рф втрачає запаси дронів-камікадзе і можливості для їх виробництва

Уже є відомості про провал планів масового виробництва іранських дронів у Єлабузі - потужності побудували, персонал навербували і навчили, виготовили сотні планерів, значною мірою оснастили «іранськими» (краденими без купівлі ліцензії) двигунами. Але критично не вистачає чіпів, без яких неможливо задавати програму маневрів, а дрон стає аналогом фау-1 1942 року, тобто може лише летіти по прямій, впасти і вибухнути по сигналу таймера чи по закінченню пального. Також неможливо закласти і можливість вертикального маневрування. Ці дрони можуть літати за найзаплутанішими тривимірними траєкторіями, але ті траєкторії закладені заздалегідь, керування радіосигналом в польоті не передбачено, і це логічно, інакше цей дрон переважно ставав би жертвою РЕБ.

Іран також не взмозі продати відразу понад тисячу дронів, і цілком можна сподіватись також відчуватиме надалі проблеми з комплектуючими західного походження. Тому попри вдосконалення траєкторій, можна очікувати зменшення інтенсивності пусків в усіх категоріях носіїв, збільшення щільності ППО і в цілому меншої шкоди, ніж торік.

Крім того, я б звернув увагу на потужності портів Астрахань і Ола в дельті Волги. Удари дронів та/або ракет по кранам, буксирам, і суднам незалежно від прапору може паралізувати російсько-іранський каспійський морський міст, тоді як альтернативний маршрут через Вірменію і Грузію потрібно нейтралізовувати західним впливом на опортуністичні і продажні правлячі режими цих країн через батоги і пряники. Тоді залишиться лише повітряний шлях, що обмежується при використанні поріділого парку іл-76 десятком дронів за літако-рейс, що не дозволить вийти на минулорічні обсяги запуску 100 дронів на тиждень. Ще один спосіб завадити іранським постачанням - підтримувати напругу до істерії включно, в ірано-азербайджанських, ірано-ізраільських та ірано-американських стосунках.