«Зрив» мобілізації, кадровий резерв та залучення військових НАТО: що чекає на українське військо у майбутньому

Мережею шириться низка публікацій про те, що в Україні стрімко виснажується військо. При цьому є потужний кадровий резерв, який варто мобілізувати для успішного перебігу воєнних дій.

Разом з тим зʼявляються повідомлення про те, що мобілізація зазнає зриву і рекрутинг у військо не має значного успіху.

Агентство UA News зібрало інформацію про ситуацію в українському війську, механізми поповнення кадрів та залучення іноземних військових.

 

Що відбувається з мобілізацією?

Поки народні депутати ухвалюють понад 4 тисячі правок до закону про мобілізацію, в Україні не вгавають розмови про поповнення військ шляхом рекрутингу та мобілізації. 

Як свідчать прогностичні дані, які надало видання Тексти, ще 10,5 млн українських чоловіків не перебувають у війську. Серед них майже 5 млн осіб – це резервісти. При цьому, є ще 3 млн жінок, яких, згідно з умовами мобілізації, можна призвати до війська.



Ситуацію з мобілізацією також прокоментував речник Полтавського ТЦК та СП майор Роман Істомін. За його словами, мобілізаційний ресурс в Україні дійсно є і говорити про якісь очевидні проблеми з кадрами не варто казати.

«Фіксуємо те, що велика кількість людей проживають не за місцем реєстрації та давно не оновлювали дані. Ок, людина не хоче спілкуватися з представниками ТЦК і СП вдома, тоді вони спілкуються з нею у громадських місцях: на вулицях, блокпостах тощо. До речі, чимало громадян, яких призивають зараз за мобілізацією, це ті, кому потрібен був поштовх. Не раз чув від них: "Я чекав повістку, але сам не йшов". Бувають випадки, військовозобов’язані просять виписати їм повістку. Сьогодні наші співробітники практично не ходять за місцем мешкання громадян, оскільки в цьому небагато сенсу. Перевіряють документи на вулицях. Це роблять люди з числа військовослужбовців ЗСУ, наділені відповідними повноваженнями військовим комендантом», – заявив Роман Істомін.

А ось щодо інформації про «зрив» мобілізації, то майор зазначає, що у в поширенні таких наративів є й інтерес ворога.

 

«Зрив мобілізаційної кампанії на руку нашому ворогу, і він буде використовувати будь-які приводи для дискредитації. Як реальні, так і вигадані, постановочні. Росіяни від самого початку розхитують тему мобілізації. І, на жаль, це має вплив на настрої українців»

 

Варто зазначити, що офіційні українські відомства теж не говорять про проблеми з мобілізацією. Звісно, очевидно, що на тлі активного протистояння окупантам, потреба у нових кадрах є значно вищою, але не критичною.

Доволі неочікувано, але про допомогу «людським ресурсом» почали говорити наші міжнародні партнери. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон запропонував країнам-членам НАТО направити свої війська до України.

Очевидно, спільнота поділилася на два табори, цілком окреслені. Зокрема, Латвія, Литва та Естонія, розуміючи свою близькість до росії і можливу ескалацію, підтримали таку ідею. А ось Німеччина, Чехія, Болгарія, Польща, Іспанія та Італія виступили проти.

Тоді Макрон висунув умови, за яких французький контингент буде направлено в Україну. Відбудеться це за умови наступу російських військ на Київ чи Одесу.

 

Поповнення кількості військ в Україні: думки експертів

Ветеран російсько-української війни, колишній заступник командира взводу у 24-му батальйоні територіальної оборони «Айдар» Євген Дикий зазначає, що зараз в Україні всі ділянки фронту є «гарячими». При цьому деякі підрозділи мають лише 30% укомплектованості.

На думку експерта, причиною такої ситуації, крім високої інтенсивності боїв, є ще й ситуація з мобілізацією.



Співзасновник БО «Реактивна пошта», військовий експерт Павло Нарожний у коментарі UA News звернув увагу на те, що наразі ніяких офіційних даних щодо штатної комплектації та потенціалу мобілізації поки немає. Тобто, всі оцінки є прогностичними і мають субʼєктивну складову.

Проте, наразі дійсно є серйозна нестача людей, особливо в бойових підрозділах. 

«Чому так сталося? Бо ці підрозділи були створені, переважно, на початку повномасштабного вторгнення, коли  кількість війська складала 300 тисяч осіб. А після початку повномасштабного вторгнення стало більше мільйона військових. Точна кількість засекречена. Але ось ці 300 тисяч безпосередньо воюють, вже два роки. Останнім часом бачимо активні бойові втрати, небойові, яких навіть більше. І люди втомилися. Я не скажу у відсотковому співвідношенні. Але недостача відчувається», – підкреслив Нарожний.

За словами експерта, мобілізація потрібна і, на його думку, необхідно мобілізувати за пів року приблизно 100 тисяч осіб.

Що стосується участі військ НАТО у війні з росією, то Павло Нарожний висловлює певний скептицизм. Він вважає, що наразі реалістичним виглядає лише такий формат, що війська Альянсу розмістять на північному кордоні України для запобігання наступу з Білорусі.

Що ж стосується умов, які висловив Еммануель Макрон, то експерт підкреслює, що наступ ні на Одесу, ні на Київ найближчим часом не буде можливим для ворога. 

«Зараз абсолютно по всіх ділянках фронту будуються укріплення. Обходити їх не те, що важко. Це дуже важко. Ми це бачили на прикладі нашого українського наступу, коли йшли на Роботине, але не дійшли. Коли, маючи сучасну зброю, ми їх не пробили. У нас є протиповітряні засоби, артилерія. Ворогу пробити нашу оборону буде дуже важко. Це якщо говорити про Запорізький і Херсонський напрямки (при ймовірному наступі на Одесу – ред.). Чисто теоретично, ворог може спробувати зайти з півночі. Але у нас є генерал Наєв і він стверджує, що лише на півночі було закладено приблизно 500 тисяч протитанкових мін. Доріг, де ворог зможе пройти масово, там мало, усі заміновані. Навіть географія на нашому боці», – заявив Павло Нарожний.

 

Авторка: Даша Шерстюк