Заходять нові пакети допомоги Україні: хто і чим підвищує нашу обороноздатність

За час повномасштабного вторгнення низка західних країн долучилася до допомоги Україні. Відбувається це у різних виглядах і формах, але має одну мету – посприяти протистоянню росії та допомогти нашій обороноздатності.

Агентство UA News зібрало інформацію про те, які країни і чим саме допомагають нашому війську у війні з росією.

 

Як союзники допомагають Україні

Ще від початку повномасштабного вторгнення західні партнери України надають як ресурсну, так і фінансово. І ця підтримка продовжується у різних вимірах. 

Ще у листопаді 2023 року Національні збори Болгарії ратифікували міжурядову угоду між Софією та Києвом, яка регламентує передання Україні 100 списаних бронетранспортерів болгарського Міністерства внутрішніх справ.

А вже 6 березня болгарський телеканал bTV оприлюднив фото процесу транспортування БТР з однієї країни в іншу. 



Кількість бронетранспортерів, як повідомляють тамтешні журналісти, збільшили до 110. Перший БТР завантажили на платформу з бази Головного управління жандармерії в Софії на залізничну станцію в Новому Іскарі.

Відомо, що бронемашини будуть перевозити партіями по шість одиниць в кожній. Відповідальним за цей процес є Міністерство оборони Болгарії.

7 березня про фінансову допомогу Україні повідомив міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс. Перебуваючи у Києві з візитом він задекларував намір щодо виділення 325 мільйонів фунтів стерлінгів на закупівлю понад 10 тисяч дронів для Збройних сил України.

Варто зазначити, що у січні Велика Британія планувала виділити значно меншу суму – 200 мільйонів фунтів. Але плани змінилися. Наразі британські партнери готові виділити кошти для постачання FPV-дронів, 1000 ударних безпілотників, а також розвідувальних та морських дронів.

Крім того, західні партнери ухвалюють і відповідні рішення, які сприятимуть більш активній підтримці України. Наприклад, Рада кантонів швейцарського парламенту Швейцарії схвалила пропозицію, згідно з якою заморожені російські активи можна буде використовувати для фінансування військових репарацій в Україні.

За це рішення проголосував 21 член верхньої палати парламенту, проти – 19, утрималися – три депутати. 

Що стосується нижньої палати, то вона ці пропозиції ухвалила ще у 2023 році. 

 

«росія серйозно порушила міжнародне право. Тому вона повинна відшкодувати завдану шкоду. Зараз ведуться міжнародні дискусії щодо механізмів компенсації, і Швейцарія бере в них участь, використовуючи свої знання, навички і весь свій досвід у цій сфері», – зазначив міністр закордонних справ Швейцарії Іньяціо Кассіс.

 

Наразі Швейцарія розробляє механізм, який передбачатиме легальне переведення коштів центрального банку країни-агресора або активи її державних компаній в країну, на яку здійснено напад.

 

«Чеська ініціатива» із закупівлі снарядів

Не менш активно країни-партнерки України обʼєднуються в питаннях постачання снарядів. Так у лютому, під час «Українського ланчу» в Мюнхені, президент Чехії Петер Павел заявив, що його країна має способи постачання снарядів для України. Але для цього необхідне фінансування. 

«Нам треба підтримувати Україну у постачанні боєприпасів з усіх можливих джерел. Нам треба бути такими ж інновативними і гнучкими, як українські солдати, і шукати військове обладнання усюди. Наразі ми знайшли півмільйона снарядів калібру 155 мм, і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які ми зможемо переправити (в Україну – ред.) за кілька тижнів, якщо знайдемо фінансування на це. Ми звернемося за цією допомогою до партнерів в США, Німеччині, Швеції тощо», – заявив чеський президент.

До процесу почали активно долучатися представники інших країн. Так 7 березня прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре повідомив про надання до 1,6 мільярда норвезьких крон (140 млн євро) на чеську ініціативу щодо закупівлі 800 тисяч боєприпасів для України.

