Відкриті питання: реконструкція подій на Донбасі та в Україні за 6 днів до вторгнення 2022 року

18 лютого 2022 року стало одним із ключових днів у передвоєнній хронології подій в Україні. Цей день, за шість днів до повномасштабного вторгнення Росії, вже був наповнений напругою, тривогою та передчуттям неминучого. Хоча багато хто тоді вважав, що відчуття його обманюють, а катастрофи не станеться і все буде добре.

Найбільше уваги в той день привертав багатостраждальний Донбас, де розпочалася масова евакуація населення з територій, контрольованих так званими «ЛНР» та «ДНР». Цей день став початком активних дій, які підготували ґрунт для подальшої ескалації конфлікту. Через шість днів була війна. Втім, і в Києві, і в інших частинах України також відбувалося багато цікавого.

UA.News запускає унікальний спецпроєкт під назвою «Відкриті питання з 24 лютого». В його рамках ми хочемо реконструювати окремі дні напередодні вторгнення, аби краще зрозуміти, що тоді відбувалося в нашій країні.

Тож якою була п’ятниця 18 лютого 2022 року? Докладніше – в нашому матеріалі.

 

Евакуація на Донбасі: початок «рятувальної операції»

18 лютого 2022 року лише умовно можна вважати мирним днем. Насправді, якщо дивитися в ретроспективі, то є всі підстави стверджувати, що вже тоді ситуація була максимально наелектризованою. Однак до підступного та злочинного рішення Путіна про вторгнення ще залишалося цілих шість днів.

В цей самий день керівництво самопроголошених «ЛНР» та «ДНР» оголосило про початок евакуації цивільного населення до Росії. Все відбувалося лише впродовж двох днів: 18 і 19 лютого.



Фото: евакуація в Донецьку, 18 лютого 2022 року

Згідно із заявами ватажків сепаратистів, це було зроблено через «загрозу збройного нападу з боку України». Однак зараз очевидно, що це була частина інформаційної кампанії, спрямованої на створення виправдання для майбутніх дій Росії. Хоча в Кремлі тоді заперечували свою участь в евакуаційних процесах, зазначаючи, що це виключно особиста воля керівництва «республік».

Напередодні евакуації ситуація на лінії розмежування між підконтрольною Україні територією та ОРДЛО значно загострилася. За даними Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, у період з 14 по 18 лютого було зафіксовано різке збільшення кількості порушень режиму припинення вогню. Зокрема, лише 17 лютого було зареєстровано понад 500 вибухів у Донецькій області та понад 600 у Луганській області. Ці обстріли створювали атмосферу страху та невизначеності серед місцевого населення.



Фото: родини залишають Донбас, 18 лютого 2022 року

Евакуація проводилася хаотично. Вона стала раптовою, наче грім з ясного неба. Людей вивозили автобусами до Ростовської області Росії. За офіційними даними, було евакуйовано близько 100 тисяч осіб, хоча в РФ називається цифра 118 тисяч. Що, втім, не набагато більше.

Це число виглядає сумнівно, враховуючи, що на окупованих територіях проживали мільйони людей. Більшість із них залишилися в зоні конфлікту, не маючи можливості або бажання виїжджати. Це підкреслює той факт, що евакуація була скоріше символічною акцією, аніж реальною спробою захистити населення. Фактично йшлося про політичну технологію: Москва демонструвала, що її нібито хвилюють життя мешканців Донбасу. Хоча насправді це абсолютно не так.

Серед мешканців ОРДЛО реакція на оголошену евакуацію була неоднозначною. Деякі люди поспішали залишити свої домівки, побоюючись можливих бойових дій – як виявилося згодом, вони були праві. Інші ж залишалися скептичними, вважаючи евакуацію надмірною мірою або навіть інформаційною маніпуляцією з боку окупанта. Деякі жителі висловлювали небажання покидати свої домівки та майно, побоюючись мародерства та втрати нажитого – типова історія для непідконтрольного Донбасу після 2014 року.



Фото: паспорти України та Росії, ілюстративне фото 

Важливо зазначити, що до 2022 року близько 700 тисяч жителів окупованих територій отримали російські паспорти. Це було частиною політики Кремля з «паспортизації» населення, яка знову ж таки дозволила Росії стверджувати, що вона «захищає своїх людей». Однак, як показали подальші події, ця політика була спрямована виключно на легалізацію майбутніх військових дій. У Москві стверджували, що на Донбасі проживають сотні тисяч громадян Росії, а отже вона вимушена втрутитися у «геноцид росіян»: класична маніпуляція Кремля.

Втім, як би це не виглядало, варто віддати агресору належне: тоді РФ дійсно врятувала ті сто чи більше тисяч життів, адже вона вивезла людей із зони майбутніх бойових дій. Однак за декілька днів Москва занапастила та зруйнувала життя мільйонів, що повністю нівелює все те, що було зроблено до цього.



Фото: обстріл з танку, ілюстративне фото, за декілька місяців після початку війни 

 

Реакція України та міжнародної спільноти

Українська влада категорично заперечувала плани нападу на окуповані території. Президент Володимир Зеленський та інші офіційні особи зі свого боку неодноразово підкреслювали, що Україна не має намірів розпочинати військові дії. Міжнародна спільнота, зокрема ОБСЄ, також не підтвердила жодних підготовок до наступу з боку України.

