має не менше стратегічне значення, ніж бойові успіхи. Поки Сили оборони України б'ють по російських НПЗ, логістичних хабах та складах Wildberries, Кремль відповідає ударами по українських підприємствах, енергетиці й транспортних вузлах.

Наскільки болючі такі удари, чи стане економічне виснаження новою вирішальною зброєю цієї війни і що думають про нову ескалацію військові аналітики — у матеріалі UA.News.

Україна розширює перелік цілей
 

У 2026 році наші Сили оборони в рази збільшили удари по російській нафтопереробці та її експортній логістиці. У червні-липні українські дрони вибили 8 із 10 найбільших російських НПЗ, деякі з них атакували по кілька разів.

Під удар потрапили: «Газпром нафтохім Салават» (Башкортостан); «Киришинефтеоргсинтез» (Ленінградська область); «Лукойл-Волгограднефтепереработка» (Волгоград); «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» (Нижегородська область); «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» (Перм); Московський НП; Рязанський НПЗ; «Ярославнефтеоргсинтез» (Ярославль).

Всі великі нафтопереробні заводи, розташовані на європейській частині РФ, зазнали руйнувань та пожеж, тимчасово скорочували або повністю припиняли виробництво. Найбільш масштабно горів Московський НПЗ, відновлення якого може затягнутися до 2027 року.

«Далекобійні санкції» завдали серйозного удару по головному джерелу валютних доходів кремлівського режиму. Загальні збитки нафтогазової галузі РФ перевищили $13,5 млрд, а обсяги виведених з ладу потужностей сягнули 45 млн тонн на рік.

Атаки спровокували небувалий для росіян дефіцит пального, а також найвищі за останні два десятиліття ціни. Десятки регіонів РФ обмежили продаж бензину, зокрема, Ханти-Мансійський автономний округ, де видобувають майже 40% російської нафти.

Під удари потрапила ще одна ключова галузь економіки країни-агресора – морський експорт. СБУ та Сили Безпілотних Систем (СБС) проводять масштабну кампанію у Чорному та Азовському морях проти російської логістики та суден «тіньового флоту», блокують порти та переправи.

Суттєво ускладнилася навігація через Керченську протоку, а також зупинилося постачання зерна річкою Дон. Цей маршрут забезпечує торгівлю з країнами Близького Сходу та Туреччиною, які є найбільшими покупцями російського зерна та скуповують майже п'яту частину поставок.

Через блокаду акваторії Азовського моря обсяги російського експорту зерна обвалилися до найнижчого рівня за останні десять років. Лише у липні російські трейдери зможуть доправити за кордон всього 1,5 млн тонн пшениці, що на третину менше, ніж у липні минулого року.

Окрім регулярних ударів по НПЗ і танкерах «тіньового флоту» в Чорному та Азовському морях, Сили оборони звернули увагу на ще одну важливу артерію російської економіки — онлайн-торгівлю — і також почали її атакувати. 

Нова серія ударів припала на логістичну мережу найбільшого російського маркетплейсу Wildberries, який посідає центральне місце в економіці споживання РФ. Річний оборот мережі перевищує 4,1 трлн рублів, що становить понад 2% ВВП Росії. Фактично через платформу проходить приблизно кожен 50-й рубль російської економіки.

Разом з більш дрібними конкурентами Wildberries та Ozon продають товари та послуги на суму, еквівалентну 8,5% російського ВВП, а також забезпечують 4 млн робочих місць.

Логістичні комплекси Wildberries також інтегровані у структуру військової промисловості. Їх пов’язують з постачанням підсанкційних компонентів для виробництва дронів і навігаційного обладнання. На платформі відкрито продають товари, призначені для застосування як в цивільній сфері, так і на фронті: радіостанції, антени, акумулятори, оптоволокно, електронні плати, камери, тепловізійне обладнання та навігаційні модулі.

Українські дрони вже атакували щонайменше 5 таких логістичних хабів у містах: Електросталь (Московська область), Котовськ (Тамбовська область), Краснодар-Невіномиськ (Ставропольський край), Санкт-Петербург (комплекс «Шушари»), а також логістичний парк «Уткіна Заводь».

Лише після перших ударів у Краснодарі та Невіномиську сукупні збитки Wildberries і продавців, які користуються його платформою, оцінили у понад 100 млрд рублів, або близько $1,3 млрд. Хоча у грошовому вимірі — це не такі масштабні втрати, як після атак на НПЗ, але збільшиться кількість банкрутств серед російських малих та середніх бізнесів та скоротяться податкові надходження на фінансування війни.

Не варто відкидати і той факт, що палаючі склади впливають на загальні настрої росіян та усвідомлення того, що війна стосується їх безпосередньо. Річ у тім, що останні два роки через економічний спад у Росії масово закривалися магазини. Рітейл майже повністю перейшов на онлайн-платформи.

