«Покарання фронтом» чи збіг обставин: що відбувається довкола генерала Наєва після його інтерв’ю
12 Лютого 2025 17:10 Однією з топ-тем в українському інфопросторі зараз є ситуація довкола Сергія Наєва. Це відомий український військовий, генерал-лейтенант та Герой України. Нещодавно він дав велике інтерв’ю «Українській Правді», в якому, зокрема, певним чином критикував недостатню, з його точки зору, підготовку держави до вторгнення РФ. Одразу ж після цього Наєва відправили на фронт, на один з найбільш гарячих напрямків – під Велику Новосілку.
Про те, що генерал-лейтенанта відіслали керувати тактичною групою «Велика Новосілка», написав журналіст Юрій Бутусов. Також цю інформацію підтверджують у виданнях «Інтерфакс-Україна» та «УП». Однак станом на зараз до кінця не зрозуміло, чи військовий вже перебуває на фронті, чи лише отримав бойове розпорядження.
«Відомостей від розвідки про час вторгнення не було»
Деякі медіа та спікери стверджують, що Наєв розкритикував політичне керівництво та висловив особисту незгоду з тим, як відбувалася підготовка до вторгнення. Однак, на відміну від багатьох колег, в агентстві UA.News повністю прочитали інтерв’ю генерала. І побачити там якусь конкретну критику на чиюсь адресу вкрай складно.
Фактично єдине пряме невдоволення Наєв висловив тоді, коли журналісти питали його про арешти українських генералів. Тоді військовий заявив, що на його думку, робити таке під час війни «неприйнятно». Але по суті на цьому критика закінчилася. Все інше – лише особисті та досить обережні оцінки і думки Наєва стосовно останніх днів та місяців перед повномасштабним вторгненням РФ.
Генерал розповідає, що в останній рік перед агресією в ЗСУ панувала доволі спокійна атмосфера. Мається на увазі, що не було жодної паніки та аж надто великого передчуття біди. Воно з’явилося сильно пізніше, буквально за кілька днів до початку війни. Але план дій на випадок вторгнення Збройні сили мали ще в квітні 2021 року.
Наєв згадує візит президента Зеленського у Генеральний штаб навесні 2021-го. За словами військового, голова держави «бачив і чув» все, що йому доповідав генералітет. Як ми бачимо, нічого критичного в таких заявах немає. А на пряме питання журналістів про «інформаційний фон» перед війною та слова Зеленського про «шашлики в травні» військовий відповів ухильно: що він дивився і сприймав це «як і будь-який інший громадянин».
Окремо генерал згадує, що взагалі не надто й слідкував за словами політиків. Він розділяє політичну та військову сферу: армія – це геть інша структура, якій «своє робити». Поки по телевізору казали одне, ЗСУ робили інше: тренувалися, навчалися, змінювали місця дислокації, тощо. Тобто відбувався загальний «робочий процес».
Далі в Наєва запитали, чи не потрібно було вводити воєнний стан ще в січні 2022 року. Військовий знову ж таки відповів ухильно, хоча згодом підтвердив, що, можливо, варто було ухвалювати рішення раніше. Також генерал визнав, що ЗСУ не встигли повністю розгорнути війська та на 100% підготуватися до повномасштабної війни.
«Коли розпочалося широкомасштабне вторгнення, жоден військовий план ні в Генеральному штабі, ні в жодному органі військового управління не міг бути виконаним, тому що війська внаслідок несвоєчасного і неповного розгортання не зайняли кінцеві положення. Тому плани були, а от бойові дії вже виконувалися не за тими планами, які були створені за мирного часу, а реального положення військ ворога», - сказав Наєв.
Це нехай з натяжкою, але все ж можна рахувати за певну критику. А також слова про те, що ЗСУ – це інструмент, яким керують перш за все політичні лідери, а не безпосередньо військові.
«Збройні сили України – це інструмент України для відстоювання суверенітету і незалежності. І цим інструментом користуються не військові. Цим інструментом в першу чергу керуються політичні керманичі України. Це слід розуміти всім», - зазначив Наєв.
