Особливості контрнаступу: чому частіше вибухають склади окупантів але повільно йде звільнення територій

Нинішній контрнаступ має декілька відмінностей від попередніх вдалих операцій по видворенню російських окупантів з території України. Останніми днями ми бачимо велику скоординовану кампанію по знищенню важливих тилових об'єктів окупантів у Донецькій області та інших окупованих територіях України. Це суттєво погіршує постачання ворогом боєприпасів на лінію зіткнення, що дає можливість ЗСУ для просування.

Агентство UA.News зібрало висновки експертів стосовно особливості контрнаступу літа 2023 року.

Куди прилітає

В першу чергу експерти звертають увагу на вдале знищення складів окупантів та артилерійських систем. Наприклад, 4 липня, згідно зведенню Генштабу ЗСУ, росіяни втратили відразу 36  артилерійських систем, а загальні втрати з моменту повномасштабного нападу сягнули вже 4300 артилерійських систем.

Кожного дня надходить інформація про знищення великих складів боєприпасів супротивника. У вівторок, 4 липня, Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України заявив про знищення складу російської армії в окупованій Макіївці Донецької області, яка знаходиться всього лише у 6 км від Донецька. Окупанти облаштували склад у житловому масиві посеред двору недобудованого кварталу. Декілька годин боєприпаси розліталися по всій Макіївці.



Також було ураження об'єктів у Ясинуватій, що у 6 км на північний схід від Донецька, та ймовірного ракетного удару HIMARS зазнала будівля російської окупаційної адміністрації у Волновасі Донецької області (35 км на південний захід від Донецька).

На Запорізькому напрямку лише 4 липня прилетіло по розташуванню ворогів в окупованій Якимівці, а за день до того - у Василівці та Токмаку.

30 червня було повідомлення про 10 потужних вибухів у окупованому Бердянську Запорізької області. Тоді влучили у штаб окупантів та склад боєприпасів поблизу аеродрому.

Згідно повідомлень Генштабу ЗСУ, наші воїни кожні 70 хвилин знищують ворожу ціль високої пріоритетності. Це можуть бути пункти управління, місця концентрації військ, ЗРК, склади боєприпасів.



За даними Міноборони, на минулому тижні було вражено:

• 94 місця скупчення військ;


• 22 зенітно-ракетні комплекси;


• 19 складів боєприпасів;


• 7 командних пунктів.

Саме така рутинна робота створює умови для подальшого прориву оборони ворога.

 

Нова тактика

Західні військові експерти помітили, що останнім часом з'явилося більше повідомлень про вдалі влучання українських захисників по ключовим військовим об'єктам окупантів. Вони пов'язують це з новою тактикою, яку вибрало командування ЗСУ під час цього контрнаступу.

«Російські склади боєприпасів в межах досяжності ЗРК/РСЗВ/артилерії/безпілотників останнім часом знову вибухають. Ми бачимо, що склади вибухають уздовж південного фронту, а також на Луганщині. Здається, вони знаходяться набагато ближче до фронту, ніж минулого року», - зазначила у своєму аналізі Брінн Таннегілл, експерт американського аналітичного центру RAND Corp.

Аналітик зазначає, що після того, як Україна минулого року отримала Хаймарси, вона зосередилася на нанесенні ударів по російських складах зберігання боєприпасів, і це було дуже ефективно. Тоді російське командування відвело свої центри зберігання боєприпасів за межі досяжності ракет GMLRS. Це ускладнило і сповільнило постачання військ поблизу фронту. Наразі ці склади стали знову у зоні ураження ЗСУ.

Моя робоча теорія полягає в тому, що це сталося тому, що Україна змінила свою тактику під час наступу, щоб змусити скоротити ці довгі поїздки в обидві сторони.

Основи цієї тактики такі:

• Просування до контакту;


• Натиснути настільки сильно, щоб російська артилерія відкрила вогонь;


• Покладатися на російську артилерійську доктрину «стріляти зі всього»;


• Відступити/сховатися від артилерії;


• Використовувати власну артилерію для контрбатарейного вогню;


• Зачекати, поки у росіян закінчаться боєприпаси, щоб знову просунутися вперед;


• Використовувати бронетехніку/БМП для вогневої підтримки з більшої відстані, перш ніж зачищати окопи піхотою.