Регулярні удари по складах маркетплейсів, де торгують товарами подвійного та військового призначення, призводять до перебоїв з постачанням будь-яких товарів та загалом ставлять під питання стабільне функціонування торгівлі в Росії. І хоча кожен такий окремий удар навряд чи обвалить російську економіку, системне їх нанесення поступово виснажуватиме ресурси ворога.

Росія планує ще більше обстрілів  
 

Від самого початку повномасштабного вторгнення російське командування ставило ціллю знищення не лише військових об’єктів, а й економічного потенціалу України. Склади великих компаній, торговельні центри, аграрна інфраструктура, великі виробництва та енергетичні підприємства потрапляли під удари так само, як й інші цивільні об’єкти.

Так, за час великої війни росіяни понад 70 разів обстрілювали відділення та сортувальні термінали «Нової пошти» у різних регіонах України, найбільше — у східних областях. Торік об'єкти компанії атакували щомісяця. Здебільшого били FPV-дронами або ракетами.

Внаслідок масованих ракетних ударів по Київщині лише за один день, 19 липня, були знищені склади у Бучанському районі та логістичний центр у селі Білогородка. Про руйнування своїх приміщень заявили одразу кілька відомих компаній. А вже 23 липня російський удар припав на виробничий комплекс та склади виробника снеків у Павлограді на Дніпропетровщині.

Щоденні російські обстріли продовжують знищувати готову продукцію, сировину та складські мережі українського бізнесу. Багато виробників змушені диверсифікувати свої логістичні запаси та постійно перебудовувати маршрути перевезень.

Цього літа росіяни ще більше докладають зусиль, щоб заблокувати Україні морський експорт зерна. Посилюють удари по українських портах та цивільних суднах, котрі заходять для завантаження та розвантаження. За перші тижні липня армія РФ 23 рази вдарила по портовій інфраструктурі та 17 разів атакувала цивільні судна.

Загалом від початку повномасштабної війни пошкоджено понад тисячу об'єктів портової інфраструктури та понад 220 суден, постраждали 283 цивільні особи.

Це суттєві проблеми для економіки, враховуючи, що майже 90% українського експорту вивозять морем. Підвищення ескалації в акваторії Чорного моря призвело до спаду закупівельних цін на зерно та змусило українських трейдерів терміново змінювати логістику.

Атаки ворога на економічно важливі об’єкти, логістичні та промислові потужності можуть посилитися. Радник президента Сергій «Флеш» Безкрестнов вже попередив про нову небезпеку ударів модифікованими реактивними «Шахедами» з онлайн-керуванням. За його словами, у межах зони враження такі дрони можуть атакувати як рухомі, так і нерухомі цілі.

«Наразі такі «Шахеди» мають обмеження щодо дальності керування, пов’язані з особливостями технології. Все, що позначено червоною зоною, потрапляє в зону потенційної атаки «Шахедів» з онлайн-керуванням. У цій зоні «Шахед» може атакувати цілі, що рухаються, та статичні цілі», — повідомив «Флеш».

Він закликав власників складів, автозаправних комплексів та підприємств, які розташовані у зоні ризику, бути готовими до ударів, реагувати на повітряні тривоги та подбати про укриття для персоналу.

 

 Що стоїть за ескалацією взаємних ударів —  думка експерта
 

Це продовження фронту, але в іншому — економічному — вимірі, пояснює військовий аналітик Дмитро Снєгирьов. Він констатує початок нової ескалації війни на виснаження.

«Нинішній етап війни можна охарактеризувати словами Дональда Трампа за лаштунками зустрічі з Володимиром Зеленським під час саміту НАТО: «Максимальна інтенсифікація ударів по Російській Федерації з метою змусити росіян сісти за стіл переговорів». Саме після цього починається активна фаза операції Сил оборони України за підтримки наших стратегічних партнерів. Йдеться про надання розвідданих та зброї для ударів по портовій інфраструктурі росіян в Азовському морі», — звертає увагу Снєгирьов. — Йдеться про основні перевалочні бази Російської Федерації для експорту сільгосппродукції, кам'яного вугілля, мінеральних добрив та продукції важкої металургії. Але основне — це продукція сільгоспвиробників, мінеральні добрива. Що становить до 30% російського експорту. Відповідно, Росію поставили перед фактом, що її виштовхують зі світових ринків збуту. Насамперед продовольства і мінеральних добрив...А в поєднанні з ударами по НПЗ — це колосальний тиск на її економіку».

Щодо серії ударів по складах Wildberries, то Україна насамперед блокує логістику матеріально-технічного забезпечення російської армії, наголошує аналітик.

«Це досить серйозно вдарило по російській окупаційній армії. Росіяни визнають той факт, що знищення цих складів, а було уражено до 20% складських приміщень, суттєво позначилося на можливості застосування FPV-дронів і дронів на оптоволокні. Але головне – на цих маркетплейсах зареєстровані 1 млн росіян. Це фактично величезне послання представникам малого та середнього бізнесу. Створення елемента соціальної напруги в Росії».

Читай нас у Telegram та Sends