Якщо подивитися новини за той день, то ми побачимо, що Київ постійно продукував все нові й нові заяви щодо того, що він не збирається влаштовувати провокації чи тим паче починати якісь агресивні дії. Щобільше: Україна зверталася до всіх міжнародних інституцій та намагалася продемонструвати, що йдеться виключно про провокації Росії.

Проте Москва продовжувала використовувати евакуацію як інструмент пропаганди. У російських ЗМІ активно поширювалися новини про «звірства українських військових» та «загрозу для мирного населення». Це створювало атмосферу паніки та підготовлювало громадську думку до майбутнього вторгнення. Хоча взагалі-то 2020 та 2021 були найбільш мирними роками на Донбасі: кількість обстрілів кратно знизилася і мирні мешканці майже перестали гинути. Однак напередодні війни «розморозка» пішла кілометровими кроками, і конкретно 18 лютого вже лунали вибухи в тому ж Донецьку.

Загалом у той день режим припинення вогню порушили понад 500 разів. А новини в українських ЗМІ були відверто тривожними.

Фото: новини того дня, скріншот UA.News

Еліта втікає: перші бізнес-джети з Києва

Паралельно з подіями на Донбасі 18 лютого почалися активні переміщення в українській еліті. Перші бізнес-джети з представниками політичної та бізнесової верхівки почали вилітати з Києва. Багато хто з них вирішив «пересидіти» на Заході, побоюючись ескалації конфлікту. Це стало одним із перших сигналів для широкої громадськості про те, що ситуація може розвиватися за найгіршим сценарієм.

Ці переміщення не залишилися непоміченими. У соціальних мережах та ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що деякі впливові особи вже покидають країну. Це викликало хвилю обурення серед українців, які звинувачували еліту в егоїзмі та небажанні ділити історичну долю зі своїм народом.

Втім, за кілька днів, 23 лютого, буквально за 6-8 годин до війни, багато хто з бізнесменів повернулися в Україну. Зокрема, найбільший український олігарх Рінат Ахметов. Ввечері 23 лютого вони мали зустріч із президентом Зеленським в ОП. Однак це вже геть інша історія.  



Фото: бізнес-джет, ілюстративне фото

Ринок нерухомості: зростання цін на аренду

Одним із наслідків цих подій стало різке зростання цін на аренду житла в західних регіонах України. Вже 18 лютого почали з'являтися повідомлення про те, що ціни на оренду квартир у Львові, Івано-Франківську, Тернополі та інших містах виросли в рази. Багато хто з тих, хто побоювався ескалації, намагався знайти безпечне місце для себе та своїх родин.

Це створило додатковий тиск на місцеве населення, яке зіткнулося з різким підвищенням вартості житла. Деякі власники нерухомості скористалися ситуацією, щоб заробити на паніці, що викликало серйозну критику з боку громадськості.

Згодом, в перші тижні та місяці після початку війни, Україна зіткнеться з доволі ганебною ситуацією: звичайні квартири в стандартних «хрущовках» у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську та інших містах зростуть у ціні в 3-5 разів. Знімати «двушку» в Мукачево за 40-50 тисяч стане нормою, хоча реальна ціна навряд чи перевищувала 10-15 тисяч.

Це стане «холодним душем» для багатьох біженців та мотивує деяких з них покинути Україну, перебравшись у Європу. Хоча варто зазначити, що з іншого боку безліч громадян з Західної України згодом пускали переселенців безоплатно, не вимагаючи жодних коштів за своє гостинність.    



Фото: зміна вартості нерухомості між Києвом та Львовом, скріншот UA.News

Підсумки дня: різке передчуття війни

18 лютого 2022 року стало днем, коли напруга в Україні досягла однієї з найбільш критичних точок. Евакуація на Донбасі, втеча еліти, зростання цін на житло — все це було частиною однієї мозаїки, яка складалася в картину неминучої катастрофи.

І хоча зараз здається, що все вже було очевидно, тоді це все таким не видавалося. Тривожні новини про загострення на Донбасі перемежовувалися з абсолютно мирними подіями: наприклад, що в Коломиї відбудеться акція «Ангели Пам’яті» чи свідчення про те, що влада розмірковує над легалізацією марихуани.

Найсумніше – той факт, що велике видно на відстані. І згадуючи той день, виникає відчуття, що майже вся країна була сліпою та не хотіла бачити очевидного. А багато хто ще сподівався на мирне вирішення конфлікту, хоча події того дня ясно показали: велика війна вже на порозі.

Цей день став своєрідним прологом до трагедії, яка розгорнулася 24 лютого. Вже тоді тривав «зворотній відлік», неначе у відомій  пісні гурту Europe. Цей зворотній відлік нагадує нам про те, як важливо бути готовими до будь-яких викликів і не ігнорувати навіть найменші сигнали небезпеки.

Історія 18 лютого — це історія про те, як за кілька днів до війни країна опинилася на межі. Історія, коли кожен робив свій вибір: боротися чи тікати, вірити в мир чи готуватися до найгіршого. І як показала практика, правими були саме песимісти. А серед поганих варіантів у Кремлі обрали найгірший.

Микита Трачук