Україна знає, що у них є вікно можливостей, поки артилерія противника або веде дуель, або чекає на підкріплення. Можливо, у відповідь росіяни знову почали таємно переносити менші склади боєприпасів ближче до фронту, щоб скоротити відстань в обидві сторони. Проблема для росії полягає в тому, що українська система розвідки та рекогносцировки, а також управління, контролю та зв'язку (ISR + C3I) тільки покращилась з минулого літа. Отже, ці склади знаходяться не лише в межах досяжності реактивних систем залпового вогню та артилерії. Ми бачимо, що безпілотники вражають деякі з них і на Луганщині

.

Аналіз Інституту вивчення війни

Інститут вивчення війни (ISW) також звернув увагу на те, що 4-5 липня ЗСУ завдали серії ракетних ударів по тилових позиціях росії вздовж усієї лінії фронту.

У новому аналізі ISW сказано, що ЗСУ розпочали скоординовану серію ударів, спрямованих на погіршення російського логістичного забезпечення та наземних ліній комунікацій (GLOC) по всьому театру бойових дій. Адмірал Ентоні Радакін, начальник штабу оборони Великої Британії, 4 липня заявив, що українські сили проводять операцію з «виснаження, розтягування та завдання ударів» по російських силах, щоб зламати російські оборонні лінії. Тому широкомасштабна серія ударів, націлена на російську логістику та наземні шляхи сполучення була б доречним елементом такої стратегії, констатують аналітики ISW.



У ISW зазначають, що ЗСУ зосереджуються на досягнені асиметричного рівня виснаження ворога, який дозволив би Україні зберегти живу силу ціною більш повільних темпів територіальних завоювань, однак водночас виснажив би російські війська та техніку.

«Подібна кампанія ЗСУ матиме накопичувальний кумулятивний ефект, тож її результати не будуть очевидними відразу», - попереджають в ISW.

Ситуація на фронті

В підтвердження версії про нову тактику наступу ЗСУ говорить, наприклад, інформація від 6 липня про зачищення від російських окупантів одразу шести позицій бійцями 59-тої окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка. Це відбулося у секторі між Первомайським та Марʼїнкою Донецької області.

ISW також повідомляє, що наразі українські військові ведуть наступальні дії на п'яти ділянках фронту і досягли успіхів на деяких напрямках. Зазначається, що українські сили просунулися на Бахмутському напрямку: на південний захід від Берхівки, на захід від Ягідного і на південний захід від Бахмута.



Нарешті офіційно Збройні Сили України повідомили про успіхи під час наступу в районі Кліщіївки біля Бахмута. Ймовірно цей населений пункт вже повністю під контролем українських захисників.

На думку влади України, просування було б більш ефективним, якби наші союзники надали в потрібній кількості підтримку і більш оперативно. Про це, зокрема, сказав лідер України під час чергового свого звернення.

Я вдячний США як лідерам нашої підтримки, але я сказав їм, а також європейським лідерам, що ми хотіли б почати наш контрнаступ раніше, і для цього нам потрібна вся зброя і матеріальні засоби. Чому? Просто тому, що якщо ми почнемо пізніше, то це буде йти повільніше. Я хотів, щоб наш контрнаступ був набагато раніше, тому що всі розуміли, що якщо контрнаступ розгорнеться пізніше, то більша частина нашої території буде замінована. Ми даємо ворогу час і можливість поставити більше мін і підготувати свої оборонні рубежі.

Як зазначає Британська розвідка, хоча росія досягла певного успіху в вибудові оборони на захоплених територіях, її сили продовжують страждати від ключових недоліків, особливо від перевантаженості підрозділів і нестачі артилерійських боєприпасів. Все це дає надію на ефективний контрнаступ, хоча швидким його не беруться названі ані аналітики, ані командування ЗСУ.

Читайте також:

Сценарії війни в Україні від американських стратегів: яка вірогідність ядерного конфлікту та “корейського варіанту”

Bloomberg: баланс важкої техніки на фронті змінюється не на користь рф