росія не має запасів дронів-камікадзе, щоб здійснювати регулярні масовані обстріли України

Як можна помітити, атака 21 вересня лише частково була спрямована проти енергетичної інфраструктури. Хоча коли 75% ракет збито, важко стверджувати, яка група цілей була пріоритетною. Так само, можна констатувати різномаїття в спробах ударів наступного дня, 22 вересня, в яких відчувається бажання якось помститися за знищену в Криму військову інфраструктуру і можливо командування чф рф.

Виявляти позиції ППО безглуздо - наші комплекси активно маневрують в межах району відповідальності. Тобто самі траєкторії є не способами виявлення, а спробами обманути вже виявлені попередньо радари і пускові установки. Саме випробування нових траєкторій і є можливою метою дострокового старту масованих ударів. І можна констатувати - з частковим успіхом для ворога. Однак, ймовірно, протягом наступних місяців буде нарощування постачань засобів ППО і ПРО в Україну, що дозволить закрити незалежно від траєкторій більшість генеруючих і розподільчих потужностей.

Водночас, є перспектива тотального винищення місць базування ракетоносіїв в окупованому Криму, а також і останнього центру запуску «Шахедів» в Приморсько-Ахтарську Краснодарского краю, що значно зменшить можливості разових масових запусків.

Між тим, вже є відомості про провал планів масового виробництва іранських дронів у Єлабузі - потужності побудували, персонал навербували і навчили, виготовили сотні планерів, значною мірою оснастили «іранськими» (краденими без купівлі ліцензії) двигунами. Але критично не вистачає чіпів, без яких неможливо задавати програму маневрів, а дрон стає аналогом фау-1 1942 року, тобто може лише летіти по прямій, впасти і вибухнути по сигналу таймера чи по закінченню пального. Також неможливо закласти і можливість вертикального маневрування. Ці дрони можуть літати за найзаплутанішими тривимірними траєкторіями, але ті траєкторії закладені заздалегідь, керування радіосигналом в польоті не передбачено, і це логічно, інакше цей дрон переважно ставав би жертвою РЕБ.

Іран також не взмозі продати відразу понад тисячу дронів, і цілком можна сподіватись також відчуватиме надалі проблеми з комплектуючими західного походження. Тому попри вдосконалення траєкторій, можна очікувати зменшення інтенсивності пусків в усіх категоріях носіїв, збільшення щільності ППО і в цілому меншої шкоди, ніж торік.

Крім того, я б звернув увагу на потужності портів Астрахань і Ола в дельті Волги. Удари дронів та/або ракет по кранам, буксирам, і суднам незалежно від прапору може паралізувати російсько-іранський каспійський морський міст, тоді як альтернативний маршрут через Вірменію і Грузію потрібно нейтралізовувати західним впливом на опортуністичні і продажні правлячі режими цих країн через батоги і пряники. Тоді залишиться лише повітряний шлях, що обмежується при використанні поріділого парку іл-76 десятком дронів за літако-рейс, що не дозволить вийти на минулорічні обсяги запуску 100 дронів на тиждень. Ще один спосіб завадити іранським постачанням - підтримувати напругу до істерії включно, в ірано-азербайджанських, ірано-ізраільських та ірано-американських стосунках.

Також можливі спроби покластися на чинник раптовості, і вдарити наприклад по мостах через Дніпро. Принаймні, б/ч ракет Х101, «калібру» чи «іскандеру» вдевʼятеро більші, ніж у 155мм снаряду і вчетверо, ніж у «хаймарсу». Тобто, за успішного влучання, наслідки для мостів, особливо старих, можуть бути тяжкими.