«Для нас важливо, щоб норвезька військова підтримка допомагала покривати потреби, які є пріоритетними для України в її боротьбі», – заявив міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам.



Участь у «коаліції з протиповітряної оборони» також підтвердив Люксембург. 8 березня про це оголосила міністерка оборони країни Юріко Бакес.

«Це буде частиною наших загальних зусиль, спрямованих на надання Україні таких необхідних можливостей у боротьбі з російським агресором», – зазначила вона.

Luxembourg joins the Czech ??artillery ammunition initiative in support of @DefenceU ??

This will be part of our overall effort to provide much needed capabilities to Ukraine in their fight against the Russian aggressor.

?????#StandWithUkraine@Yuriko_Backes pic.twitter.com/jEAzxQTppu

— Direction de la défense (@Defense_lu) March 7, 2024

13 березня видання Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава приєдналася до ініціативи Чехії щодо закупівлі артилерійських снарядів для України. Проте точну суму допомоги польський політик не назвав.

Загалом відомо, що до так званої «чеської ініціативи» долучилися понад 15 країн Європи і світу. Серед них, крім вищенаведених, зазначаються Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Канада.

Чеські медіа повідомляють, що наразі необхідна сума коштів вже зібрана. А радник прем'єр-міністра Чехії з національної безпеки Томаш Пояр зазначив, що зброю мають відправити вже у червні, якщо контракт успішно укладуть.

«Коли контракт буде укладено, знадобиться кілька тижнів, щоб доставити боєприпаси в Україну. З червня поставки можуть початися», – сказав він.

 

Іноземні війська в Україні

Наприкінці лютого президент Франції Емманюель Макрон, після переговорів з союзниками України в Парижі, допустив відправку західних військ до України у майбутньому.

«Я не буду знімати двозначність сьогоднішніх дебатів, називаючи імена. Я кажу, що це питання було підняте як один із варіантів. Багато людей, які сьогодні кажуть: "Ніколи, ніколи", були тими самими людьми, які два роки тому казали: "Ніяких танків, ніяких літаків, ніяких ракет дальнього радіуса дії. Давайте матимемо смирення визнати, що ми часто відставали від графіка на шість-дванадцять місяців. Це і було метою сьогоднішньої дискусії: все можливо, якщо це корисно для досягнення нашої мети», – зазначив президент Франції.

При цьому міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне пояснив, що війська західних країн у разі теоретичного відправлення в Україну не братимуть участі в бойових діях.

«Вони повинні відповідати дуже конкретним потребам, я маю на увазі, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на місці, на українській території. Деякі з цих дій можуть потребувати присутності на українській території, не переходячи при цьому межу бойових дій», – зазначив політик.

На таку пропозицію Макрона представники країн Заходу відреагували неоднозначно. Наприклад, США, Велика Британія Польща і Німеччина негативно висловилися про такі «теоретичні перспективи». Натомість Латвія, Литва та Естонія підтримали пропозицію французького президента.

Зокрема, міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш звернув увагу на «еволюцію» поглядів Макрона щодо війни росії проти України.

«Спочатку він (Макрон — ред.) говорив, що нам потрібно поговорити з Путіним і дати йому можливість піти, а не принижувати його. Потім він перейшов до другого етапу, де насправді Україна має перемогти», — заявив він.

За словами лідера латвійської дипломатії, Макрон сьогодні «думає і говорить як балтійський політик».

А ось прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас і взагалі відмовилася гарантувати, що естонські Сили оборони не будуть направлені в Україну.

 

«Я не даю таких обіцянок, тому що обставини можуть змінитися. За вашою інтерпретацією, здається, що втручанням може бути що завгодно. Наша військова допомога Україні теж може бути розцінена росією як втручання, тому що ми дуже хочемо, щоб Україна перемогла, ми дуже хочемо, щоб росія програла і повернулася до своїх кордонів»

 

Авторка: Даша Шерстюк