Врешті військовий почав згадувати останні дні перед вторгненням. Тоді він особисто, його командир Валерій Залужний (тоді – головнокомандувач ЗСУ) та інші вже розуміли, що «наближається біда». Армія здійснила відповідну підготовку, яку Наєв вважає важливою, але недостатньою. Військовий також вказує, що і він, і інші командири подекуди «брали ініціативу на себе» та перевищували повноваження, готуючись до війни.
Окремий важливий блок – відсутність даних розвідки про те, що напад РФ відбудеться вже незабаром. Тут Наєв зазначає, що він, як військовий командир, до останнього не отримував ані від ГУР, ані від МО інформації про те, що вранці 24 лютого 2022 року почнеться вторгнення.
«Кожного дня я отримував відповідне розвідувальне донесення. В загальних умовах… засвідчувалося, що ударних угруповань навколо країни не було. Ми також пам'ятаємо, що міністр оборони України, якому підпорядковується один із розвідувальних органів нашої держави, зазначав, що на жодному напрямку ударних угруповань не створено. В чому головне завдання будь-якого органу розвідки? Не просто сказати, як буде відбуватися наступ, а назвати час і дату вторгнення, коли буде ворог наступати. І таких відомостей не було. В українському документообігу стосовно будь-якого військового командування за підписом будь-якого керівника розвідки немає такого документа, де написано, що 24 лютого 2022 року о 4 ранку відбудеться пряма агресія РФ проти України», - сказав Наєв.
Свою розповідь про це генерал завершує тим, що про напад росіян, який планується вже ось-ось, він та інші дізналися близько 22:00 23 лютого 2022 року. До того ж не від офіційних джерел, а шляхом «сарафанного радіо». Вже після цього в ЗСУ ухвалили рішення розгортати війська, однак не встигли зробити це на 100% через брак часу.
«Ні від кого (не отримував інформацію про вторгнення – ред.). Я – командувач Силами оборони України. Я не отримую письмову інформацію, що завтра буде війна», - резюмував Сергій Наєв.
Де тут критика
Насправді після повного прочитання інтерв’ю відповісти на питання «а де ж тут критика?» відверто складно. Так, безумовно генерал Наєв у ретроспективі не дуже задоволений тим, як відбувалася підготовка до повномасштабного вторгнення. Він також вважає, що реакція на агресію РФ могла бути кращою, системнішою, більш виваженою та завчасною. І, нарешті, військовий знаходить «неприйнятним» кримінальне переслідування генералітету під час війни.
Власне, на цьому все. Більше нічого критичного в матеріалі немає. Та й те, що є, Наєв подає в дуже обережному та мирному тоні. В його риториці явно прослідковується небажання йти на конфлікт та «пороти гарячку».
У той час як інші спікери, на кшталт журналіста Юрія Бутусова, пишуть, що військовий «різко розкритикував дії керівництва держави» та заявив, що «провал» підготовки до вторгнення – це «повна відповідальність особисто президента». Хоча нічого подібного в матеріалі немає і близько. Контент-аналіз інтерв’ю показує, що прізвище Зеленського Наєв взагалі навіть не згадує. Але згадує «президента України», та й то в обережно-позитивному тоні: що той «бачив і чув» те, що казали йому військові навесні 2021 року.
Тобто по суті все, що сказав генерал – військове керівництво напередодні вторгнення не отримало офіційних документів та донесень про агресію РФ. І на цьому крапка. За якусь критику можна вважати хіба що загальне незадоволення тим, як розвивалися події напередодні вторгнення – але чи є в Україні бодай хтось, хто цим повністю задоволений? Питання риторичне, адже, мабуть, жодна армія світу ще ніколи в історії не була стовідсотково готовою до раптової великої війни. Ну, і ще Наєв вважає неприйнятним кримінальні провадження стосовно генералів – що не дивно, адже він сам є генералом і йдеться про його безпосередніх колег і, можливо, друзів.
Тож виходить, що жодної прямої та гострої критики політичного керівництва в інтерв’ю не було. Однак навіть після такої досить спокійної розмови Наєва різко відправили на фронт. Як пише Бутусов та інші ЗМІ – щоб він «не міг давати нові інтерв’ю». І це вже справді дивно.
