Узбекистан допоміг росії з виробництвом пороху і ракетного палива

Підприємці з Узбекистану в обхід санкцій Євросоюзу налагодили та значно збільшили постачання до росії бавовняної целюлози, необхідної для виробництва пороху та твердих ракетних палив. 

За інформацією видання «Радио Азаттык» («Радіо Свобода»), після початку вторгнення в Україну масштаби прихованої торгівлі целюлозою з бавовняного волокна для оборонної промисловості росії зросли в рази.

Через це бізнесмен Рустам Мумінов, власник Ферганського хімічного заводу та громадянин Узбекистану, росії й Великої Британії, який контролює близько 85% експорту бавовняної целюлози з Узбекистану до росії, потрапив під санкції Євросоюзу.

Казанський пороховий завод, який у 2019 році закупив 48 тонн целюлози, протягом 2022 року та на початку 2023 року придбав у Ферганського хімкомбінату 1225 тонн сировини (зростання обсягів у 25 разів). Ферганське підприємство постачало сировину й іншим військовим заводам росії.

У 2022 році фірми з Узбекистану поставили до росії целюлози на 5 млн доларів, а за перші дев’ять місяців 2023 року — вже на 8,7 млн доларів.

Оскільки целюлоза («нітроцелюлоза», або «збройова бавовна») є ключовим інгредієнтом у військовому виробництві і внесена до санкційних списків ЄС, узбецькі компанії у другій половині 2024 року та протягом 2025-го збільшили обсяги продажів до росії бавовняного волокна замість целюлози. Це перетворилося на поширений спосіб обходу європейських санкцій. Бавовняне волокно, яке декларується під іншим товарним кодом, є сировиною, що після хімічної обробки може бути перетворена на нітроцелюлозу. У 2024 році до росії продали бавовняного волокна на близько 9,8 млн доларів.

Від 2022 року в Узбекистані з’явилося ще кілька приватних компаній, що спеціалізуються на целюлозі та активно продають свою продукцію до росії, зокрема Gelion Business Trade, яка у 2024 році відправила продукції до росії на понад 2,69 млн доларів та уклала пряму фінансову угоду з Казанським пороховим заводом. До списку українських санкцій увійшли три компанії з Узбекистану: Mercury Renaissance, її дочірнє підприємство Ферганський хімічний завод та Raw Materials Cellulose.

Німецька компанія Köppern поставляла підсанкційне високотехнологічне обладнання для російського «Уралкалію» через Узбекистан.

Білоруська компанія, пов'язана з трьома великими бізнесменами, яких влада США називала «гаманцями» Олександра Лукашенка, постачала до росії підсанкційний розчинник NMP. Він потрібен під час виробництва боєприпасів зі сльозогінним газом, які армія рф використовує проти ЗСУ.