В даній ситуації є лише два можливих варіанти. Або навіть настільки «травоїдне» інтерв’ю з дуже обережною та знеособленою критикою вважається кимось за загрозу і проблему, яку необхідно вирішувати – або це дивний збіг обставин, а генерал об’єктивно потрібний на фронті і до його публічної риторики все це відношення немає.
На користь першої версії свідчить той факт, що Наєв, зокрема, вважався «людиною Залужного». Військового звільнили одразу після того, як пішов Залужний. А саме «залізний генерал» сьогодні, за даними соціологічних опитувань, має найвищі рейтинги популярності серед українців.
На користь другої ж версії кажуть наступні аргументи. По-перше, інтерв’ю було й справді майже позбавленим якоїсь критики. А по-друге, Наєв – досвідчений бойовий генерал, який з 2014 року воював. Тож його відправку на фронт складно вважати «покаранням», враховуючи той факт, що він кадровий військовий, на передовій бракує командирів, а в країні так-то майже 3 роки триває повномасштабна війна.
Думки експертів
Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда критично ставиться до ситуації довкола Сергія Наєва. Він вбачає в цьому кейсі певний острах влади перед військовими. На думку експерта, такий підхід заважає ефективному управлінню Збройними силами та, врешті, шкодить самій державі.
«Я вважаю, що генерал Наєв виступив не лише як військовий, але й як громадянин. І розповів про те, що йому було відомо… Очевидно, що це було відомо і багатьом іншим людям, і далеко не всім це сподобалось. На момент свого інтерв'ю Сергій Наєв не посідав жодної посади і перебував в розпорядженні міністра оборони, тому однозначно не вийде йому інкримінувати розголошення військової та державної таємниці.
Те, що його поспіхом намагаються призначити на посаду, пов'язану з непростою ситуацією на фронті – я не думаю, що це емоційна реакція. Я думаю, що це реакція, яка спрямована на спробу його нейтралізації як джерела інформації. Наєв достатньо досвідчений військовий, герой України і людина, яка не дає сумнівів в тому, що він спроможний ефективно захищати український інтерес. Відповідно, для мене це інтерв'ю стало лакмусовим папірцем стосовно того, що в Україні влада з острахом ставиться до українських військових. І цей острах, як на мене, заважає ефективній організації оборони та функціонування Збройних сил України», - впевнений Євген Магда.
А от політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко не вважає, що влада якимось чином зреагувала на інтерв’ю Наєва. Також експерт не розділяє думку, що військового «покарали» відправкою на фронт. Фесенко задається питанням: як взагалі можна «покарати» відправкою на передову людину, яка є бойовим генералом у воюючій країні?
«У Наєва в інтерв’ю немає критики. Він дуже обережний. Його скоріше провокували журналісти: що влада провалила підготовку, що все пропало, це дуже помітно по запитаннях. Наєв ухилявся від відповідей. Він казав дуже обережно… Я думаю, те що написав Бутусов та інші, що Наєв звинуватив владу в чомусь — це їх позиція, яку вони приписують Наєву. А він якраз дуже обережний та уникає будь-яких прямих звинувачень. Йому ж накази віддає не влада, а головнокомандувач збройними силами. І він це розуміє: що якщо він буде критикувати політичне керівництво, то фактично він критикуватиме Залужного. Бо військовому наказ віддає головнокомандувач ЗСУ, а не Зеленський чи Єрмак», - каже Фесенко.
На думку політолога, цей скандал відображає той факт, що в Україні почалася передвиборча кампанія. А деякі люди не розуміють, що продовжується війна, вони вже готуються до виборів. І використовують Наєва у своїх інтересах.
«Можливо, відправка на фронт і інтерв'ю якось пов'язані. Але для бойового генерала краще бути на фронті, а не в тилу. Я не вважаю, що це покарання… Проблема була в тому, шо його зняли з попередньої посади, він був у тилу. І фактично був «на підхваті», не займався своїми прямими обов'язками. А зараз якщо він буде працювати на фронті — а там дефіцит досвідчених і сильних командирів — на мій погляд, це нормально. Але можливо, в Міноборони вирішили, що він забагато говорив і вирішили його покарати. Втім, я не знаю, якими мотивами користувалися ці люди. Але відправлення бойового генерала на фронт під час війни… Ну, я не вважаю, шо це покарання», - резюмував Володимир Фесенко.
Микита Трачук
